Общение юристов

[Лиса Алиса]

не подпадает

Это я понимаю Но хотелось бы более аргументированного и обоснованного юридического комментария
А то уже вот такой самопальный вердикт появился в дискуссии:

Зважаючи на те, що цей форум, як і багато інших - це не тільки мовне спілкування опонентів, а перш за всього, дійова складова тієї мислі, яку даний опонент виклав на форумі, іншими словами – «дія в слові», я вважаю, що пан NN заподіяв своїми висловлюваннями «пошкодження прапора (герба) шляхом його спалення, ламання, розмальовування, нанесення на прапор образливих написів» (ст..338 КУ) у нас на форумі на наших очах. Так, його вислів «жовто-блакитной австро-венгерской тряпкой» треба розуміти, як віртуальну дію з його боку, яка привела державний прапор до стану ганчірки (ламання, топтання, спалення та ін.)! Це є неприпустимо у сучасному суспільстві. Також, коли мова іде про віртуальний простір – інтернет. Тому його дії підпадають под. п.3 ст.338 КУ і каратимуться штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. Особливо я штраф вважаю недоцільним, особливо у канун великого свята – Дня Великої Перемоги у ВВВ. А от бан на строк до шести місяців – саме те…ну что-то в этом духе)))

[Ия]

В соответсвии со ст. 38 КоАП Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до
цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

У нас уже два года в суде дело по штрафу ГАИ. Можем ли мы, ссылаясь на вышеуказанную статью, подать ходатайство о закрытии? Или что можно сделать?

[multik]

Дело об обжаловании штрафа гаи или дело, по ДТП/нарушению, где постанову о наложении админ. взыскания выносит суд, а не гаи? Это принципиально ))
Первое по КАСу, второе по КоАПу.
Мне лично кажется, что по КоАПу вменяемый судья подставляться не стал бы, затягивая рассмотрение на 2 года.

[мыслитель]

Это я понимаю Но хотелось бы более аргументированного и обоснованного юридического комментария
А то уже вот такой самопальный вердикт появился в дискуссии:

я думаю что пренебрежительные высказывания (даже и публичные, в том числе и на форуме), не образуют состав преступления, предусмотренный ст. 338 УК УКраины, поскольку этой статьей предусматривается ответственность за умышленные действия в отношении государственной символики - публичное надругательство, т. е. действия относительно самого флага.
из "Лиговского" коментария:

3. З об'єктивної сторони злочини,передбачені частинами 1 і 2 ст. 338, полягають у публічній нарузі.

Способами наруги можуть бути знищення чи пошкодження прапора (герба) шляхом його спалення, ламання, розмальовування,нанесення на прапор образливих написів, зле шаржування герба чи гімну тощо.
Наруга над державними символами тягне відповідальність за ст. 338 лише у разі, якщо вона була публічною (спрямованою на публіку). При цьому винна особа може, скажімо, розмалювати прапор як у присутності інших людей, так і без їх присутності, але з наступним винесенням такого прапора на людські очі.
(Научно-практический комментарий,ЛІГА:ЗАКОН, от 01.01.2009, "Научно-практический комментарий к статье 338Уголовного кодекса Украины")

судебная практика применения этой статьи УК отсутствует

В соответсвии со ст. 38 КоАП Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до
цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

У нас уже два года в суде дело по штрафу ГАИ. Можем ли мы, ссылаясь на вышеуказанную статью, подать ходатайство о закрытии? Или что можно сделать?

Вы немного не правильно понимаете эту норму. она означает, что если административное наказание применяет суд, то он обязан вынести постановление о привлечении к административной ответственности не позднее чем через три месяца с дня совершения правонарушения. по истечении этого срока производство по делу закрывается.
если обжалуется уже вынесеное постановление (ГАИшником), то срок рассмотрения таких дел хоть и установлен, но истечение этого срока никаких последствий, к сожалению, не влечет. если Вам надоело ходить в суды, то напишите ходатайство об оставлении жалобы без рассмотрения и заплатите штраф. если это дело принципа, то ходите сколько нужно. жаловаться на судью за волокиту не советую, потому что его постановление обжалованию не подлежит, и он быстро откажет в жалобе

[multik]

по истечении этого срока производство по делу закрывается.

кроме некоторых исключений...
к примеру дела по ДТП не закрывают, а доводят до логического завершения, т.к. для дальнейших гражданских споров о возмещении ущерба необходимо установить виновного. при этом в постанове, указывая кто виновен, отмечают, что виновный освобожден от ответственности в связи с истечением сроков, предусмотренных статьей 38...

