НАРОД І ВЛАДА. В історії людства правила взаємодії цих двох суб’єктів суспільства вироблялися дуже давно. Було й конфуціанство китайців до Нової ери, були й «хартії вольностей» англійців, була й відповідальність козацьких отаманів перед вибравшими їх козаками. Та що ми маємо зараз? Ось пройшло вже більше 22 року існування нашої держави. Що ж ми побудували? Якщо глянути в порівнянні з бувшими співмешканцями по Союзу (прибалтами), які менше варилися в московській культурі, то яскраво проявляється сурогатність цього витвору і проявляються причини цього - довге наше перебування в вищевказаній культурі. Україна зараз живе подвійним життям - писаним і справжнім. Це дещо нагадує Рим десь 400-го року до Р.Х., коли плебеї створили в офіційній державі свою антидержаву, що привело до безладу і наступної "тиранії" для його приборкання в образі Августа та його наступників. Але в римських плебеїв була противага в вигляді патриціїв, а наш жлоб (сучасний плебей) заповнив всі ніші державного апарату і майже не має опозиції. Тому в Римі діяли два альтернативних закони, а в нас - лиш один (жлобське "понятие", переходяче інколи в «беспредел»), а офіційний існує лиш на папері. Конституція залишається такою ж мертвою для нашого "електорату", як і Господні заповіді для наших "християн". Для доказу попереднього проаналізуємо дієвість хоча б деяких статей Конституції, цього державотворчого документу.
Соціальна. Оцінюйте самі. Бувше "загальнонародне" розхватали хами та злодії, а електорату залишили лиш пусті папірці в вигляді приватизаційних сертифікатів. А тепер вони з незароблених "мерседесів" кидають нам як милостиню кульки з гречкою чи чергові пусті обіцянки. Жлоби при владі при такій злиденності народу мають такі ДУСІ з Феофаніями, які навіть не снилися Президентам багатих США. При морозних Майданах владні жлоби приходять до мікрофону перед протестуючим натовпом навіть з неприкритою від мороза головою, бо вони через 10 хвилин тікають назад в теплий «Мерседес», залишивши «простих» людей й далі на морозі та перед силою владоохоронців.
http://work-engels.ru/wp-content/uploads/2010/11/45388077__1_1.jpg
Демократична і єдиним джерелом влади є народ - фікція майже на 100%. Цьому "єдиному джерелу" дозволено лиш в день виборів всліпу проголосувати за кращого серед недостойних. Весь інший час держструктура на нього реагує як "слон на моську".
Держава відповідає перед народом за свою діяльність – читаєш як третьосортну фантазію. Верховенство права - зверх цього мого права на критику Президента Печерський райсуд "поклав" закон "Про благоустрій столиці України" і відправив мене за грати. На мою позовну заяву до держави в особі Президента Адмінсуди навіть не хочуть реагувати. А все тому, що юристи, виховані в совкових та постсовкових (що відносно наповнення мораллю рівнозначно) Вузах, крутять цими законами як "циган сонцем", а про права взагалі не хочуть навіть згадувати. Тому Європейський суд з прав людини завалений заявами з України.
Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами – та навіть начальник ЖЕКу ігнорує заяви громадян, а що вже казати про наших сурогатних Президентів.
Кожен має право на працю - мільйони громадян витіснені державою: за кордон на заробітки, торгувати на невіглаські ринки, на виживання натуральним господарством присадибних ділянок.
