Трындёж на околополитические темы

[KATERINA_KOTIA]

Нашла стихотворение об Одессе. Поэт - современник, прожил много лет в Одессе.

Тарас Федюк

Від’їзд. Парк Шевченка

Що ж, прощай південне місто,
Із бульварами своїми,
Де з потертих постаментів
В море дивляться чужі...
Дерибаси, Деволани
Разом з Дюками своїми...
Хто тут рідний,
хто засвітить
Свічку сиву край душі?

Тож прощай! пройду востаннє,
Уперед простягши руки.
Я осліп між цих будинків
І від сліпоти прозрів.
А повз мене і крізь мене
Пропливають плавно Дюки,
Де не глянеш –Дюки, Дюки
І немає Федюків.

Тож прощай. На залізницю!
Через парк глухий і дивний,
Щоби ще хоч раз поглянуть,
Як верба чорнозем п’є,
Як стоїть Тарас Шевченко,
Мов навіки заблудився,
А спитати про дорогу –
Так хіба дорога є?!

Очень показательный твир.
Они не понимают и не чувствуют Одессу, поэтому она для них чужая, сколько бы они тут ни прожили.
Но товарищ хоть принял конструктивное решение:С глаз долой - из сердца вон, а некоторые (не буду показывать пальцем) пытаются изменить вычеркнуть переделать Одессу в ридну Гарбузивку, перекроить под себя то, что не могут постичь.

[KSS26]

Про Одессу


Поеду летом я в красавицу – Одессу
И там куплю себе билет на теплоход
И сразу стану всем вокруг я интересен
И стану я красив собою круглый год

На теплоходе познакомлюсь я с принцессой
Своей красой затмит она весь небосвод
Ах, море Черное – красавица – Одесса
Ах, море синее, красавец – теплоход

Мы побываем на Канарах и Лох – Нессе
Нас в Гондурасе поведут на эшафот
Но возвратимся мы в конце концов в Одессу
Не бросит нас в беде российский флот

Принцессу юную я назову невестой
В ее душе устрою я переворот
Ах, море Черное – красавица – Одесса
Ах, море синее, красавец – теплоход

Мы с теплохода в город едем в «мерседесе»
Все мужики вокруг вздыхают: «Во, дает!»
Мы будем счастливы, что встретились в Одессе
Что стал судьбой нам белый теплоход

Теперь и жить и отдыхать мы будем вместе
Сюда вернемся мы примерно через год
Ах, море Черное – красавица – Одесса
Ах, море синее, красавец – теплоход

[IrinKa_kartinKa]

П’ятниця. Одеса. Листопад вирує

Сонце запускає промінь крізь фіранку...
Вітер по дорозі листячком шурує,
Розбавляє тишу золотого ранку.

П’ятниця. Одеса. За вікном бабуся,
Тягне за собою вицвівшу валізу.
Вишукана квітка, в моднім капелюсі...
Йде, не помічає дивно стриптизу.

Листопад безжально роздягає клени,
Скручені одежі – розкидає долі.
Вже й не натякають, що були зелені.
Бо тепер – відверті, безсоромно-голі.

автор: Віктор Нагорний

[mama68]

Лучше воевать за имперское свинство и варварство,чем жить в такой культуре которую Вы спустившись с Карпат навязываете Одессе.
Вандалы римлянам штаны навязывали,а Вы одесситам вышиванки! Вся разница.

а вы что до сих пор штаны не носите и вам в них не удобно?

[IrinKa_kartinKa]

Моя Одеса

Як я люблю тебе Одеса
Ти місто снів і мрій моїx
Ти народила поетесу
В незі теплиx xвиль своїx

Ти заколисувала мене
Весняним теплим вітерцем
Я не можу жить без тебе
Живеш ти в серці промінцем

І від проміння серце оживає
Кожен раз коли на чужині
Чому так солодко не знаю
В рідному місті мені

Ти поетів надиxаєш
Ти зачаровуєш людей
Ти сонцем ясним зустрічаєш
Всіx одеситів і гостей

автор: Ильинская

[IrinKa_kartinKa]

(гумореска)

Леся й Одеса


Леся їхала з Одеси,
Й вихвалялась з жаром
Чистим морем, а найбільше
Кофейним загаром.

Як приїхала додому,
Помилася в душі,
Від загару залишились
Лиш брудні калюжі.

Лікувала алергію,
Що дали відходи,
Які в море викидають
Одеські заводи.

Розладнались органи
Травлення й кохання
Від курортних романчиків,
Й фадз-фудз-харчування.

Вже , напевно , не захоче
Збідована Леся
Ні загарів, ні романів,
Ні моря в Одесі.


20.08.2010.Алупка

автор: тарпик

[IrinKa_kartinKa]

Одеса

Одеса світиться прерізними вогнями,
Повсюди світлофори щедро миготять,
Ще море виграє собі отак піснями,
Дає новим стихіям неповторний лад.

Лиш місяць, помінявшися боками
Помірно в піднебессі неповторно спить,
А вулиці схолившися над нами
Чекають поки вже прокинеться блакить...

