Тема: 
А Вы хоть понимаете что сами пишете ?...Сообщение от STK
Уж точно что Вы не понимаете что комментарии может постить каждый.Без разрешения из ровенской общаги.
| ||
А Вы хоть понимаете что сами пишете ?...
Уж точно что Вы не понимаете что комментарии может постить каждый.Без разрешения из ровенской общаги.
А как он мог быть везде одинаковым и подведенным под единый стандарт, если им никто в империи не занимался и он был в ней по-сути вне закона? Сельский язык де факто. Де юре вообще не было языка.
"Друзьям" советую посетить мою домашнюю страницу.
Вы хотите сказать, что церковнославянский - это искусственный язык, на котором никто не говорил? Тогда зачем на него было переводить церковные книги, ведь можно было пользоваться и непонятной латынью?
А я що писав, що був один стард в 19-му столітті? Чи ти теж, як Алка, любиш покритикувати не читаючи написане?
Я писав про те, що народна творчість була на українській мові а не на російській, якою ніби розмовляла вся (чи майже вся) Україна.
Краще згинути вовком, ніж жити псом!
А для чого писали книги латинню, чи може так говорила більша частина Європи?
Краще згинути вовком, ніж жити псом!
Не суди про всіх по собі.
Краще згинути вовком, ніж жити псом!
Ну что STK, переведешь приговор Марусе Чурай времен Б.Хмельницкого на украинский язык?
Для чого перекладати, як бачиш давньоукраїнська літературна мова не сильно відрізняється від сучасної, хоч і має багать церковнослов'янських запозичень.Ну что STK, переведешь приговор Марусе Чурай времен Б.Хмельницкого на украинский язык?
Ось тобі віршик написаний сучасниками Хмельницького:
Висипався хміль із міха
І наробив ляхам лиха,
Показав їм розуму,
Вивернув дідчу думу,
До жовтої водиці
Наклав їм дуже хмельниці —
Не могли на ногах стояти,
Воліли утікати.
— Гетьманчику-небоже,
Не туди на Запорожжє!
Не найдеш гаразд шляху
У Сидоровій байраку.
Чи не ти, Степанку-сараче,
Од козаків гарачий,
Не ти сь брав їм хутори?
Єст інші тепер пори!
От же побірки прокляті,
Під Очаковим взяті,
І по пастуші тебунці
Приїхали к вам ординці.
Не утікай же, ляху,
З самого перестраху,
Аж дай юнаков в табори,
Готуй деньги за хутори,
Юж не будеш їх хати
Поганцям оддавати,
Не будеш през суддів брати
Ані їх воювати.
Миліш вам жиди-збойці,
Ніж запорожці-молойці,
От же маєте кримчухи,
Дайте їм тепер кожухи.
От же Хмельницький може —
Поможи йому, боже,
Тих куркоїдів бити,
Як жидів неживити!
Юж утікають з валів,
Бояться самопалів,
Волять татарської юки,
Ніж козацької руки.
Исторические песни малорусского народа с объяснениями Вл. Антоновича й М. Драгоманова, т. II, вьш. 1. Песни о борьбе с поляками при Богдане Хмельницком. К., 1875, с. 135 — 136.
Перекладати потрібно?))
Последний раз редактировалось STK; 25.07.2007 в 16:03.
Краще згинути вовком, ніж жити псом!
скорее, греческим)
STK: А для чого писали книги латинню, чи може так говорила більша частина Європи?
Таки говорила. Научные и богословские диспуты велись именно на латыни, и вообще этот язык зачастую был языком международного общения образованных людей.
Звичайні люди (не вчені і не священники) теж дискусії вели на латині? )
Краще згинути вовком, ніж жити псом!
Когда-то да.
Для Вас также привожу ссылку на украинскомЛатинский язык вместе с оскским и умбрским языками составлял италийскую ветвь индоевропейской семьи языков. В процессе исторического развития древней Италии латинский язык вытеснил другие италийские языки и со временем занял господствующее положение в западном Средиземноморье.
В историческом развитии латинского языка отмечается несколько этапов, характерных с точки зрения его внутренней эволюции и взаимодействия с другими языками.
http://ru.wikipedia.org/wiki/Латинский_язык
Спочатку латинською мовою говорило невелике плем’я латинів, проте в результаті військових, політичних та економічних успіхів Стародавнього Риму латинська мова поширюється по всій Італії, а, починаючи з ІІ ст. до н.е., виходить за її межі. У І ст. до н.е. Рим став столицею наймогутнішої держави стародавнього світу – Римської імперії, до складу якої входили сучасні Франція, Іспанія, Португалія, Швейцарія, деякі частини Німеччини, Південної Англії, Югославії, Хорватії, Болгарії, Румунії, Угорщини, Чехії, Словаччини, Греції, Туреччини, Лівану, Сирії, Лівії, Тунісу, Алжиру та ін.
Латинська мова звучала майже в усіх країнах Західної Європи, Північної Африки і Західної Азії. У період існування Римської імперії латинська мова була офіційною державною мовою, мовою управління, війська, юриспруденції, торгівлі, школи, науки, літератури.
http://uk.wikipedia.org/wiki/Латинська_мова
1875-й это "сучасники Хмельницького"?! Ну ты даешь
Еще как. Тут отличия как между русским и украинскимПерекладати потрібно?))
