Тема: 
Обычно человек (интеллигентный) когда едет в незнакомый город он изучает историю этого города.
| ||
Обычно человек (интеллигентный) когда едет в незнакомый город он изучает историю этого города.
МЫ ИЗ ОДЕССЫ И ГОРДИМСЯ ЭТИМ!
Он в Одессе 20 лет прожил.Сообщение от KSS26
Ну да. Горький. Тут от "федюкив" не прочихнуть. Всё указывают. Тут один забаненный федюк всё о галицкой Одессе стрекотал...
Слава українським українцям української України!
Нифига себе! Я в Москве 18 лет прожил. Так что, я стал москвичом? Или перестал быть одесситом? ИМХО, это не критерий.
Слава українським українцям української України!
Так ви вже розберіться, гарний вірш чи ні))))))Так он об этом как раз и стих написал
Зазвичай "бредни" не друкують) Отож не пишіть дурниці)))
Збірки віршів:
«Досвітні журавлі» / Одеса: Маяк, 1975
«Віч-на-віч» / Одеса: Маяк, 1979
«…І промовчати не посмів» / Одеса: Маяк, 1987;
«Політ осінньої бджоли» / Київ: Радянський письменник, 1988;
«Чорним по білому» / Київ: Молодь, 1990;
«Хрещаті південні сніги» / Київ: Українське козацтво LTD, 1995;
«Золото інків» / Львів: Кальварія, 2001;
«Таємна ложа» (2003),
«Обличчя пустелі» (2005),
«Трансністрія» (2007)
«Горище» (2009)
Доля української мови – то є водночас й доля української держави й нації)
Юрий Олеша
Бульвар
Из цикла «Стихи об Одессе»
На небе догорели янтари,
И вечер лег на синие панели.
От сумерек, от гаснущей зари
Здесь все тона изящной акварели…
Как все красиво… Над листвой вдали
Театр в огнях на небе бледно-алом.
Музей весь синий. Сумерки прошли
Между колонн и реют над порталом…
Направо Дума. Целый ряд колонн
И цветники у безголосой пушки.
А дальше море, бледный небосклон
И в вышине окаменелый Пушкин…
Над морем умолкающий бульвар
Уходит вдаль зеленою дорогой.
А сбоку здания и серый тротуар,
И все вокруг недостижимо-строго.
Здесь тишина. И лестница в листве
Спускается к вечернему покою…
И строго все: и звезды в синеве,
И черный Дюк с простертою рукою.
Одесса, 1917
Пусть не украинский) но про любимый город)
надеюсь по поводу этих стихов отторжения не будет)))
любовь вне политики)боже храни Одессу!)
а что, по лобику не видно?(с)
Весна забыла, что есть осень
14/88
За имперское свинство и варварство, воюй на Кавказе друК...)
РІДНА МОВА
Рідна мова, зелена діброво!
Чую пісню твою молоду.
Золотими зірницями слова
ти цвітеш у братерськім саду.
Все бувало: несито і ласо
двоголовий хижак позирав.
Кров'ю, мово, навік запеклася
ти на гнівних устах Кобзаря.
Рідна мово, росту я крізь тебе,
крізь родовища дум і краси.
Я курганом стою серед степу
десь на грані сльози і роси.
Я прошитий травою густою,
я промитий Дніпром до кісток.
Рідна мово, без тебе ніхто я,
мов підрізаний вітром листок.
Рідна мово, я слова не зраджу,
вірю в силу і правду твою.
Ти - надія моя і розрада,
кумачеве крило у бою.
Я повітря вдихаю з тобою,
усміхаюся днем голубим.
Я земною твоєю любов'ю
мудрі всесвіти мов полюбив.
Над усякі погорди, негоди
ти віщуєш весну і тепло
Ти безсмертна, як совість народу,
як братерства лунке джерело.
Чую пісню твою колискову
і на свято до тебе іду.
Квітни, мово, зірницями слова!
Я - листок у твоєму саду.
Свет всего плотского есть солнце; свет души есть вечная Правда.
Тарас Федюк народився в м. Ананьєві Одеської області. Закінчив українське відділення філологічного факультету Одеського держуніверситету. Перша книжка віршів «Досвітні журавлі» вийшла на початку 1975 року в одеському видавництві «Маяк». Відтоді було видано більше десятка збірок віршів. З 1980 по 1996 – член Спілки письменників України. З 2000 по 2011 рік – президент Асоціації українських письменників. Лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка (2007).
