Показать скрытый текст Сам проект Закона
Проект вноситься народним депутатом України
Лабунською А.В.
Закон України
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
(щодо гарантій для працівників на час виконання обов'язків щодо мобілізації)
Верховна Рада України постановляє:
І. Частину другу ст. 119 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради України) викласти у наступній редакції:
«Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів».
ІІ. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (Відомості Верховної Ради України) доповнити ст. 22-1 наступного змісту:
«Стаття 22-1. Гарантії для працівників на час виконання обов'язків щодо мобілізації
На час виконання обов’язків щодо мобілізації, на час призову та проходження працівниками військової служби під час мобілізації, за працівниками зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності».
ІІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності на наступний день, з дня його офіційного опублікування.
2. Гарантії, передбачені цим Законом, поширюються на працівників, які на момент набрання чинності цим Законом залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації, призвані та проходять військову службу під час мобілізації.
Голова Верховної Ради
України О.В.Турчинов
Показать скрытый текст Заключение
ВИСНОВОК
на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гарантій для працівників на час виконання
обов’язків щодо мобілізації)
(№ 4500 від 20.03.2014 р.)
У законопроекті запропоновано забезпечити захист трудових прав працівників під час виконання ними обов’язків щодо мобілізації, передбачивши, зокрема, що на час виконання обов’язків щодо мобілізації, на час призову та проходження працівниками військової служби під час мобілізації, за працівниками зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.
Головне науково-експертне управління, підтримуючи в цілому законодавчу ініціативу щодо вдосконалення системи гарантій прав працівників на час виконання обов’язків щодо мобілізації, вважає за доцільне зазначити про таке.
Звертаємо увагу на те, що у разі прийняття або призову громадянина на військову службу він набуває статусу військовослужбовця, з притаманними цьому статусу порядком матеріально-грошового забезпечення і відповідними гарантіями і пільгами. Зокрема, на відміну від працівників військовослужбовці мають право не на заробітну плату, а на грошове забезпечення, відповідні права і пільги у разі прийняття або призову на військову службу, звільнення з військової служби або загибелі чи каліцтва у період проходження військової служби (див. статті 8, 9, 15, 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Згідно з трудовим законодавством призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу є підставою припинення трудового договору (стаття 36 Кодексу законів про працю України) і у цих випадках працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі двох мінімальних заробітних плат (стаття 44 КЗпП).
У статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» також передбачено, що за військовослужбовцями строкової служби, які до призову працювали на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності і господарювання, зберігається при звільненні з військової служби право на працевлаштування їх в тримісячний строк на те ж підприємство, в установу чи організацію або їх правонаступники на посаду, не нижчу за ту, яку вони займали до призову на військову службу. Крім цього, протягом місяця з дня взяття на військовий облік за місцем проживання військовий комісаріат в порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України, надає їм матеріальну допомогу в розмірі середньої місячної заробітної плати за останнім місцем роботи за рахунок коштів державного бюджету. Також вони користуються за інших рівних умов переважним правом на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці протягом двох років з дня звільнення з військової служби.
З урахуванням цього вважаємо за доцільне у статті 119 КЗпП зазначити, що права і пільги військовослужбовця у зв’язку проходження військової служби мають регулюватися вищезгаданим Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Крім того, слід сказати, що відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» зазначені вище гарантії (збереження місця роботи, займаної посади та середньої заробітної плати) розповсюджуються тільки на час виконання обов'язків, пов'язаних із взяттям на військовий облік, призовом або прийняттям на військову службу, а також на час проходження медичного огляду, медичного обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах, лікування за направленням районних (міських) військових комісаріатів. Варто зауважити, що заходи та роботи з мобілізаційної підготовки фінансуються за рахунок коштів підприємств, установ і організацій тільки якщо вони здійснюються за ініціативою самих підприємств, установ і організацій згідно з мобілізаційними планами, а загалом вони фінансуються з державного бюджету (якщо заходи та роботи з мобілізації мають загальнодержавне значення) та місцевих бюджетів (якщо заходи та роботи з мобілізаційної підготовки мають місцевого значення) (стаття 7 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
З огляду на вказані норми пропозиція щодо збереження місця роботи, а також займаної посади та середньої заробітної плати на підприємстві, в установі та організації на час проходження працівниками військової служби під час мобілізації (стаття 22-1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») не може бути підтримана.
Крім того, чинним законодавством не передбачений такий вид військової служби, як військова служба під час мобілізації, що потребує відповідних змін і доповнень до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Звертаємо увагу на те, що вказані питання більш системно пропонується врегулювати у проекті Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення проведення мобілізації» за № 4500-1 від 24.03.2014 р.
Керівник Головного управління В. І. Борденюк
Только не нужно писать, что я провокатор. Я реалист и предпочту горькую правду. Лучше бы они, в Раде, чем спорить про дачи и выход к морю/речке для людей, приняли то, что сейчас более важно.
Сообщение от m-a-sh-a
Звонит мне вчера родственник мужа из Донецка по скайпу и рассказывает, что добавил в скайп имя и фамилию какого-то родственника из Киева, но видно по неопытности или сослепу, уж не знаю, добавился к тезке этого самого родственника но в Ужгороде...
Ваши права
Тема: 
Социальные закладки