[T1m]

кроме некоторых исключений...
к примеру дела по ДТП не закрывают, а доводят до логического завершения, т.к. для дальнейших гражданских споров о возмещении ущерба необходимо установить виновного. при этом в постанове, указывая кто виновен, отмечают, что виновный освобожден от ответственности в связи с истечением сроков, предусмотренных статьей 38...

оба теперь нас двое
мы с Мыслителем это обсуждали недавно, он доказывал обратное, даже дело о дтп закроют, соответственно виновного по дтп не будет

[multik]

ну, может, мыслителю и закроют, но практика говорит об обратном ))

[T1m]

ну, может, мыслителю и закроют, но практика говорит об обратном ))

вот я тоже не вижу связи между наложением взыскания и отвественностью... а законодатель узрел:

Стаття 247. Обставини, що виключають провадження в справі
про адміністративне правопорушення

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не
може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких
обставин:
7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне
правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

Стаття 38. Строки накладення адміністративного стягнення

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до
цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення
може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення
правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як
через три місяці з дня його виявлення.

отакэ...

[мыслитель]

ну, может, мыслителю и закроют, но практика говорит об обратном ))

суд обязан закрыть производство по делу в связи с истеченим сроков привлечения к административной ответственности. устанавливать вину нужно будет в порядке гражданского судопроизводства. в постановлении о закрытии административного производства суд может максимум указать, что гражданин А привлекается к административной ответственности за нарушение ст. 124 КоАП Украины, что повлекло совершение ДТП. но писать, что суд установил его виновность не имеет право. хотя действительно, на практике видел постановления, где суд признавал виновным. если бы у меня (у моего клиента) было бы такое постановление, то я бы обжаловал

[Ия]

Спасибо, теперь понятно.

Кстати, мы обсуждали к юрисдикции какого суда относятся иски адвоката к юр лицу - апелляция вернула в гражданское производство.

[multik]

я бы обжаловал

  Показать скрытый текст

Мнение председателя Верховного суда Украины

ГОЛОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 22 серпня 2005 року

(Витяг)

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 09.11.2004 р. провадження у справі щодо К. закрито за відсутністю складу правопорушення.

Щодо К. працівниками ДАІ було складено протокол про адміністративне правопорушення від 04.09.2004 р. за ознаками ст. 124 КУпАП у зв'язку з порушенням ним п. 10.1 Правил дорожнього руху, наслідком чого стало зіткнення автомобіля "Ауді А6", керованого ним, з автомобілем ВАЗ-21063 під керуванням П., в результаті чого автомобілі були пошкоджені.

Постановою голови апеляційного суду Житомирської області від 17 грудня 2003 року зазначену постанову місцевого суду змінено, а провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи, Голова Верховного Суду України визнав, що судові рішення в ній підлягають скасуванню з таких підстав.

Голова апеляційного суду дійшов обґрунтованого висновку про те, що при розгляді справи місцевим судом порушені вимоги статей 245, 252 КУпАП про необхідність всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, оскільки в постанові не дано аналізу й оцінки доказів у справі, проте його рішення про зміну постанови місцевого суду та закриття провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП не можна вважати законним з таких підстав.

Перш за все воно суперечить його ж висновку про порушення місцевим судом при розгляді справи вимог закону (ст. ст. 251, 252 КУпАП), що є безумовною підставою для скасування судового рішення.

По-друге, закриття провадження у справі на підставі ст. 38 КУпАП допустиме лише у випадку доведеності вини особи у вчиненні правопорушення за умови забезпечення при розгляді справи всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, з дотриманням процесуальної форми її розгляду, визначеної законом.

Крім того, відповідно до положень ст. 293 КУпАП голова вищестоящого суду при розгляді скарги або протесту у справі про адміністративне правопорушення не вправі сам безпосередньо приймати рішення, яким у той чи інший спосіб погіршується становище особи, стосовно якої прийнято рішення місцевим судом.

Голова апеляційного суду, змінюючи постанову місцевого суду, якою закрито провадження у справі стосовно К. за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, та закриваючи справу не з реабілітуючих підстав, а у зв'язку із спливом строків накладення адміністративного стягнення, допустив погіршення його становища. При цьому в постанові голови апеляційного суду допущена технічна помилка, а саме: постанова датована 17 грудня 2003 р., тоді як скасована нею постанова місцевого суду - 9 листопада 2004 р.