Переведи последние две строфы
Переведи последние две строфыДо жовтої водиці
Наклав їм дуже хмельниці —
Не могли на ногах стояти,
Воліли утікати.
— Гетьманчику-небоже,
Не туди на Запорожжє!
Переведи последние две строфыНе найдеш гаразд шляху
У Сидоровій байраку.
Переведи предложениеЧи не ти, Степанку-сараче,
Од козаків гарачий,
Не ти сь брав їм хутори?
Ну это просто классный оборотЄст інші тепер пори!
побірки ???От же побірки прокляті,
Переведи последние две строфыПід Очаковим взяті,
І по пастуші тебунці
Приїхали к вам ординці.
Переведи последнюю строфуНе утікай же, ляху,
З самого перестраху,
Аж дай юнаков в табори,
Переведи последние две строфыГотуй деньги за хутори,
Юж не будеш їх хати
Поганцям оддавати,
Не будеш през суддів брати
Ані їх воювати.
Перведи последние четыре строфыМиліш вам жиди-збойці,
Ніж запорожці-молойці,
От же маєте кримчухи,
Дайте їм тепер кожухи.
Переведи последние две строфыОт же Хмельницький може —
Поможи йому, боже,
Тих куркоїдів бити,
Як жидів неживити!
Юж утікають з валів,
Бояться самопалів,
Волять татарської юки,
Ніж козацької руки.
ЗЫ. Напоминает довольно известную песню
"Я понял - это намек.
Я все ловил на лету.
Но не понятно,
ЧЕ КОНКРЕТНО
ты имела ввиду"
Последний раз редактировалось Artem_Kiev; 25.07.2007 в 16:42.
Так как с переводом этого?
«Літа от народження Сина Божого тисяча шістьсот п’ятдесят другого, місяца іюня 18 дня. За ведомом єго милости пана Павла Семеновича полковника Полтавського, пред нас: Костя Кублицького судді полку Полтавского, Андрея Нещинського отамана городового, Федора Суховія войта, Петра Юревича бурмистра і при многих общих персонах, постановившаяся пред нас дівиця Марина, дочь покойного урядника Полтавського охочекомонного полку Гордія Чурая, з Полтави року теперешнєго загубила страх Божий, смертельний гріх учинила. На лугах зібрала; коріння отруйного, зелія — цикути, з поміччю злого духа отруїла Григорія, сина хорунжого Полтавського полку Петра Бобренка.
Ведле того добровольного признаття, той сваволи недопускаючі шириться, винайшли сим декрет з порядку прав Махдебурських частые четвертой, на листу сто двадцать девятому ку концы: «Злодійка по квестом: маєт быти отдана теперь палачу на отсеченье голови ея».
Тот же карности і сіє реченнє зрайци подлеглим зостали справу сію в книги міскиє полтавскии вписать, что і єсть вписано року і дня вишеположеного.
На покаяння перед Богом і краткой молитві дано время злодійке».
Язык научных дискуссий и ныне отличается от языка простых людей. А простые люди прошлых веков... Помимо учёных и священников в Европе было ещё приличное количество образованных дворян, владевших латынью и объяснявшихся на ней с иностранцами, язык чьей страны был им незнаком. Латынь для христианского мира была аналогом современного английского языка, и входила в образовательную программу повсеместно. В общем, латынь не была мёртвым языком, равно как и церковнославянский на Руси. Этим языком велись не токмо богослужения, но и писались частные письма, а значит, он использовался в общении, как вы говорите, "простых людей".
Ага, примерно так оно и было: Labor callum obducit dolori, чи не так, Параско! - Та ото ж, Петре, laboremus!
Вам же ясно пишуть про очевидну різницю: є мова, якою користувались освічені люди і мова простонародна, розмовна...
и вот сдается мне что последняя ну очень похожа на то что мы привыкли называть суржиком
Ага ... язык для белых и язык для черных ))Ага, примерно так оно и было: Labor callum obducit dolori, чи не так, Параско! - Та ото ж, Петре, laboremus!
Вам же ясно пишуть про очевидну різницю: є мова, якою користувались освічені люди і мова простонародна, розмовна...
Это ещё не суржик, суржик появился после оккупации Руси. Образованные люди знали и учили исконный язык, а обычные передавали язык изустно, причём вставляя постепенно всё больше слов, которые использовали в общении с панами - вот здесь и появляется суржик.и вот сдается мне что последняя ну очень похожа на то что мы привыкли называть суржиком
In medias res! Тьфу, в смысле та ото ж!и вот сдается мне что последняя ну очень похожа на то что мы привыкли называть суржиком
Нет, ну зачем так однозначно... Здесь спорили о том, когда именно сформировался литературный украинский язык. Литературный, по моему скромному разумению, подразумевает наличие письменности, сформированной грамматической системы и собственно литературы. Я не вижу ничего обидного в определении "наречие" или "народна мова" - это совершенно естественные формы (или этапы) существования и развития языка. Но приводить образцы устного народного творчества (как это делает один из участников этой темы) в качестве аргумента при определении точной даты возникновения языка литературного мне лично кажется не совсем корректным.
Ваши права
Социальные закладки