ЗАКОН УКРАЇНИ
Про засади внутрішньої і зовнішньої політики
Цим Законом визначаються засади внутрішньої політики України у сферах розбудови державності, розвитку місцевого самоврядування та стимулювання розвитку регіонів, формування інститутів громадянського суспільства, національної безпеки і оборони, в економічній, соціальній і гуманітарній сферах, в екологічній сфері та сфері техногенної безпеки, а також засади зовнішньої політики України.
Стаття 1. Завдання засад внутрішньої і зовнішньої політики
1. Засади внутрішньої і зовнішньої політики визначають принципи та пріоритети державної політики у відповідних сферах.
Стаття 2. Основні принципи внутрішньої і зовнішньої політики
1. Засади внутрішньої і зовнішньої політики базуються на безумовному додержанні
Конституції України, забезпеченні в Україні прав і свобод людини і громадянина та гарантуванні прав і свобод, проголошених Конституцією України, на загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права, забезпеченні соціальної спрямованості економіки України та сталого соціально-економічного розвитку України, зміцненні демократичних засад суспільного і державного життя, забезпеченні верховенства права, економічної і політичної незалежності держави, захисту її національних інтересів, утвердження України як повноправного і авторитетного члена світового співтовариства.
2. Внутрішня політика ґрунтується на таких принципах:
пріоритетність захисту національних інтересів;
верховенство права, забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, повага до гідності кожної особи;
рівність усіх суб'єктів права власності перед законом, захист конкуренції у сфері економічної діяльності;
здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову;
відкритість та прозорість процесів підготовки і прийняття рішень органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
забезпечення сталого розвитку економіки на ринкових засадах та її соціальної спрямованості;
забезпечення балансу загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів;
свобода, соціальна справедливість і творча самореалізація, участь громадян в управлінні державними і суспільними справами;
соціальне партнерство та громадянська солідарність.
3. Зовнішня політика ґрунтується на таких принципах:
суверенна рівність держав;
утримання від загрози силою або її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої іноземної держави;
повага до територіальної цілісності іноземних держав та непорушності державних кордонів;
вирішення міжнародних спорів мирними засобами;
повага до прав людини та її основоположних свобод;
невтручання у внутрішні справи держав;
взаємовигідне співробітництво між державами;
сумлінне виконання взятих на себе міжнародних зобов'язань;
пріоритет загальновизнаних норм і принципів міжнародного права перед нормами і принципами національного права;
застосування Збройних Сил України лише у випадках актів збройної агресії проти України, будь-яких інших збройних зазіхань на її територіальну цілісність і недоторканність державних кордонів, боротьби з міжнародним тероризмом та піратством або в інших випадках, передбачених міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
застосування міжнародних санкцій, контрзаходів та заходів дипломатичного захисту відповідно до міжнародного права у випадках міжнародних протиправних діянь, які завдають шкоди Україні, її громадянам і юридичним особам;
своєчасність та адекватність заходів захисту національних інтересів реальним і потенційним загрозам Україні, її громадянам і юридичним особам.
Стаття 3. Засади політики у сфері розбудови державності
1. Основними засадами політики у сфері розбудови державності є:
розвиток демократії шляхом удосконалення механізму державного управління, здійснення парламентського контролю;
вдосконалення системи проведення виборів до Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування;
модернізація системи державної служби з урахуванням європейського досвіду на принципах професійності та політичної нейтральності;
посилення відкритості та прозорості процесів підготовки і прийняття державних рішень та здійснення будь-яких дій, пов'язаних із формуванням і використанням бюджетних коштів, кадровими призначеннями на керівні посади в центральних органах виконавчої влади, судах, правоохоронних органах;
забезпечення справедливого і доступного судочинства;
забезпечення дотримання міжнародних стандартів незалежності суддів;
посилення протидії корупції та тіньовій економічній діяльності, забезпечення безумовного дотримання принципів законності насамперед вищими посадовими особами держави, політиками, суддями, керівниками правоохоронних органів і силових структур;
боротьба із злочинністю шляхом поліпшення координації роботи правоохоронних органів, оптимізації їх структури, належного забезпечення їх діяльності.