Оскільки місцевим судом під час розгляду даної справи не з'ясовані всі обставини, які могли вплинути на правильність вирішення справи, а голова апеляційного суду, змінюючи постанову суду, допустив порушення вимог закону, Голова Верховного Суду України скасував постанови місцевого суду і голови апеляційного суду, а справу направив на новий розгляд.

Під час нового розгляду відповідно до вимог ст. 245 КУпАП суд повинен всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи та постановити законне й обґрунтоване рішення.

____________



Надруковано:
"Судова практика у справах про адміністративні правопорушення (2003 - 2005 р. р.)", 2006 р.

[T1m]

  Показать скрытый текст

Мнение председателя Верховного суда Украины

ГОЛОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 22 серпня 2005 року

(Витяг)

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 09.11.2004 р. провадження у справі щодо К. закрито за відсутністю складу правопорушення.

Щодо К. працівниками ДАІ було складено протокол про адміністративне правопорушення від 04.09.2004 р. за ознаками ст. 124 КУпАП у зв'язку з порушенням ним п. 10.1 Правил дорожнього руху, наслідком чого стало зіткнення автомобіля "Ауді А6", керованого ним, з автомобілем ВАЗ-21063 під керуванням П., в результаті чого автомобілі були пошкоджені.

Постановою голови апеляційного суду Житомирської області від 17 грудня 2003 року зазначену постанову місцевого суду змінено, а провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи, Голова Верховного Суду України визнав, що судові рішення в ній підлягають скасуванню з таких підстав.

Голова апеляційного суду дійшов обґрунтованого висновку про те, що при розгляді справи місцевим судом порушені вимоги статей 245, 252 КУпАП про необхідність всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, оскільки в постанові не дано аналізу й оцінки доказів у справі, проте його рішення про зміну постанови місцевого суду та закриття провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП не можна вважати законним з таких підстав.

Перш за все воно суперечить його ж висновку про порушення місцевим судом при розгляді справи вимог закону (ст. ст. 251, 252 КУпАП), що є безумовною підставою для скасування судового рішення.

По-друге, закриття провадження у справі на підставі ст. 38 КУпАП допустиме лише у випадку доведеності вини особи у вчиненні правопорушення за умови забезпечення при розгляді справи всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, з дотриманням процесуальної форми її розгляду, визначеної законом.

Крім того, відповідно до положень ст. 293 КУпАП голова вищестоящого суду при розгляді скарги або протесту у справі про адміністративне правопорушення не вправі сам безпосередньо приймати рішення, яким у той чи інший спосіб погіршується становище особи, стосовно якої прийнято рішення місцевим судом.

Голова апеляційного суду, змінюючи постанову місцевого суду, якою закрито провадження у справі стосовно К. за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, та закриваючи справу не з реабілітуючих підстав, а у зв'язку із спливом строків накладення адміністративного стягнення, допустив погіршення його становища. При цьому в постанові голови апеляційного суду допущена технічна помилка, а саме: постанова датована 17 грудня 2003 р., тоді як скасована нею постанова місцевого суду - 9 листопада 2004 р.

Оскільки місцевим судом під час розгляду даної справи не з'ясовані всі обставини, які могли вплинути на правильність вирішення справи, а голова апеляційного суду, змінюючи постанову суду, допустив порушення вимог закону, Голова Верховного Суду України скасував постанови місцевого суду і голови апеляційного суду, а справу направив на новий розгляд.

Під час нового розгляду відповідно до вимог ст. 245 КУпАП суд повинен всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи та постановити законне й обґрунтоване рішення.

____________



Надруковано:
"Судова практика у справах про адміністративні правопорушення (2003 - 2005 р. р.)", 2006 р.

интересненько

[мыслитель]

Это я понимаю Но хотелось бы более аргументированного и обоснованного юридического комментария
А то уже вот такой самопальный вердикт появился в дискуссии:

  Показать скрытый текст

Мнение председателя Верховного суда Украины

ГОЛОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 22 серпня 2005 року

(Витяг)

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 09.11.2004 р. провадження у справі щодо К. закрито за відсутністю складу правопорушення.

Щодо К. працівниками ДАІ було складено протокол про адміністративне правопорушення від 04.09.2004 р. за ознаками ст. 124 КУпАП у зв'язку з порушенням ним п. 10.1 Правил дорожнього руху, наслідком чого стало зіткнення автомобіля "Ауді А6", керованого ним, з автомобілем ВАЗ-21063 під керуванням П., в результаті чого автомобілі були пошкоджені.

