| ||
Тема: Языковая проблема - 3D
Це аж ніяк не свідчить про їх "доброту", а лише натякає на їх боягузливість...
А ви випадково не помітили, на якій мові можновладці розмовляють? Прислухайтесь, це важливо, бо якщо українською, то це ознака її недолугості та другорядності, а якщо російською, то це свідчить, що вона "розумна", але завдяки тупості народу потрапила у скрутне становище...
Так що, мова тут багато що означає, та й тема ж щодо мови...
Последний раз редактировалось Bivaliu; 03.10.2011 в 18:13.
нет.
Оно только лично 3,14 просто дит и под меняет свои взгляды под богатых политиков соответсвеннно...
Ну оно того...
Оно того, оно есть блондинко, продающееся в контексте и в условиях...
Ну оно того...
Оно того.... Оно есть того....
Оно есть того, оно есть апологетом хероев типа Бандеры, оно есть типа того... Оно будет патриотом биде, если того потребует любая власть и потенциальныё мужья, за которых оно даже лакать из биде буде, если того потребуют "в потенциале" .
Бывалый, что значит далеко ходить ? Всего-то три часа самолетом ))Ты, как истинный патриот разве не стремишься туда, ну в Эуропу ? так что же ты не хочешь перенимать опыт, а ?)) у них в Бельгии три государственных языкаНет, не так три государственных языка
Равноправные языки, закреплённые всеми конституциями. Разницу улавливаешь, или как всегда шланговать будешь как уж на тефлоновой сковороде ?
А Новороссы мне не сотоварищи, а земляки…опять-таки почувствуй разницуХотя, тебе одЭссЫту…
Пример : мой сын одинаково хорошо владеет русским, французским, английским))) С украинским, конечно, проблемки, но он ему как-то особенно и не...))
Що змусило українців забути українську мову?
Українці не говорять українською внаслідок трагедії історичного характеру. Найголовніше під час створення нації - це нормальний не спазматичний перехід із сільського існування в міське. Себто, трансформація сільського начала в начало міське. Необхідно, щоб при цьому держава в жодному разі не заважала цьому процесові. Але російська державність, починаючи з 1860-х років, продовжуючи до Щербицького, невпинно заважала нормальному переходу сільського жителя в місто зі збереженням мови, якою говорить цей самий житель.
Ми всі - нащадки селян, які переходили в місто і раптом бачили, що там їм буде непереливки, якщо розмовлятимуть українською. Отже, вони і починали розмовляти тією російською мовою, якою розмовляє, наприклад, Голохвастов у славнозвісному водевілі. На жаль, внаслідок цієї обставини в режимі страшної інерції все це продовжується до наших часів. Коли сільський мешканець приїжджав до міста пролетарем, чиновником чи студентом, то переконувався, що тут треба говорити “городською мовою”. Так, десь із XVIII століття кожен киянин знав, що йому треба говорити все ж російською мовою, а не мовою його сільської матері.
Цей страшний інцидент, який розтягнувся на майже два століття, збути за кільканадцять років незалежності неможливо. Адже 20 років - це лише іскорка.
Коли держава займається різноманітними провокаціями, то нічого взагалі доброго не вийде. Це відбувається на рівні “януковичів”, “азарових” і “табачників”. Чи чув хтось в Адміністрації президента чи Кабінеті Міністрів українську мову? То чого можна хотіти від тих, хто перебуває за межами цих кабінетів.
Треба, щоб масова культура запрацювала українською мовою. Та про що можна говорити, коли в українському ефірі ми безперестанку чуємо російську. Та і підійдіть до будь-якого кіоску з пресою. Вся масова періодика в Україні зараз видається саме російською мовою.
Зміна мовної ситуації залежить як від влади, так і від маси. Що таке історія? Це співробітництво влади і маси. Коли влада підла, то маса вважає, що теж має бути трохи підлою.
Щоб українці заговорили українською, мова має стати авторитетною. На екрані повинні з'являтися більш авторитетні гості. Але я не бачу на телебаченні ані Івана Дзюби, ані Євгена Сверстюка, ані Мирона Петровського. Натомість ми бачимо якусь “свиноту” типу Олеся Бузини. Для цього необхідно ще років 20. От тоді ми побачимо по-справжньому українську Україну.
Вадим Скуратівський, український мистецтвознавець, історик, літературознавець, публіцист. Професор кафедри Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого
И опять их гнобят...
Да что ж такое с этой нацией и этим языком?
Я вот думаю, что если постоянно подчеркивать, что украинский - это сельский язык..что мова згине (причем немедленно) если она будет иметь равный статус с русским языком..
что мало украинской периодики и украинских фильмов (а кто винен - понятно кто)...
то из этого всего ничего хорошего не выйдет...
Никто не любит взрослого, здорового человека, который беспрерывно ноет и жалуется..и государство такое тоже никто любить не будет..
/* мерзко хихикает */
Сама идея украинства построена на принципе убогого калеки, призванного вызывать жалость у окружающих. Отсюда и "ще никак не вмэрла", и "кругом враги и зрадныки", и "клятые москали, которые веками гнобят свободолюбивых украинцев", и "визьмить нас до европы", и т.п. Но окружающим этот убогий клоун уже порядком поднадоел и больше никого не впечатляет.
какой бред, однако!
Ну типа города, вместе с их населением, "с неба свалились"...
И вот вопрос - а с какой это такой радости я, горожанин, должен создавать условия, комфортные для каждого сельгана, решившего приехать в город, и создавать эти условия в ущерб себе?
Может я еще обязан и свою квартиру всем и каждому в безвоздмезdное пользование предоставить? А шо еще я должен ради того чтоб такие как "Вертеп" себя чувствовали себя комфортно? Ась? Псевдо"Реалист", шо еще?
Социальные закладки