| ||
Тема: Языковая проблема - 3D
17 сентября 2007
Партия регионов собрала 3 миллиона подписей граждан за референдум по определению статуса русского языка, выборности глав районных и областных государственных администраций, а также внеблоковому статусу Украины.
.....
Согласно 72-й статьи Конституции, 3 миллиона подписей граждан, собранных не менее чем в 2/3 областей и не менее как по 100 тысяч подписей из каждой области, необходимы для провозглашения всеукраинского референдума по народной инициативе.
Вот Вам выдержка из статьи:
Даа, вот такая вот фигняВ соответствии с законодательством, решения всеукраинского референдума не создают нормы прямого действия. Иными словами, даже если более 50 % граждан Украины поддержат на референдуме предоставление русскому языку государственного статуса, для внесения изменений в конституцию всё равно потребуется подтверждающее решение парламента. Для изменения конституции необходимо, чтобы за это проголосовали не менее 2/3 депутатов Верховной рады Украины.![]()
Вообще... не очень хорошо понимаю.
А чем мешает наше желание получить статус государственного для своего родного языка украиноязычным?
Чего, собственно, они так против?
У мовы столько пользователей, столько ярых приверженцев, такие лучезарные перспективы, что хоть 50 статусов дай разным языкам (включая и основные европейские) и все равно все будут говорить на мове...
67% согласно самой правдивой из переписей + те, кто к середине жизни обнаружил у себя родной язык..... Не хухры-мухры...
/* мерзко хихикает */
Фигня, в натуре.
А теперь читаем:
Конституційний Суд України
в и р і ш и в:
1. В аспекті порушеного у конституційному поданні питання положення частини другої статті 72 у системному зв'язку зі статтею 5 Конституції України ( 254к/96-ВР ) слід розуміти так, що народ як носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні може реалізувати на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою своє виключне право визначати і змінювати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України у порядку, який має бути визначений Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами України.
2. В аспекті конституційних подань положення частини другої статті 72 Конституції України ( 254к/96-ВР ) в контексті положень статті 5 Конституції України ( 254к/96-ВР ) треба розуміти так, що народ як носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні, здійснюючи своє волевиявлення через всеукраїнський референдум за народною ініціативою, може в порядку, який має бути визначений Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами України, приймати закони України (вносити до них зміни), крім законів, прийняття яких на референдумі не допускається згідно з Конституцією України ( 254к/96-ВР ).
3. Положення частини другої статті 94 Конституції України ( 254к/96-ВР ) необхідно розуміти так, що процедура підписання і оприлюднення законів, встановлена нею, не застосовується до законів, прийнятих референдумом.
4. Положення частин другої, третьої статті 5, статті 69 Конституції України ( 254к/96-ВР ) слід розуміти так, що рішення всеукраїнського референдуму щодо прийняття законів є остаточним і не потребує будь-якого затвердження, в тому числі Верховною Радою України.
5. Звернути увагу Верховної Ради України, народних депутатів України, Президента України на необхідність ініціювання та приведення існуючого законодавства України з питань референдумів у відповідність до норм чинної Конституції України ( 254к/96-ВР ).
6. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v006p710-08
Социальные закладки