Постановою голови апеляційного суду Житомирської області від 17 грудня 2003 року зазначену постанову місцевого суду змінено, а провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи, Голова Верховного Суду України визнав, що судові рішення в ній підлягають скасуванню з таких підстав.

Голова апеляційного суду дійшов обґрунтованого висновку про те, що при розгляді справи місцевим судом порушені вимоги статей 245, 252 КУпАП про необхідність всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, оскільки в постанові не дано аналізу й оцінки доказів у справі, проте його рішення про зміну постанови місцевого суду та закриття провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП не можна вважати законним з таких підстав.

Перш за все воно суперечить його ж висновку про порушення місцевим судом при розгляді справи вимог закону (ст. ст. 251, 252 КУпАП), що є безумовною підставою для скасування судового рішення.

По-друге, закриття провадження у справі на підставі ст. 38 КУпАП допустиме лише у випадку доведеності вини особи у вчиненні правопорушення за умови забезпечення при розгляді справи всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, з дотриманням процесуальної форми її розгляду, визначеної законом.

Крім того, відповідно до положень ст. 293 КУпАП голова вищестоящого суду при розгляді скарги або протесту у справі про адміністративне правопорушення не вправі сам безпосередньо приймати рішення, яким у той чи інший спосіб погіршується становище особи, стосовно якої прийнято рішення місцевим судом.

Голова апеляційного суду, змінюючи постанову місцевого суду, якою закрито провадження у справі стосовно К. за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, та закриваючи справу не з реабілітуючих підстав, а у зв'язку із спливом строків накладення адміністративного стягнення, допустив погіршення його становища. При цьому в постанові голови апеляційного суду допущена технічна помилка, а саме: постанова датована 17 грудня 2003 р., тоді як скасована нею постанова місцевого суду - 9 листопада 2004 р.

Оскільки місцевим судом під час розгляду даної справи не з'ясовані всі обставини, які могли вплинути на правильність вирішення справи, а голова апеляційного суду, змінюючи постанову суду, допустив порушення вимог закону, Голова Верховного Суду України скасував постанови місцевого суду і голови апеляційного суду, а справу направив на новий розгляд.

Під час нового розгляду відповідно до вимог ст. 245 КУпАП суд повинен всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи та постановити законне й обґрунтоване рішення.

____________



Надруковано:
"Судова практика у справах про адміністративні правопорушення (2003 - 2005 р. р.)", 2006 р.

та знаю про это единственное постановление именно председателя ВС (интересно, то был еще Бойко или уже нынешний?) после него действительно многие судьи расписывать подробно что совершил водитель, и указывать в мотивировочной части, что он виновен, но в резолютивной все равно указано только одно - производство по делу закрыть. и оценка такому постановлению при рассмотрении гражданских дел о возмещении ущерба, причиненного ДТП разная (как Бог на душу положит), одни считали это преюдициальным фактом (доказанность вины), другие не считали, поскольку суд не признал его виновным в совершении административного правонарушения, и давали возможность доказывать невиновность в гражданском деле путем назначения автотехнической экспертизы.
во всяком случае, то, что указано (выделено) в данной постанове, в КоАП не содержится, и является личным мнением председателя ВСУ по конкретному делу, поэтому обязательным для судей не является

[МП]

вот я тоже не вижу связи между наложением взыскания и отвественностью... а законодатель узрел:

Есть гражданская ответственность, есть административная. Думаю, что тут все правильно - КоАП ведет речь об административной ответственности и не охватывает гражданскую, и если прошли сроки давности (так же, как и если лицо было невменяемое, в состоянии крайней обороны и т.д - все, что перечислено в ст.247) - лицо с точки зрения админ права невиновно и к административной ответственности привлечено быть не может. И судья не может в деле о рассмотрении админ ответственности устанавливать гражданскую ответственность лица. В этом случае мы можем вести речь только о "вине" с точки зрения гражданских правоотношений - вина лица, причинившего имущественный ущерб. Гражданская ответственность - возмещение ущерба, и это должно рассматриваться в гражданском судопроизводстве. Это как если я залью соседей - с точки зрения админ права невиновна (так как нет такой статьи), а с точки зрения гражданского права - да, это деликт, и я должна понести ответственность в рамках гражданских правоотношений - возместить ущерб. Но доказывается это все в гражданском судопроизводстве.