06.10.2011 року Одеса

автор: hronik

[Vertep]

Моя Одеса

Як я люблю тебе Одеса
Ти місто снів і мрій моїx
Ти народила поетесу
В незі теплиx xвиль своїx

Ти заколисувала мене
Весняним теплим вітерцем
Я не можу жить без тебе
Живеш ти в серці промінцем

І від проміння серце оживає
Кожен раз коли на чужині
Чому так солодко не знаю
В рідному місті мені

Ти поетів надиxаєш
Ти зачаровуєш людей
Ти сонцем ясним зустрічаєш
Всіx одеситів і гостей

автор: Ильинская

Ооо, я вже нарахувала 3 вірша про Одесу на українській мові)))

[Olivi@]

Що ж, прощай південне місто,
Із бульварами своїми,
Де з потертих постаментів
В море дивляться чужі...
Дерибаси, Деволани
Разом з Дюками своїми...
Хто тут рідний,
хто засвітить
Свічку сиву край душі?


А повз мене і крізь мене
Пропливають плавно Дюки,
Де не глянеш –Дюки, Дюки
І немає Федюків.

Каждому нацюку надо брать пример и валить из нашего прекрасного города)))

[biafra]

Сонце запускає промінь крізь фіранку...

Ну чисто по-одесски. Каждый одессит, конечно же, понимает о чём речь. Фiранка...

[Сын полка]

Ооо, я вже нарахувала 3 вірша про Одесу на українській мові)))

українською мовою
украинский без кальки звучит круче.

[ALKA]

Вірш Шевченко, І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм, в Україні і не в Україні моє дружнє посланіє


Дасть бі... Колись будем
І по-своєму глаголать,
Як німець покаже
Та до того й історію
Нашу нам розкаже,—
Отоді ми заходимось!..
Добре заходились
По німецькому показу
І заговорили
Так, що й німець не второпа,
Учитель великий,

убрал лишнее.

[ALKA]

и как бы вы не язвили. Одесса все равно это Украина.И не надо спустя многие лета, верещать и хамить людям, зато что они любят и ценят свою Родину! Которой у вас видно нет.

вот так любят ?

в 2001 году активно с женой планировали туда переехать, образование, работа и набор баллов для иммиграции позволяют. Потом немного жизнь подкорректировала эти самые планы ))). Однако ради будущих детей подумываем вновь над этой идеей.
Был в Аделаиде, Порт Линкольне, Мельбурне. Отличная, спокойная страна. Главное что о ней в новостях ничего не говорят, значит это показатель благополучия и стабильности. Так же наверно и Новая Зеландия. Короче наверно опять возьмусь за старое. Теперь активно.

[Zamira]

Я понял. Их нет, но Замира сейчас что-то слабает Замир, я про серьезную поэзию спрашивал, а не про то, что домохозяйки пишут на разделочном столе, пока супчик варится.

Мене зовсім не цікавить, чого ти очікуєш, що питаєш та на що сподіваєшся.
І що за упереджене ставлення до домогосподарок? Домогосподарка малює новоросам календарики, так що краще помовч та жуй свою мівіну.

[Vertep]

Каждому нацюку надо брать пример и валить из нашего прекрасного города)))

Ні Ні))) А де привітність?

[chestnaya]

Иринка-Картинка, плохие стихи выкладываете.
Давайте что-нибудь по-лучше.

[Сын полка]

Каждому нацюку надо брать пример и валить из нашего прекрасного города)))

русским нацыкам тоже?

[IrinKa_kartinKa]

Каждому нацюку надо брать пример и валить из нашего прекрасного города)))

Ну чисто по-одесски. Каждый одессит, конечно же, понимает о чём речь. Фiранка...

убрал лишнее.

одна пустота в душах, ненужная нашему городу.

Но в нашем городе толерантном для всех места хватит, благо на улице есть две стороны и не обязательно сталкиваться лбами)))

[ALKA]

Юрий Олеша
Бульвар

Из цикла «Стихи об Одессе»

На небе догорели янтари,
И вечер лег на синие панели.
От сумерек, от гаснущей зари
Здесь все тона изящной акварели…

Как все красиво… Над листвой вдали
Театр в огнях на небе бледно-алом.
Музей весь синий. Сумерки прошли
Между колонн и реют над порталом…

Направо Дума. Целый ряд колонн
И цветники у безголосой пушки.
А дальше море, бледный небосклон
И в вышине окаменелый Пушкин…

Над морем умолкающий бульвар
Уходит вдаль зеленою дорогой.
А сбоку здания и серый тротуар,
И все вокруг недостижимо-строго.

Здесь тишина. И лестница в листве
Спускается к вечернему покою…
И строго все: и звезды в синеве,
И черный Дюк с простертою рукою.

Одесса, 1917


Пусть не украинский) но про любимый город)

надеюсь по поводу этих стихов отторжения не будет)))

это еще один аргумент того что в Одессе полно украины ?

[Olivi@]

Ні Ні))) А де привітність?

А юмора тебе не дать одесского?