У Львівському воєводстві господарств, що мали до 2 га землі і постійно
користувалися найманими робітниками, було 4 %, від 2 до 5 га – 9,6 %, 5-
10 га – 21 %, 10-15 га – 36,6 % (1,167), що значно більше ніж у середньому по
регіону. Однією з причин розорення селян були різні податки, податі, побори
тощо, які особливо збільшились під час економічної кризи 1929-33 рр. Усього
у Західній Україні нараховувалось до 100 видів податків і поборів (8,21).
Під час світової економічної кризи 1929-33 рр. зросла кількість збитко-
вих господарств. За даними Вищого наукового господарського інституту у Пулавах, на кожні 100 обстежених господарств у 1927/28 р. збиткових було 3, у
1928/29 р. – 14, у 1929/30 р. – 19, у 1930/31 р. – 39, у 1931/32 р. – 55 (15,16). За-
гальна заборгованість на 1 га землі господарств розміром від 2 до 50 га у 1928 р.
становила 237,21 злотого, у 1931 р.- 354,68 і у 1933 р. – 341,61 злотого (7, 99).
У 1931 р. порівняно з 1921 р. кількість усіх господарств у цьому воєвод-
стві зменшилась на 34677, у т. ч. зі земельної площею до 5 га – на 28745, а та-
ких які мали більше 5 га – на 4068.
Це свідчить про те, що в роки економічної кризи тут відбувалося ма-
сове розорення дрібних господарств, що призводило до збільшення кількості
батраків і зростання числа безробітних. На жаль,
польська статистика не дає
змоги зіставити дані про розорення середняцьких господарств, бо польські
економісти всіляко намагалися приховати цей процес і довести їх стійкість.
Stratification of peasantry of Poland and Western Ukraine
in a period of economic crisis 1929-1933
Социальные закладки