
Сообщение от
T1m
1. Собственник как соответчик
2. Собственник, но если доверенность предусматривает представительство в суде то может и водитель от имени собственника
На сколько мне не изменяет память...
привлечение собственника в качестве соответчика подразумевает взыскания с него какой то части ущерба, иначе зачем его привлекать?

Сообщение от
Юрий Никoлаевич
1. Собственник. А если ему что-то не нравится, то далее он подаёт иск на водителя.
2. Собственник. А если водитель пострадал - то два иска к виновной в ДТП стороне.
А если водитель в ДТП потерял совесть, то ещё и третий иск - со стороны водителя к собственнику: за то, что его автомобиль травмоопасен.
Ваша позиция по п. 1 правильна только в случае, если водитель находился в трудовых отношениях с собственником.
теперь правильные ответы:
1. ответчиком является только водитель, собственник никогда не привлекается в качестве соответчика, и с него никогда не взыскивается доля в размере ущерба, потому что лицо, которое управляет автомобилем, является его владельцем.
2. если ущерб причинен автомобилю, которым управляло лицо по доверенности, то истцом может быть как это лицо, так и собственник.
основания:
Стаття 396. Захист речових прав на чуже майно
1. Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Стаття 397. Суб'єкти права володіння чужим майном
1. Володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.
3. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
Стаття 398. Виникнення права володіння
1. Право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
(Кодекс гражданский, ВР Украины, от 16.01.2003, № 435-IV "Гражданский кодекс Украины")
ПОСТАНОВА
від 27 березня 1992 року N 6
Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди
3. Роз'яснити судам, що шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяній нею (в порядку часткової відповідальності).
Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. Питання про відповідальність за шкоду, заподіяну при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки кожного із їх володільців перед іншим з них, вирішується за правилами ст. 440 ЦК: шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого - відшкодовується винним; при наявності лише вини володільця, якому заподіяна шкода, вона йому не відшкодовується; при наявності вини обох володільців - розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного; при відсутності вини володільців у взаємному заподіянні шкоди - жоден з них не має права на відшкодування.
(абзац другий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з
постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р. N 9)
Володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини. Особи, які вчинили ці протиправні дії, відшкодовують шкоду за правилами відповідальності володільців джерел підвищеної небезпеки, а коли цьому сприяла винна поведінка володільця (не була забезпечена належна охорона і т. п.), відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, може бути покладено на особу, що протиправно заволоділа цим джерелом, і на його володільця відповідно до ступеня вини кожного з них.
Особи, винними діями яких заподіяна шкода джерелу підвищеної небезпеки і які самі не є потерпілими внаслідок шкоди, заподіяної цим джерелом підвищеної небезпеки, відповідають за заподіяну шкоду на підставі ст. 440 ЦК.
(пункт 3 доповнено абзацом четвертим згідно з постановою
Пленуму Верховного Суду України від 08.07.94 р. N 7)
У тих випадках, коли разом із заподіянням джерелом підвищеної небезпеки шкоди (не внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки) заподіяно також шкоду джерелу підвищеної небезпеки і цьому сприяла груба необережність потерпілого, згідно з нормами ст. 454 ЦК може бути зменшено розмір відшкодування шкоди потерпілому. Покладення на нього з цих підстав відповідальності за шкоду, заподіяну при цьому джерелу підвищеної небезпеки, ст. 454 ЦК не передбачено.
(пункт 3 доповнено абзацом п'ятим згідно з постановою
Пленуму Верховного Суду України від 08.07.94 р. N 7,
абзац п'ятий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з
постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р. N 9)
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).
5. При розгляді справ про відшкодування шкоди за ст. 441 ЦК суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст. 440 ЦК, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.
(Постановление, Пленум Верховного Суда Украины, от 27.03.1992, № 6 "О практике рассмотрения судами гражданских дел по искам о возмещении ущерба")
Социальные закладки