21.02.11
Хто не заплатив пенсійні внески за 2010р. – вільні від їх сплати!
У вересні 2010р. я звернулася до підприємців України зі статтею «Останній цуґцванґ - для тих, хто називає себе «владою» і запропонувала алгоритм захисту від посягань на наше право платити пенсійні внески на добровільних засадах, виходячи з того, що для підприємців – платників єдиного та фіксованого податку сплата пенсійних внесків до недержавного пенсійного фонду, що не входить до системи оподаткування у відповідності до п.4 ст.18 та п.1 ст.58 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є обов’язком і може бути здійснена підприємцем виключно на добровільних засадах відповідно до ст. ст. 14, 15 і 16 Закону України «Про систему оподаткування», якими встановлено, що «Державні та інші цільові фонди, які не передбачені цим Законом, мають своїм джерелом виключно прибуток підприємств, який залишається після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених статтями 14 і 15 цього Закону. І так як «відрахування до цих фондів здійснювалися на добровільних засадах», я пропонувала по відношенню до державних органів, а саме: Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної ради України, які думають, що вони, наповнюючи бюджет Пенсійного фонду, загнали у куток підприємців-платників єдиного та фіксованого податку своїми нововведеннями по пенсійних внесків, створити ситуацію, коли вони вимушені будуть ходити в народ, використовуючи шахову термінологію, яка називається цуґцванґ (нім. Zugzwang – «примус ходити»).
Ситуація «цуґцванґ» - це коли один з гравців отримує значно гіршу позицію після свого ходу, ніж та, що він мав до нього, саме через обов'язковість ходу. Простіше кажучи, цуґцванґ - це ситуація, коли будь-який хід вищезазначених органів влади погіршує їх становище, а утриматись від такого ходу вони не мають жодної змоги (сайт – «Українська правда»).
Для створення такої ситуації ми пропонували підприємцям, які сплачують єдиний та фіксований податок, звернутися до управлінь Пенсійного фонду України з листами про обґрунтування добровільності сплати таких внесків до ПФУ та відсутністю у підприємця мотивації сплачувати їх у добровільному порядку .
Зверталися з проханням до підприємців, платників єдиного та фіксованого податку, які мають найману працю, починаючи з 01.01.2004р. і до теперішнього часу, відізвати всі платежі пенсійного внеску, примусово перераховані до ПФУ з заробітної плати найманих осіб у розмірі 2% та 33,2% і у подальшому просто їх не робити.
І підкреслювали, що коли ми, по-перше, не будемо платити пенсійні внески, які для нас у незаконний спосіб ввели з 17.07.2010р. ЗУ "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №2461 від 08.07.2010р. Верховна рада України за поданням Кабінету Міністрів України та підписав Президент України. Та по-друге, підприємці, що мають найману працю, відізвуть попередні платежі та не здійснюватимуть їх у подальшому, то таким чином нам вдасться швидше дати зрозуміти, хто головний у цій країні: Президент України, Кабінет Міністрів України, Верховна Ради України – чи підприємці, що сплачують податки, збори (обов’язкові платежі), і примусимо вищезазначені органи влади ходити назустріч громадянам та дослухатись до їх пропозицій.
Таким чином ми пропонували підприємцям реалізувати конституційний принцип, записаний у ст. 5 Конституції України, і стати владою у своїй власній державі.
Звертаючись з цією пропозицією, ми розуміли, що крім нас – підприємців, самої активної частини населення України, зробити це НІКОМУ, тим більш, що ми це зможемо зробити, користуючись тепер нормами їхнього дуркуватого, як і вони самі, законодавства України.
Чи то їх дуркуватісь і надалі прогресує, чи то ми підняли достатній галас по України для їх розуміння того, що все, що вони могли отримати, вже отримали у 2010р., бо той, хто мав кошти та не мав знань, вже сплатив, а той, хто не сплатив – або немає з чого їх платити, або має знання про те, що не зобов’язаний це робити і здатний себе захистити.
Отже пп.6 п.7 Розділу VIII. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що
«7. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом».
А до набрання чинності ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» діяли норми ч. 1-9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які відповідно до абз.2 п.12 Розділу VIII. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" – виключені.
І таким чином з першого січня 2011р. втратили чинність 1-9 пункти ст.106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі і п.9 про штрафні санкції за несплату пенсійних внесків і не подачу звітності, тому всі, хто не заплатив пенсійні внески до 01.01.2011р., вільні від їх сплати.
