Авторские лирические стихи от Юлии Савчук

[Yulia Savchuk]

Які безпомічні, коли кохаєм ми
лиш погляд той, шукаємо щоночі
і кожен день, у натовпі тім сотні
чужих очей, шукають твої очі

ми боїмось, лиш втратити частинку
своїх сердець, і пам яті шматок
та все одно, не зупинившись на хвилинку
ми віддаєм, від серця той замок

завжди шукаємо, собі ми рідну душу
своє кохання, на усе життя
та лиш знайшовши, мусить щось нарушить
і мрії всі, розвіяти у прах

у нас є страх, ми боїмось зізнатись
у своїх почуттях, іншій душі
а може, їй не треба про це знати...
а може, і не хоче ось цих слів...

тут важко розібратись... та чи можна..
і взагалі, щось зрозуміти в самоті
сміливості нам треба, і наснаги
щоб серце своє, іншим донести....

---------- Сообщение добавлено 29.11.2015 в 23:37 ----------

Так странно, в жизни происходит
любовь случайно, к нам приходит
бывает разная она
и разделенна ... и одна

в любви, себя мы ищем часто
на старых чуствах. все стоим
но надо, только, шаг нам сделать
чтобы понять, ну почему же не любим...

мечтал когда то ты, чтобы полюбили
тебя так сильно, как она любила
но появившшись в жызни етой
тебе моя любовь была не той

ты не ценил того, о чем же сам мечтал
я полюбить. тебя смогла сильней
и даже если, ты не вериш мне
моей любви не изменить... поверь мне

мечтаю, что ты сможеш мне ответить
когда то на любовь, взаимностью одной
и стану я счастливей, всех на свете
и сбудется, мой самый яркий сон...