Стаття 4. Засади внутрішньої політики у сферах розвитку місцевого самоврядування та стимулювання розвитку регіонів
1. Основними засадами внутрішньої політики у сферах розвитку місцевого самоврядування та стимулювання розвитку регіонів є:
утвердження місцевого самоврядування як фундаменту народовладдя, розширення повноважень місцевих рад шляхом децентралізації функцій органів державної влади, гармонізація загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів;
реформування міжбюджетних відносин на користь місцевого самоврядування, створення умов для розвитку економічної самостійності регіонів;
удосконалення системи адміністративно-територіального устрою на принципах економічної самодостатності та доступності адміністративних (управлінських) і соціальних послуг споживачам цих послуг;
зміцнення матеріальної бази органів місцевого самоврядування та підвищення рівня їх ресурсного забезпечення;
посилення відповідальності представників органів місцевого самоврядування, сільських, селищних, міських голів перед територіальними громадами, що їх обрали;
розроблення та впровадження проектів міжрегіональних економічних зв'язків і транскордонного співробітництва, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності регіонів як основи їх динамічного розвитку;
зміцнення економічної інтеграції регіонів з використанням переваг територіального поділу і кооперації праці;
створення ефективних механізмів забезпечення активної участі територіальних громад та органів місцевого самоврядування у формуванні та реалізації державної регіональної політики;
досягнення високої функціональної спроможності кадрового потенціалу регіонів, передусім шляхом створення системи і технологій залучення інвестицій для підготовки високопрофесійних управлінських кадрів.
Стаття 5. Засади внутрішньої політики у сфері формування інститутів громадянського суспільства
Стаття 14. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Внести до
Закону України "Про основи національної безпеки України" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 39, ст. 351) такі зміни:
1) абзац другий статті 1 доповнити словами "у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, прикордонної діяльності та оборони, міграційної політики, охорони здоров'я, освіти та науки, науково-технічної та інноваційної політики, культурного розвитку населення, забезпечення свободи слова та інформаційної безпеки, соціальної політики та пенсійного забезпечення, житлово-комунального господарства, ринку фінансових послуг, захисту прав власності, фондових ринків і обігу цінних паперів, податково-бюджетної та митної політики, торгівлі та підприємницької діяльності, ринку банківських послуг, інвестиційної політики, ревізійної діяльності, монетарної та валютної політики, захисту інформації, ліцензування, промисловості та сільського господарства, транспорту та зв'язку, інформаційних технологій, енергетики та енергозбереження, функціонування природних монополій, використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, захисту екології і навколишнього природного середовища та інших сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам";
2) в абзаці одинадцятому статті 6 слова "та в євроатлантичний безпековий простір" виключити;
3) в абзаці п'ятому частини другої статті 8 слова "та Організації Північноатлантичного договору" виключити.
3. Визнати такою, що втратила чинність,
Постанову Верховної Ради України від 2 липня 1993 року "Про Основні напрями зовнішньої політики України" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 37, ст. 379).
4. Кабінету Міністрів України:
у тримісячний строк підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, які суперечать цьому Закону.
Президент України
В. ЯНУКОВИЧ
м. Київ
1 липня 2010 року
N 2411-VI
Тема: 
Сообщение от фокс
При чем здесь моя национализация. Зачем то ЗЕ проводила ее в 47-52 году, вон результаты какие, процветают. А вы почему то хотите идти по пути варваров из России, кторые уничтожили у себя все это и построили дикий кпитализм как и в Укриане. не гоже отказыватся от опыта Европы, да и тольк овнедрение одной ОГАС ведет по малейшим расчетам к сокращению аппарта управления в раз 40-50, а так же к экономии ресурсов и необходимости привлечения судного капитала на треть.
Показать скрытый текст
Социальные закладки