[мыслитель]

Есть гражданская ответственность, есть административная. Думаю, что тут все правильно - КоАП ведет речь об административной ответственности и не охватывает гражданскую, и если прошли сроки давности (так же, как и если лицо было невменяемое, в состоянии крайней обороны и т.д - все, что перечислено в ст.247) - лицо с точки зрения админ права невиновно и к административной ответственности привлечено быть не может. И судья не может в деле о рассмотрении админ ответственности устанавливать гражданскую ответственность лица. В этом случае мы можем вести речь только о "вине" с точки зрения гражданских правоотношений - вина лица, причинившего имущественный ущерб. Гражданская ответственность - возмещение ущерба, и это должно рассматриваться в гражданском судопроизводстве. Это как если я залью соседей - с точки зрения админ права невиновна (так как нет такой статьи), а с точки зрения гражданского права - да, это деликт, и я должна понести ответственность в рамках гражданских правоотношений - возместить ущерб. Но доказывается это все в гражданском судопроизводстве.

все правильно! но вся фишка в том, что такие дела (о возмещении ущерба, причиненного ДТП) рассматриваются в упрощенном порядке. потерпевшим вначале добывается постановление суда о признании водителя виновным в совершении административного правонарушения, это постановление имеет преюдициальную силу, т. е. факты, изложенные в нем не подлежат доказыванию, и при рассмотрении гражданского дела суд исследует только обоснованность размера ущерба. ответчик лишен права доказывать свою невиновность, потому что его виновность установлена постановлением о привлечении его к административной ответственности. а если водитель с этим не согласен, то должен обжаловать постановление. а в порядке КоАП просить назначить автотехническую экспертизу бесполезно, потому что сроки (по КоАП производство по делу не приостанавливается). когда есть постановление о признании виновным, то более-менее понятно, вина установлена (хотя установлена вина в нарушении ПДД, а не в совершении ДТП, но на это никто не обращает внимание, уравнивая эти события). вопрос встал, когда админ дела прекращались в связи с истечением сроков привлечения к ответственности. водитель в таком случае виновен или не виновен? все зависело от содержания мотивировочной части постановления. кто то расписывал подробно и писал, что водитель виновен, кто то только о том, что водитель привлекается, но в связи с истечением срока, дело закрыть. такие постановления при рассмотрении гражданских дел воспринимались по разному, что давало повод судьям как давать возможность ответчику оспаривать свою вину в одних случаях, в других случаях не давали. понятно, от чего зависела позиция судьи

[МП]

вопрос встал, когда админ дела прекращались в связи с истечением сроков привлечения к ответственности. водитель в таком случае виновен или не виновен? все зависело от содержания мотивировочной части постановления. кто то расписывал подробно и писал, что водитель виновен, кто то только о том, что водитель привлекается, но в связи с истечением срока, дело закрыть. такие постановления при рассмотрении гражданских дел воспринимались по разному, что давало повод судьям как давать возможность ответчику оспаривать свою вину в одних случаях, в других случаях не давали. понятно, от чего зависела позиция судьи

Вот и у меня вопрос возник (только в более широком смысле) - является ли основание закрытия производства по ч.7 ст.247 реабилитирующим или нет? Председатель ВСУ в своем мнении исходит из того, что нет и закрытие дела на таком основании ухудшает положение лица, так как отсутствие его вины не установлено (а только лишь прекращено по срокам давности).

исходя из перечня ст.247 - основание реабилитирующее (обратите внимание, какие там основания указаны - отсутствие состава, события, невменяемсоть, отмена акта и т.п.), и само по себе закрытие дела по этой статье говорит об отсутствии вины лица с точки зрения админ права? это не исключает вину с точки зрения гражданского права и обязанность возместить ущерб, просто лишает потерпевшего возможности ссылаться на админ вину лица - это упростило бы ему задачу и наличие гражданской вины доказывать бы не пришлось. В случае закрытия дела по ст.247 (по любому из оснований) я бы сказала, что "вины лица в совершении ДТП нет", а "вина лица в причинении имущественного ущерба есть" (при доказательстве в процессе по ГПК). Поэтому считаю, что судья не может писать "виновен в ДТП", если закрывает дело по основаниям ст.247, так одно исключает другое. Представьте, если он закроет дело "по невменяемости" (или из-за отмены акта или по любому другому основанию ст.247) и одновременно напишет "виновен"

Хотя, "истечение давности",по аналогии с уголовным - как раз нереабилитирующее

[мыслитель]

Вот и у меня вопрос возник (только в более широком смысле) - является ли основание закрытия производства по ч.7 ст.247 реабилитирующим или нет? Председатель ВСУ в своем мнении исходит из того, что нет и закрытие дела на таком основании ухудшает положение лица, так как отсутствие его вины не установлено (а только лишь прекращено по срокам давности).