Права людини захищаються судом - та самі "гаранти прав" публічно заявляли про корумпованість судів, при цьому не йдучи за невиконання своїх обов'язків (гаранта) у відставку…
Не буду продовжувати цей опис абсурду нашого життя, бо при цьому починає нити післяінфарктне серце. Лиш констатую, що права людини захищаються нинішньою державою гірше ніж при пізніх більшовиках. І все тому, що будували нову державу ті ж, які довели до банкрутства попередню. В цих «державотворців» раніше була хоча б якась партійна слухняність, більшовики хоч по дрібницях реагували, а теперішнім «партіям» навіть відписку толкову ліньки http://image.tsn.ua/media/images2/original/Feb2011/383388837.jpgзробити для скаржника з гетто. Зараз Україна за рівнем державного устрою знаходиться на рівні відсталих африканських країн. Така ж несамовита боротьба за владу - шляхетністю між претедентами і не пахне. Такий же гонор та розкошування вже при владі заволодівшого троном жлоба. Цей недавній босяк з якогось забитого хутора в своїх страусиних черевиках вже не може сісти в "мерседес", поки водій прислужливо не відчинить йому дверцята. При цьому в нього гонору на той же "мерседес", а розуму і совісті - на "запорожця" (за подібний плакат мене бувша комсомолочка Ставнійчук відправила за грати). Для зрівняння з нашими новітніми ханами даю фото прем’єр-міністра багатої Австралії Тонні Ебота з його транспортом, яким він добирається на роботу.
http://ilife-news.com/uploads/posts/2013-09/1378812064_2.jpg
Навіть зрівнюючи наших жлобів при владі з виховавшими їх більшовиками, можна відчути певну соціальну деградацію. Я сам бачив, як Хрущов їздив в відкритому авто при необмежненому доступі людей до цієї процесії. Був навіть свідком, як хтось випустив перед кортежем собаку-дворняжку, за якою почали ганятися охоронці Хрущова, на що той зреагував просто – «Не займайте бідну тварину». А ви можете уявити Януковича, їдучого в відкритому авто, чи як П.Шелест їздив з одним охоронцем?
Навіть з часів Кравчука йде подібна деградація та відмежування влади від народу. Візьмемо для прикладу дії комсомольчика в вишиванці», який прийшов до влади буквально на плечах протестуючого народу на Майдані. Одним з перших його кроків була побудова показаного вище паркану на Банковій 11 для контролю доступу лю-http://www.opoccuu.com/avtohr2.jpg
дей на «його територію». Такого не робили навіть відверті вороги http://mw2.google.com/mw-panoramio/photos/medium/21737649.jpgнашого народу. В окупованому німцями Києві в цій будівлі був розміщений якийсь важливий військовий штаб. Окупанти не тільки не обмежували доступ до цієї будівлі, а навіть взимку заливали ковзанку для місцевих дітей. І охорона цієї будівлі були лиш з одного автоматника біля центрального входу. А наші жлобські вожді оберігають себе спеціальним полком МВС, Печерським райвідділом, спеціальною Службою охорони, СБУ. При пікетування тієї будівлі я поhttp://camrador.hall.org.ua/BY_TIME/1941-1945_VVV/02-okupacia/bankova.jpgмічав масу філерів в цивільному з різних цих служб, які дублюють своїми нікчемними діями один одного.
Дорога ти наша владо – дійсно вона нам дорого обходиться. Навіть громадську приймальню Президента, яка знаходиться в окремому приміщенні на вул. Шовковичній і складається з дрібних
безвідповідальних клерків (на рівні юристів-консультантів), охороняє рамка-металошукач з відповідним вартовим зі служби охорони.
Ця служба не пропустить вас з якимось аудіо чи відео пристроєм,
бо не хоче розголосу невігластва та безвідповідальності цих дар-моїдів. В цьому приміщенні, де збирається від відчаю та безправ’я люд з усієї країни, єдине, що добре налагоджене, це зв'язок з влаhttps://encrypted-tbn2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcS2GVI5g8o_RfOpgZ9HgZd1ar1aEL3bA khHOc5hDGKcMMpaszviDgдоохоронцями з Печерського райвідділу, які реагують на любий виклик «консультантів» по причині «непокірного відвідувача». На попередньому фото оХВицер з полку охорони, який звик за все своє життя служити не закону, а начальству, яке б воно не було.