Рідне місто
Закоханий у тебе, рідне місто!
Морською хвилею душа бринить.
А небо над водою чисте-чисте:
Дзеркально відбивається блакить.
Зникають чвари у дворах стареньких,
Одеса стала трішечки не та:
Здебільшого, розмови коротенькі, -
Лишилася одеська простота!
І посмішка відтінюється сумом,
Бо сміх у можновладців кличе лють.
Сміятися, панове, це ж розумно:
За сміхом одеситів впізнають.
Найкраще, найулюбленіше місто,
Про тебе добра слава лине в світ!
А сонечко ласкаве, променисто,
Для радощів дарує нам привіт.
25 мая 2008 Петро Корнійчук
Читать полностью: http://h.ua/story/100756/#ixzz1m6VQlvaf
любовь вне политики)боже храни Одессу!)
А историю так и не выучил.
МЫ ИЗ ОДЕССЫ И ГОРДИМСЯ ЭТИМ!
малацы.
гуглом пользоваться научились все.
а написать что-то про одессу, сделать что-то для одессы слабо? или только языками трусить умеете, детки блин!
а они делали! спасибо им
Вложение 3762666
Весна забыла, что есть осень
14/88
улыбнуло
Зростаю разом з Україною
Мені дванадцятий минає -
А Україні - двадцять років.
Люблю тебе, Країно рідна,
Я дуже міцно з перших кроків!
Цю солов'їну пісню я чув здавна,
І прямо в мою душу ввійшла вона.
Своє село побачу - і серце відпочине.
І все гнетуче, мов хмарина, мине.
А зараз я в Одесі милій
На морі Чорнім ходять хвилі...
І небо українське сяє
Любов'ю до країни надихає!
Вірші та пісні від любові
Народжуються самі собою!
Тащі Євген 12-років
тут
любовь вне политики)боже храни Одессу!)
Скорее всего именно так.
200 голосов для партии, в миллионом городе - это плевок в лицо партии.
Видимо главный агитатор партии до сих пор сопли пережёвывает...............
Интересно глянуть на того придурка, который поставил реалисту агитировать за партию тут на форуме.........
Это же как они плевали на результат выборов, если реалисту сюда всунули.
Видимо просто деньги отмывали.
Последний раз редактировалось Гудвин; 11.02.2012 в 21:53.
Да, это не Рио-де-Жанейро!
Так ты скажи, отец родной, что сделать - сделаем.)))
а что они сделали? можно поподробнее?а они делали! спасибо им
Вложение 3762666
IGNE NATURA RENOVATUR INTEGRAT
Одесса. Дворик старенького дома.
И голос из окошка без стекла:
-Шлимазл*, Изя, не лупи же Сему!
Ведь ты вспотеешь, шоб я так жила!
МЫ ИЗ ОДЕССЫ И ГОРДИМСЯ ЭТИМ!
Лупу имеешь? Ну и тешь её.
Слава українським українцям української України!
Тичина Павло :: ПЕРЕД ПАМ'ЯТНИКОМ ПУШКІНУ В ОДЕСІ
Здоров будь, Пушкін мій, землі орган могучий!
І ти, морська глибінь, і ви, одеські тучі!
Я тут у вас в гостях, і всім я вам радий.
Не гнівайтесь за сміх: іще ж я молодий.
Залузаний бульвар. Бульчить калюжна плавань.
І Пушкін на стовпі - пливе у грязь, як в гавань.
Куди ж ти, підожди! - не хоче говорить.
Внизу сирени рев і море бурунить.
То ж вдячнії сини невдячної Росії
поставили його... плечима до стихії.
Стій боком до людей, до многошумних площ;
Господь стихи простить і епіграмний дощ...
Ах, море і поет! Та хто ж вас не боїться!
Свободи чорний гнів. І блиск, і гарт, і криця.
Поетом будь добро: помреш - то од свобод
все боком ставлять нас, щоб не впізнав народ.
ВІТЕР З УКРАЇНИ. Харків, 1924; передрук з ПОЕЗІЇ. Харків, ДВУ, 1929, с. 116.
http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=7384
любовь вне политики)боже храни Одессу!)
Ваши права
Ответить с цитированием
Социальные закладки