Обласний суд на підставі данних судового слідства встановив, що ганебний провал (у виконанні плану хлібозаготівель по Кобеляцькому р-ну під час керівництва Ляшенка, Бема, Обидала, є наслідок двурупіництва з боку них й явного саботажу, потакання місцевим антирадянським рвацьким тенденціям, відсутності партійної та радянської демократії та зажиму критики і самокритики.
Всі підсудні в пред'явлених ним звинуваченнях винними себе повністю визнали.
Па підставі вищезазначеного Харківський обласний суд визнає винними Ляшенка, Бема та Обидала в злочині, передбаченому арт. 54-м п 7-м КК УСРР. Винокурова, Павлова — за арт. 100-м ч. 1-ю КК УСРР, Ґараґулю та Лук'янова — за арт. 98-м ч. 1-ю КК УСРР.
Приймаючи на увагу, що всі підсудні визнали себе винними, засудили свої злочини й що вони можуть бути виправдані, Харківський облсуд, керуючись арт. 297-м КК УСРР приговорив:
Ляшенка Кирила Гавриловича на десять років (10 р.) позбавлення волі в поправно-трудових таборах у далеких місцевостях Союзу. Бема Федора Кіндратовича та Обидала Івана Омельковича на вісім років позбавлення волі в поправно-трудових таборах у далеких місцевостях Союзу кожного. Винокурова Йосипа Васильовича на шість років позбавлення волі в поправно-трудових таборах у далеких місцевостях СРСР. Лук’янова Сергія Васильовича на два роки позбавлення волі в загальних місцях ув'язнення.
Социальные закладки