Як довго ще триватиме карантин?
Щонайменше кілька місяців. У нинішньому форматі карантин діє до кінця лютого, пояснював раніше прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Однак голова уряду вже кілька разів заявляв, що Кабмін має однозначний намір його продовжити: раніше звучала дата до 31 березня, а нещодавно прем'єр озвучив нову - принаймні до 30 квітня.
Шмигаль прямо каже, що і ця дата навряд чи буде фінальною. «Це [30 квітня], швидше за все, не кінцева дата, коли карантин завершиться. Швидше за все, він триватиме в тій чи іншій формі, можливо, із пом'якшеннями, можливо, він буде адаптивним», - описав прем'єр найближче «карантинне» майбутнє українців 4 лютого.
Він допустив, що формат карантину може змінюватися «і в залежності від того, як будуть розвиватися штами вірусу».
Раніше в січні голова Кабміну пояснював, чому не бачить підстав скасовувати адаптивний карантин в найближчій перспективі. «Хвороба не зникла, Європа палає, ми відкриті для Європи, ми відкриті всередині держави, тому підстав для зняття карантину немає. Не варто передчасно тішити себе ілюзіями. Я впевнений, що карантин дуже довго триватиме цього року. А ось яким саме він буде, це вже інше питання», - говорив прем'єр.
Однак саме квітень буде визначальним місяцем для подальшого розвитку ситуації в Україні, переконаний Шмигаль.
«Очікуємо перемоги [над COVID-19] в цьому році, але квітень - це такий показник, як ми будемо рухатися далі», - сказав він на зустрічі з представниками Європейської бізнес асоціації 5 лютого.
Яким буде карантин у найближчі місяці?
Зараз в Україні діють однакові для всіх регіонів правила помаранчевої карантинної зони. Однак Кабмін вважає, що ситуація з COVID-19 в країні покращилася достатньо, аби повернутися до адаптивного карантину - тобто дозволяти найменш проблемним областям та районам більші послаблення.
Таку стратегію 2 лютого озвучив очільник МОЗ Максим Степанов, заявивши, що його відомство вже готує відповідний проект постанови для Кабміну.
«Відповідно до нашої стратегії, ми хочемо повернутися до адаптивного карантину. Ми здійснили розрахунки та найближчим часом винесемо постанову на засідання Кабміну», - пояснив Степанов.
Більш детально про ці плани міністр розповів 5 лютого, виступаючи перед народними депутатами у Верховній Раді.
«Зараз у нас є чітке розуміння і вивірена стратегія на майбутнє, що передбачатиме загальні протиепідемічні правила для всієї країни, - зазначив Степанов. - Крім них, в залежності від зміни ситуації, конкретні області будуть запроваджувати локальні обмеження».
За його словами, найжорсткіші обмеження будуть запроваджувати в червоній карантинній зоні.
Такий принцип уже діяв в Україні в 2020 році, коли всі райони та області країни в залежності від епідемситуації були розділені на чотири зони: зелену, жовту, помаранчеву і червону.
1 лютого Денис Шмигаль заявляв, що в Україні вже зараз є регіони, де можна було б послабити карантин до рівня, що відповідає жовтій та зеленій зонам. Які саме це регіони - прем'єр не конкретизував.
Де діятимуть найжорсткіші обмеження червоної зони?
Виступаючи 5 лютого в Раді, Максим Степанов роз'яснив, що червоний рівень небезпеки вводитимуть там, де навантаження на медичну систему зростає стрімкими темпами і «може призвести до колапсу».
Міністр попередньо озвучив два критерії для введення максимального рівня обмежень у таких регіонах:
- заповненість понад 65% ліжок з киснем;
- зростання більше ніж на 50% кількості госпіталізованих пацієнтів протягом останніх 7 днів.
Рішення про запровадження заходів червоної зони, як і раніше, будуть приймати місцеві комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС). Такі обмеження можна буде вводити навіть у тому випадку, якщо перевищено лише один з двох критеріїв. А діятимуть вони «до моменту стабілізації ситуації», пояснив міністр.
