Тема: 
УВАГА: ВХІД В ГУРТОЖИТОК ПІСЛЯ 23,00 ЗАБОРОНЕНО!
Хочу одразу наголосити, що в Одесі таки є хоробрі студенти, але їх вкрай мало і в цьому полягає проблема! Далі буду пояснювати...
Всі ми були студентами і знаємо про те, що собою представляють студентські гуртожитки, які там умови проживання, і те, що гуртожиток гуртожитку – різнь! А коли ми заводимо мову про одеські гуртожитки – то тут можна відразу малювати собі таку картину: обідрані стіни, старі умивальники і унітази, ржаві труби і радянський лінолеум. Плюс – БОНУС – стервозний комендант, недосконале законодавство і «крутий дядя Вова» - директор студмістечка. Отака виходить сумна картина! А Ви ще уявіть собі - студенту в таких умовах доводиться жити 5 років, а механізмів покращення ситуації майже не існує!
ПРОЛОГ
А тепер пропоную подивитись на життя такого гуртожитку зсередини, роздивитись дійових осіб нашої драми.
Почнемо з людини, яка почуває себе краще за всіх – це «крутий дядя Вова», директор студмістечка. Він обіймає цю посаду вже багато років, встиг зробити вдома гарний ремонт, укріпити дах, змінити машину і забезпечити своїм дітям світле майбутнє. Нажаль, студенти гуртожитків знов залишились в старих кімнатах із аварійним дахом і протікаючими трубами в туалеті. А Міністерство освіти та науки щорічно виділяє на це гроші....
Тепер черга Коменданта гуртожитку – зазвичай це сувора та віддана керівництву «залізна тьотя», яка отримує свій мізерний відкат від брудних грошей, що «непосильним трудом» заробляються «крутим дядєй Вовою» на ні в чому неповинних студентах. Та головною і вирішальною рисою в образі коменди (як по-простому звучить ця посада) є надзвичайно загострене почуття справедливості, а справедливість, як завжди, на боці керівництва...!
І остання діюча особа - студент, що мешкає в цьому гуртожитку, і поставлений в такі рамки, що і пискнути боїться про непридатні для проживання умови. Бо треба вчитися, а якщо не буде де жити - то яке ж тут навчання!?
І от дивіться, яка в нас виходить картина: купа заляканих студентів, які покірливо викручуються і намагаються прожити в тих умовах, які є, і навіть думки не можуть допустити про опір подібним діям, чи вірніше, БЕЗДІЯЛЬНОСТІ з боку керівництва студмістечка; і директор студмістечка, який за допомогою недосконалого законодавства і комендантів заробляє собі на віллу на Канарах і, коли треба, виганяє непотрібних студентів, які насмілилися говорити і діяти.
Дія перша (і остання): ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТРИЛЛЕР
В Одесі проходив громадський Моніторинг стану студентських гуртожитків, який проводили молоді люди, в більшості студенти. Результати моніторінгу було передано в Міністерство освіти і науки цікавим способом - із фотографій, що відображають стан гуртожитків, перед будівлею Міністерства було викладено напис: «Sтан Oдеських Sтудмістечок»; після цього представники Міністерства записали усі дані по гуртожиткам і пообіцяли щось зробити в цьому напрямку, тобто допомогти.
Через декілька днів одну студентку, що проживала в гуртожитку і брала участь в Моніторінгу, викликав до себе «на ковёр» директор студмістечка і відчитав її за такий вчинок, принижував і погрожував виселенням! А все через що? Через те, що дівчина намагалась добитися нормальних умов для проживання!
Скажу Вам, що проблеми дівчини не закінчились одною бесідою з «дядєй Вовой» - її звинуватили в порушенні дисципліни в гуртожитку, неповажному ставленні до охоронця гуртожитку, їй погрожують адміністративною відповідальністю і виселенням, а все за що - за прості фотографії!!
ЕПІЛОГ
В кінці серпня долю студентки буде вирішувати студентська рада гуртожитку, і вже зараз можу сказати – жодний студент її там не підтримає – бо всі ці молоді люди пасивні, бояться сказати зайве слово проти незаконних дій керівництва, за своєю власною волею стають сірою масою, безмовно терплять приниження і жахливі умови, бояться боротись за своє майбутнє і відстоювати власну точку зору! А чому так? Чому сучасні молоді люди є пасивною масою без власної думки, студентами, що не мають хоробрості сказати «НІ» протиправним діям, людьми, що міряться з несправедливістю, і що найжахливіше – терплять таке безвідповідальне ставлення до себе?
З кожним прожитим днем я розумію, фраза «Почни з себе – зміни країну!» - це не просто гарна фраза! Це фраза, яка повинна висіти у кожної молодої людини над ліжком, стати життєвим девізом для молоді, це слова, які кожного дня повинні втілюватися в життя! Бо поки ми, молодь України, будемо сидіти, склавши руки і боятися змінити щось на краще навіть поряд із собою – доти не буде в нас гарного життя в гарній країні!
Ответить с цитированием
Сообщение от maxx™
Социальные закладки