|
Ага, и свидомые историки все время к ним отсылают.
Между прочим у того же Полищука, так как он немножко поляк, по поводу поляков масса сведений, подтвержденных даже свидетельствами о смерти, с датами, описаниями. Потому что не всегда бандеровцы полностью уничтожали села. Чаще всего использовалась тактика налетов-напали, быстренько пограбили, кого успели грохнули-и в лес. В селе оставались люди, к примеру сельские ксендзы, или другие официальные представители, делали записи о имени погибшего, дате смерти, причине. Родственникам выдавалось официальное свидетельство о смерти. Люди там жили десятилетиями, бок о бок с украинцами, пока ОУН не появилась со своими бредовыми идеями. Отсюда и множество свидетельств(подвержденных десятками односельчан) о художествах "лыцарей". Было кому их рассказать. Просто не всех вырезали. И называть это неподтвержденными сведениями-ИМХО кощунство.
А уж по поводу своих соотечественников-вот вчера тут Джеффри Бурдса обсуждали. Так вот по поводу убийств УПА-шниками своих же "несогласных" украинцев у него обширные сведения. Реально там такие подробности акций устрашения-фильм "Пила" отдыхает.
И все документально подтверждено(он вообще американец) и пользовался архивами,а не показаниями каких-то схронных героев.
Если я не ошибаюсь, это в теме еще не обсуждалось
Бофон (скорочення слів „бойовий фонд") —це однобічний, рідше двобічний, грошовий документ, здебільшого з оунівською чи національною символікою і відповідними написами „бойовий фонд ОУН", „революційний фонд ОУН”, „визвольний фонд ОУН”, „національний фонд ОУН” і т. п., або тільки з символікою без написів, з фіксованим номіналом (чи без номіналу), який уповноважені особи від імені Організації видавали населенню за внесені добровільно, стягнуті як контингент, реквізовані кошти, у вигляді готівки, іноді продуктів харчування, одягу, тощо, а також використовували у своїй агітаційно-пропагандистській роботі. Підпілля ОУН за період 1939-1954 рр. випустило близько 500 різновидів бофонів, які використовувались щонайменше у 12–ти областях України та Білорусії, а також частково на території Польщі, Чехії, Словаччини, Австрії та Німеччини.
http://io.ua/s35398У ході своєї еволюції, через обставини та умови повстанської боротьби, бофони пройшли складний шлях: від благодійних квитків за внесені добровільно пожертвування до посвідок виконання грошового, а, іноді, й натурального контингенту та реквізиційних квитанцій. У період найбільшого розвитку підпілля, господарська сітка ОУН, яка була реальною економічною владою на селі, регулярно встановлювала натуральні та грошові контингенти для населення.
В післявоєнний період податкова та реквізиційна функції бофонів ще більше посилились. Надзвичайним податком оунівці обкладали в певних пропорціях переважну більшість жителів сіл Західної України. Розмір щорічного грошового утримання крайового проводу ОУН „Поділля”, яке формувалося за рахунок „бойового фонду”, станом на 1949 р. сягав понад 3 млн. карбованців. Беручи до уваги дані показники можна припустити, що підпілля ОУН Західної України у той рік отримало близько 17 млн. крб. готівки.
Последний раз редактировалось Sklif; 31.01.2011 в 17:47.
Устал от всех… Хочу пожить немного один. [I](с) изобретатель водородной бомбы[/I]
Социальные закладки