Публікуємо пункти 1-9 ст.106 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які виключені з 01.01.2011р.:
«Розділ XIV ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ
Стаття 106. Відповідальність страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій, та їх посадових осіб
1. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
2. Суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
3. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.
Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.
У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
4. Вимога про сплату недоїмки або рішення суду про стягнення недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом. При цьому в разі наявності у страхувальника одночасно із зобов'язаннями із сплати недоїмки зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, у тому числі зобов'язань за іншими рішеннями суду, стягнення недоїмки здійснюється в першу чергу і має пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями та стягненнями (крім зобов'язань щодо виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та витрат, пов'язаних з виконанням судових рішень із стягнення недоїмки). Це правило також застосовується в разі стягнення недоїмки за рахунок майна страхувальника, у тому числі майна, що перебуває в податковій заставі, а також у разі стягнення недоїмки із страхувальника, щодо якого порушено справу про банкрутство.
5. За рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
6. Недоїмка не підлягає списанню, у тому числі в разі укладення із страхувальником мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, оголошення померлою чи недієздатною, щодо яких відсутні особи, які відповідно до цього Закону мають нести зобов'язання із сплати страхових внесків.
7. У разі ліквідації страхувальника або втрати ним з інших причин юридичного статусу платника страхових внесків недоїмка сплачується за рахунок коштів та іншого майна страхувальника. У цьому разі особами, відповідальними за погашення недоїмки, є:
ліквідаційна комісія - стосовно підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій - платників страхових внесків, що ліквідуються;
підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії - стосовно утворених ними філій, представництв, осередків та інших відокремлених підрозділів - платників страхових внесків, що ліквідуються;
солідарно члени колективних та орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів - платників страхових внесків, що ліквідуються.
У разі недостатності коштів та іншого майна у страхувальника для сплати недоїмки особами, які несуть зобов'язання та відповідальність за сплату недоїмки, є:
засновники або учасники підприємства, установи та організації - платника страхових внесків, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за їхніми зобов'язаннями;
підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії - стосовно утворених ними філій, представництв, осередків, інших відокремлених підрозділів - платників страхових внесків, що ліквідуються;
правонаступники страхувальника, що ліквідується.
У разі реорганізації страхувальника зобов'язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до закону перейшли його права та обов'язки.
Передача платниками страхових внесків своїх обов'язків із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування третім особам, крім випадків, передбачених законодавством, забороняється.
8. На недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
9. Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції:
1) у разі ухилення страхувальників, зазначених у пунктах 1 - 5 статті 14 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік в територіальних органах Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які підлягають сплаті за період ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу;
3) за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу);
4) за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми;
5) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
6) за неведення в установленому порядку обліку сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, відсутність первинних документів про обчислення та сплату страхових внесків накладається штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
7) за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом, - штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів».
І незалежно від того, що їх спонукало до скасування 9 пунктів ст.106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виграв той з підприємців, хто набрався знань, терпіння і самоповаги для того, щоб відстояти своє право не платити пенсійні внески у 2010р.
Відповідно до вищезазначених норм жодне управління ПФУ не має тепер права складати Вимоги, рішення про штрафні санкції, як і державна виконавча служба, виконувати Вимоги про сплати боргу (недоїмки).
Відкриття виконавчого провадження з 01.01.2011р. за Вимогами про сплату боргу чи Вимогами про сплату недоїмки є незаконним. У нас вже є статистика, коли ДВС відмовляла управлінням ПФУ у відкритті провадження з цих підстав, але якщо ваша державна виконавча служба відкрила виконавче провадження за Вимогою після 01.01.2011р., пишіть скаргу до начальника ДВС (текст скарги шукайте на наших сайтах pravoprostir.com)[1].
Хто не заплатив пенсійні внески за 2010р. – вільні від їх сплати!
Висновок: треба мати бажання, знання та трошки витримки і дійти до кінця, а іноді і держава, розуміючи неспроможність своїх аргументів, вирішить проблеми, які сама нам і створила.
Отже, дякую Богові і тим, хто набрався мужності і переступив через свої страхи та відстояв свою гідність і відчув себе владою в УКРАЇНІ!
Отсюда
Тема: 
Показать скрытый текст
Тимошенко повысила «пенсионный налог» с малых предпринимателей
Взнос по пенсионному для СПД
Сообщение от myspring73
Ваши права
Ответить с цитированием
Социальные закладки