2 лютого Максим Степанов уточнював, що на той момент в Україні не було жодного регіону, де ситуація відповідала б критеріям червоної зони.
Якими будуть обмеження в різних зонах?
Станом на 5 лютого ані керівники Кабміну, ані МОЗ не озвучували конкретних обмежень, які діятимуть в кожній із кольорових зон.
Ймовірно, вони можуть бути схожими з обмеженнями адаптивного карантину, які діяли в Україні від серпня до листопада 2020 року (після цього через різке погіршення ситуація на території всієї країни ввели правила помаранчевої зони).
Для чотирьох зон тоді було запропоновано такі обмеження:
Зелена зона:
- маска або респіратор у громадських будівлях і транспорті;
- не більш однієї особи на 5 кв. м у разі проведення масових заходів;
- заповненість кінотеатрів і театрів наполовину;
- перевезення пасажирів тільки на сидячих місцях.
У жовтій зоні (плюс обмеження зеленої) заборонено:
- відвідувати заклади соціального захисту, де перебувають люди похилого віку (крім тих, які надають послуги кризово).
У помаранчевій зоні (плюс обмеження жовтої і зеленої зон) заборонені:
- робота закладів розміщення (хостелів, турбаз), крім готелів;
- діяльність розважальних закладів, ресторанів уночі;
- планова госпіталізація (крім допомоги породіллям і вагітним, екстрених випадків, онкологічної та паліативної допомоги);
- робота спортзалів, фітнес-центрів, закладів культури;
- прийом нових змін у дитячих таборах;
- не більш однієї людини на 20 кв. м і не більше 100 осіб на масових заходах.
У червоній зоні (додатково до обмежень зеленої, жовтої та помаранчевої) заборонені:
- робота громадського транспорту;
- відвідування освітніх установ;
- робота ТРЦ, кафе і ресторанів.
Які загальні заборони діятимуть в усій країні?
В умовах адаптивного карантину по всій Україні, незалежно від кольору карантинної зони, діяли раніше і діють досі кілька обмежень. Очевидно, вони збережуться і надалі - оскільки Степанов 5 лютого згадав про «загальні протиепідемічні правила для всієї країни».
Швидше за все, до завершення карантину буде заборонено:
- перебувати в громадських будівлях і спорудах, громадському транспорті без одягнутих засобів індивідуального захисту (респіраторів або захисних масок, що закривають ніс і рот, у тому числі виготовлених самостійно);
- перебувати на вулицях без документів, що засвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус (або без посвідчення про взяття на облік бездомної особи);
- самовільно залишати місця самоізоляції, обсервації;
- перетинати державний кордон України іноземцям та особам без громадянства, якщо у них немає поліса (свідоцтва, сертифіката) страхування, виданого страховою компанією, яка зареєстрована в Україні, або іноземною страховою компанією, яка має представництво на території України і покриває витрати, пов’язані з лікуванням COVID-19, обсервацією, і діє на термін перебування в Україні;
- перетинати КПВВ на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях, Автономній Республіці Крим іноземцями й особами без громадянства без наявного поліса (свідоцтва, сертифіката) страхування.
Чи можливий новий локдаун?
Про новий варіант жорсткого карантину в Україні поки що не йдеться. За словами Степанова, «жорсткі обмеження будуть вводитися лише в одному випадку: якщо є загроза колапсу медичної системи».
Раніше в січні міністр пояснював необхідність січневого локдауну саме тим, що таким чином Кабмін намагається уникнути загрози жорстких обмежень навесні.
«Нам це потрібно, щоб ми потім не вводили ніяких локдаунів, щоб ми пройшли пікове зростання захворюваності на грип. Щоб ми до весни, до квітня-травня, не вводили локдауни, щоб ми спокійно пройшли цю хвилю поширення COVID-19. Щоб витримала наша медична система, щоб ми всім в стані були надавати медичну допомогу», - пояснював ще 5 січня керівник МОЗ.
Тема: 
Коронавирус. Новый вирус из Китая *
Ответить с цитированием
Сообщение от НаСекундуЗагляну
Показать скрытый текст
Социальные закладки