Юрий Пасихов
14 мая в 14:31 ·
Спробував зробити "сухий залишок" з того, що обговорювалось на форумі.
Узагальнення результатів обговорення в рамках форуму
Science-Education.UA
м. Вінниця, 28 квітня 2018 р. конференц-зала готелю ФРАНЦІЯ
Тема обговорення Пошук шляхів уникнення загроз для розвитку науково-природничої освіти, науки та, як наслідок, економіки України в умовах імплементації нового «Закону про освіту»
Учасники форуму:
Олександр Домбровський, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки;
Олександр Співаковський, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти;
Ігор Анісімов, президент Українського фізичного товариства, член наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, член колегії МОН України, декан факультету радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем КНУ імені Тараса Шевченка;
Керівники органів управління освітою Вінницької ОДА та Вінницької міської ради, ректори, декани, завідувачі кафедр та науковці з провідних закладів вищої освіти України (КНУ, ДНУ, ХНУ, ДонНУ, ВНТУ, ОНУ, ін.), директори закладів вищої освіти 1-2 рівня акредитації, директори закладів середньої освіти м. Вінниці, відомі вчителі фізики, математики та інформатики України, команди яких беруть участь у 25 ювілейному «Турнірі чемпіонів» з міст Київ, Харків, Одеса, Дніпро, Черкаси, Львів, Вінниця, Херсон, Запоріжжя та ін., керівники ІТ-компаній, директори науковомістких виробництв, представники громадських організації.
Далі наведено короткі висновки-узагальнення з обговорення
(посилання на запис прямої трансляції
http://urok.pmg17.vn.ua/stream/15)
Постановка проблеми (була сформульована у виступах О. Домбровського, О.Співаковського, Ю.Пасіхова, І.Анісімова) :
- Новий закон «Про освіту», прийнятий Верховною радою, на загал прогресивний і необхідний, породжує в процесі його імплементації МОН України та місцевими органами управляння освітою ряд серйозних небезпек:
- Концепція «Нова Українська Школа», яку (ЄДИНУ з 9 стратегій, запропонованих Комітетом Верховної Ради) без експериментальної перевірки та апробації упроваджує МОН з 2018-2019 н. р., створюючи наче рівні умови для навчання для всіх першокласників, насправді несе загрозу прямого знищення здобутків, які мають кращі навчальні заклади. Те ж, що має бути створене в рамках НУШ, дасть (якщо дасть) свої результати лише через 12 років. Тобто: те об’єктивно краще, що є в освіті на сьогодні, під забороною, а ефект від нововведень віддалений. Матимемо покоління, для якого можливість отримати якісну шкільну освіту в Україні відсутня взагалі.
- Профілізація середньої освіти на етапі старшої школи (10-12 класи), яка прописана в законі, передбачає скорочення кількості предметів, що вивчаються на цьому етапі і запровадження інтегрованих (світоглядних) курсів з непрофільних предметів. Це не передбачає успішного складання ЗНО з непрофільних предметів і, як наслідок отримання вищої освіти в даному напрямку, особливо в світлі передбаченого Законом зростання вимог щодо підвищення її якості. Запропоновані інтегровані курси (практично – ліквідація окремих предметів шкільної програми) реалізується МОН стосовно предметів науково-природничого циклу (фізика, хімія, біологія, географія, астрономія). Існуюча мережа спеціалізованих науково-природничих закладів середньої освіти (біля 3% від загального числа) не зможе забезпечити достатню кількість абітурієнтів для закладів вищої освіти, що готує фахівців інженерно-технічного та науково-природничого напрямку;
- вища школа відчуває катастрофічне падіння рівня знань учнів з предметів науково-природничого циклу. До того ж, якщо раніше за кордон виїздили, в основному, для наукової чи виробничої діяльності випускники закладів вищої освіти, то зараз масово відбувається відтік талановитої молоді одразу після школи, а то й в шкільному віці (це певний негативний наслідок упровадження ЗНО). В результаті власне виробництво, як фундамент реальної економіка України, просто перестане існувати через відсутність кваліфікованої робочої сили. Маємо процес перетворення народу України в «сервісну націю». Наука в її природничо-науковій частині в Україні вже практично припинила своє існування. ІТ – галузь, вельми перспективна і продуктивна в Україні, відчуває гостру нехватку фахівців. Гостра потреба в фахівцях в оборонно-військовому комплексі.
Шляхи вирішення проблем, що пропонувалися учасниками дискусії:
1. В процесі реалізації концепції НУШ дати закладам освіти можливість реалізовувати і інші освітні концепції. Не знищувати кращі спеціалізовані школи, ліцеї та гімназії, а досягти їх рівня в решті закладів;
2. Повинен бути розроблений та прийнятий спеціальний закон «Про розвиток природничо-наукової освіти в Україні». Цим законом слід передбачити низку заходів:
- в структурі профільних закладів старшої ланки середньої освіти повинно бути не менше 40% закладів науково-природничого профілю;
- передбачити обов’язкове відкриття класів природничо-наукового профілю в сільській місцевості навіть при невеликій кількості тих, хто його обирає;
- знайти механізми розширення мережі професійних закладів освіти, орієнтованих на професії виробничої сфери:
- знайти шляхи подолання кадрової проблеми з вчителями математично-природничих дисциплін (фізики, хімії, інформатики, математики), яка вже суттєво спостерігається.
У випадку, якщо не прийняти подібний закон, в нинішніх умовах Україна назавжди втратить шанс ввійти в число економічно розвинутих країн з власними високими технологіями та розвинутим виробництвом. І основною причиною буде саме те, що в країні не буде власної науки, а отже, і технологій, а також фахівців, які будуть здатні ці технології реалізовувати.
3. Закріпити на законодавчому рівні «освітні округи», визначивши їх центрами університети, в першу чергу їх інженерні та науково-природничі факультети і зобов’язати університети сприяти розвитку даного напрямку освіти в школах. Це забезпечить не лише підвищення рівня науково-технічної освіти, а й абітурієнтську базу для цих університетів;
4. Не допустити перетворення українців в «сервісну націю». В України, як держави, немає іншого варіанту, ніж концентрувати інтелект і створити модель, щоб цей інтелект був реінвестований в успішну країну. З цією метою слід зрозуміти, що компетентносний підхід до навчання, який останніми роками упроваджується в українську освіту як революційно-реформаторський, насправді веде до зниження рівня знань, а отже деградації рівня освіти в суспільстві. При такому підході не виростити інтелектуальну еліту, а всі будуть однаково «компетентні» для виконання низько кваліфікованої сервісної праці.
5. Не підміняти поняття «рівного доступу до якісної освіти» з поняттям «рівні навчальні можливості дитини». Імплементація прийнятого Закону про освіту, як її реалізує профільне міністерство, якраз і підміняє ці поняття. Знищується спеціалізовані школи та класи, практично ліквідовується поняття допрофільної підготовки під гаслами «рівного доступу до якісної освіти», а на заміну пропонується всіх вчити однаково та без напруження, створивши для них «школу радості». Як наслідок глибоку шкільну освіту можна буде отримати лише в приватних школах, і тим, хто спроможний її оплатити.
6. Незрозуміла роль НАПН України. Вкотре за короткий час незалежності обґрунтовуються діаметрально протилежні концепції навчання, складається враження, що це не наукове обґрунтування, а виконання ролі шаманів при вождях.
https://www.facebook.com/pasichov/posts/10156441087838872
Социальные закладки