З приходом до влади донецького хана структура держави взагалі всупереч статті Конституції про «поділ влади» зібрана в єдиний злочинний корпоратив, який загальними зусиллями тримає народ в безправ’ї та продовжує грабувати загальнонародні багатства. Попередні правителі штучно підтримували анархію в країні, видаючи цей безлад за лібералізм. Подібному «державнику» потрібна ця "каламутна водичка", тому що в ній він ловить більше чужих карасів. Тому народу в безправному гетто він по царськи дозволяє "ходити на головах", видаючи це за демократію і особисту доброту. Лиш нинішній хан почав «прикручувати гайки» для мішаючих його владі жити. Вказаний "лібералізм" довів державний устрій в нашій країні до банкрутства. Цей "лібералізм" первинного накопичення капіталу вдало охарактеризував О.де Бальзак в 1841 році (зверніть увагу на період нашої відсталості) такими словами:
«Хай суспільство, засноване цілком на владі грошей тремтить, відчуваючи безсилля правосуддя перед хитрощами системи, яка рветься до успіху, освячуючи всі засоби»
А незабутній Т.Шевченко подібне невігластво українців охарактеризував так :
Доборолась Україна до самого краю.
Гірше ляха свої діти її розпинають.
І тут би я підкреслив, що в цьому історичному невігластві винні не стільки паразити при владі, стільки бидлуватий народ, який терпить їх. Тут задіяний принцип – винна не воша, а людина, яка допустила її на своє тіло. Оця історична накладка первинного накопичення капіталу постсовковим жлобом і необхідність без досвіду та достойної еліти створювати нову державу привели до сурогатності цього витвору. Приклади доказу цієї сурогатності я приводжу далі.
ПОЛІТИКА І ПОЛІТИКИ. Через відсутність цивілізованих ЗМІ справжніх державотворців у нас не проявилося. Цей простір заповнили малоінтелектуальні пройдисвіти, які не усвідомлюють всіх тонкощів проблем України, не кажучи про те, що вони й не хочуть про них дізнатися. Парадокс в тому, що ми в цій частині опускаємося все більше в болото. Далекий від достойного лідера нації Л.Кравчук на фоні своїх послідовників вже видається нам за ідеала. А тепер «курс України» визначають Тедеєви, які уявлення не мають ні про історію, ні про культуру та ментальність, ні про потенціал нашого народу.
Верховна Рада за 21 рік викристалізувалась хоч в визначенні двох напрямків розвитку - російський чи європейський шлях. Але далі цього розпуття так і не пішла, тому що одні хочуть, але не знають як стати європейцями, а іншим залишається милим «болото» російської культури. Ось на цьому «розпутті» ми по невігласьки і топчемося ці роки і оце «топтання» чомусь називаємо політичною боротьбою. Зграї, які видають себе за партії, штампують під кальку примітивні програми, які заповнені банальними, безвідповідальними, але радуючими слух електорального невігласа фразами типу "стратегічного партнерства з Росією" і поряд заперечуючого це - "європейського шляху розвитку". Ці "державотворці" зліпили "гарну" Конституцію, по совковому копіюючи іноземного "Мерседеса". При цьому, не маючи технологій та достойних комплектуючих, вони напічкали симпатичну оболонку агрегатами з "Запорожця". І оце гарне зовні "диво" не те що не хоче їхати по наших дорогах, але й не заводиться. І ось навколо цього мертвого дитяти йде шалена боротьба, яку вони називають політичним життям. Їм "по барабану" проблеми України, вони зайняті влаштуванням особистого життя, прикриваючи це словоблудством через різні направлені в вухо електорату мікрофони Шустерів. І не вірте, що політика брудна справа. Такою її зробили оті жлобські невігласи, які заполонили її простір. Ці брудні люди за ці роки виштовхнули своєю аморальністю більш порядних з цих рядів. Тому не кожен такий порядний і розумний захоче лізти в це болото для відмивання цього сектору українського життя. Та все ж нам для виживання в постколоніальний період потрібно починати в ХХІ столітті вчитися ліпити щось подібне давнозабутих англійцями "вігів" та "торі" (йдеться про партії ХVIII століття). А це як вчити абетку в зрілому віці - сором, але потрібно.
Социальные закладки