Мне кажется, что исходя из перечня ст.247 - основание реабилитирующее (обратите внимание, какие там основания указаны - отсутствие состава, события, невменяемсоть, отмена акта и т.п.), и само по себе закрытие дела по этой статье говорит об отсутствии вины лица с точки зрения админ права. Но это не исключает вину с точки зрения гражданского права и обязанность возместить ущерб, просто лишает потерпевшего возможности ссылаться на админ вину лица - это упростило бы ему задачу и наличие гражданской вины доказывать бы не пришлось. В случае закрытия дела по ст.247 (по любому из оснований) я бы сказала, что "вины лица в совершении ДТП нет", а "вина лица в причинении имущественного ущерба есть" (при доказательстве в процессе по ГПК). Поэтому считаю, что судья не может писать "виновен в ДТП", если закрывает дело по основаниям ст.247, так одно исключает другое. Представьте, если он закроет дело "по невменяемости" (или из-за отмены акта или по любому другому основанию ст.247) и одновременно напишет "виновен"

ну мы щас можем уйти в совсем глубокую теорию уголовного и административного процесса, можно ли в принципе при закрытии уголовного (административного) дела рассматривать вопрос о вине привлекаемого к ответственности. как то представлял интересы потерпевшего, подали серьезный гражданский иск. подсудимый с адвокатом всячески волокитили дело и дотянули до истечения сроков привлечения к уголовной ответственности. заявили ходатайство о закрытии дела по этим основаниям. суд закрыл дело, в постановлении подробно расписал в чем заключается вина подсудимого, чем она доказывается, указав в конце, что "но поскольку истек срок привлечения, то дело подлежит закрытию". подсудимый подал апелляцию на это постановление, указав, что суд не имел право расписывать в чем заключается его вина и чем подтверждается, просто указав, что дело подлежит закрытию. и апелляция, в Верховный Суд отказали в жалобах, оставив постановление без изменений. но в принципе, я согласен, что при закрытии производства по делу суд не имеет право устанавливать виновность либо невиновность привлекаемого к ответственности, поскольку рассмотрения дела по сути не производится (не должно производиться). особенно, если в уголовном процессе дело закрывается на предварительном заседании

[Не_дождётесь!!!]

"А" заключил договор аренды жилья с "Б". В договоре укзано, что арендную плату получает "В" и использует ее в своих интересах и на свое усмотрение. Так возможно? Договор подписан всеми тремя сторонами.

Еще один вопрос. Указано, что срок аренды с 01.01.2009 г. по 01.12.2009 г. с возможностью пролонгации при согласии обеих сторон. Имеется акт получения арендной платы к договору, в котором дата стоит по настоящее врем. считается ли, что такой договор действует и на настоящий момент или нужно было заключать новый договор?

[мыслитель]

"А" заключил договор аренды жилья с "Б". В договоре укзано, что арендную плату получает "В" и использует ее в своих интересах и на свое усмотрение. Так возможно? Договор подписан всеми тремя сторонами.

Еще один вопрос. Указано, что срок аренды с 01.01.2009 г. по 01.12.2009 г. с возможностью пролонгации при согласии обеих сторон. Имеется акт получения арендной платы к договору, в котором дата стоит по настоящее врем. считается ли, что такой договор действует и на настоящий момент или нужно было заключать новый договор?

по первому вопросу: лучше А выдаст доверенность В на получение арендной платы, а то возникают проблемы с налоговым агентом, кто у кого должен удерживать подоходный и за кого перечислять в бюджет, за А или за В?
по второму: если обе стороны СПД, то в случае, если после истечения срока договора арендодатель письменно не потребвал от арендатора освободить помещение, то договор считается продолженым еще на один срок

[Не_дождётесь!!!]

по первому вопросу: лучше А выдаст доверенность В на получение арендной платы, а то возникают проблемы с налоговым агентом, кто у кого должен удерживать подоходный и за кого перечислять в бюджет, за А или за В?
по второму: если обе стороны СПД, то в случае, если после истечения срока договора арендодатель письменно не потребвал от арендатора освободить помещение, то договор считается продолженым еще на один срок

У меня уже есть существующий договор. Я его не составляю. Интересует его легитимность.
Все три лица - физ. лица, не ФЛП.