| ||
Зачем же её закрывать, есть же желающие доказать, что УПА не придуманые герои, что они не только гражданских, поляков и других местных убивали, но ещё и с немцами как будто воевали. Воти хочется узнать , а как они воевали и какие результаты этой войны, но только не по рассказам бабушек и обезумевших от старости дедушек.Сообщение от Mizantrop
Очень даже хорошая тактика для тех, кого мало.
Партизанщина.
Симулянт - несуществующий обьект, который прикидывается существующим
Ну так что будем поимённо считать погибших немцев?
Я ответил на конкретный выделенный участок текста.Ну так что будем поимённо считать погибших немцев?
Остальное - кто кого как и сколько - ваши проблемы.
Симулянт - несуществующий обьект, который прикидывается существующим
Как обещал вчера. По поводу потерь.
Долгое время цифра в 20 млн. считалась основополагающей. Затем расчеты и подсчеты посыпались как из рога изобилия.
Некто историк Борис Соколов сделал такой вывод. На 1 января 1941 г. в Союзе было 196 млн. чел., а на 1 января 1946 г. - 167 млн.
А значит потери - 29 млн. чел. (соверешенно не принимая во внимание того, что в это время рождались дети, а люди продолжали умирать не только на войне, но и по естественной причине. А далее он называет цифру в 14 млн. погибших солдат (т.е. 29 млн. просто поделил на 2).
В начале 90-х вышла книга "Гриф секретности снят". В ней историки изучали документы и донесения армий. Была установлена цифра в 8,6 млн. чел. погибших в армии. (убитыми, погибшими пленными, раненными, которые умерли потом).
Современные эксперты сводятся к тому, что армия Союза потеряла в боях свыше 6,5 млн. чел. убитыми и умершими раненными и около 2,5 млн. чел. в плену. Т.е. до 10 млн. чел. военных. Потери гражданского населения оцениваются в 13,5 млн. чел.
Вермахт в сражении с советской армии потерял до 3,7 млн. чел. + 0,6 млн. умерло в советском плену.
Цифры спорные. Можно говорить об их справедливости либо недостоверности. Но, главное, что они есть.
Мы через лет 50-60 узнаем все и о ВОВ и об УПА и СССР.
Когда не станет тех кому можно сейчас за это ответить.
Власне,він правий....Я ответил на конкретный выделенный участок текста.
Остальное - кто кого как и сколько - ваши проблемы.
Якщо так треба все по боям розділит-це ваші проблеми...
Як і зливи...
Цифри я вже наводив...
Кому треба-хай сам рахує....
Перевіряє....я не проти
Йа Йожег-кросавчеГ:)
А я говорю, что УПА воевала с гражданским населением и изредка постреливала в спины военным. Если тебе надо бери и доказывай, что это не так.Власне,він правий....
Якщо так треба все по боям розділит-це ваші проблеми...
Як і зливи...
Цифри я вже наводив...
Кому треба-хай сам рахує....
Перевіряє....я не проти
Ты сам по указанной ссылке ходил?Навіть вороже налаштовані до УПА джерела приводять дуже значні цифри:
http://eho-ua.com/2007/10/14/komprom...jushhenko.html
Особливо враховуючи їх ідеологічну направленість
Там даже автор не указан.
По данным "100 великих подвигов упа" их чуть более тысячи.
Ходив,ходив....
І?
100 великих битв-це лише найбільші бої...
Дрібні сутички туди не увійшли,хоча втрати в них несли і німці, і совєти....
Йа Йожег-кросавчеГ:)
Неужели было столько много мелких стычек? А мне кажется, что это подсчитано вместе с убитым польским населением.
Ходив,ходив....
І?Там даже автор не указан.Да вся книга это одни "Дрібні сутички".Дрібні сутички туди не увійшли,хоча втрати в них несли і німці, і совєти....
Куда уж меньше. Или: "Шли из леса Ганс и Вернс, а Петро с Миколой их сокирами и порубалы"
Этот материал не говорит о документах, на базе которых он сложил и получил 1000 "в великих победах" и еще 7000 по мелким сутечкам. Там нет ничего.
Даже автор, и тот неизвестен.
Но, есть и другие данные.
Нтак, по немецким документам, УПА уничтожило....
http://ura-inform.com/society/2006/10/11/ounupa/По сведениям из немецких архивов, за всю войну потери немцев в спонтанных стычках с УПА составили несколько десятков человек, среди которых нет ни одного старшего офицера, не говоря уже о генералах (генерал Лютце, гибель которого приписывают себе оуновцы, по утверждениям красных партизан, подорвался на их мине, а «Берлинер Илюстрайте Цайтунг» вообще назвала причиной гибели автокатастрофу..
А які це саме німецькі документи?...
Де вони зберігаються....?
Це не більш достовірні данні,ніж мої...
Йа Йожег-кросавчеГ:)
Да нет, если человек претендующий на адекватность, говорит так о материале, где нет сноски на документы(вообще нет) на базе которых так посчитаны потери, где нет информации про литературу(из которой эта информ. взята), где нет даже автора(постыдился своих трудов?), и, соотв. некого спросить, то, значит, немного у вас вариантов с приведением значительных данных по теме. Хватаетесь за любой. Даже за такой. Который появился на одном сайте. И, который не один другой сайт той же направлености, не смотря на громкие слова в названии, не перепечатал.Я ответил на конкретный выделенный участок текста.
Остальное - кто кого как и сколько - ваши проблемы.
Наприкінці 1941 року український воєначальник, отаман Бульба-Боровець, виступив з ініціативою створення Української повстанської армії (УПА), яка мала розпочати національно-визвольну боротьбу проти фашистського рейху [1].
Формально УПА було створено 1942 року. Однак із різних об'єктивних і суб’єктивних причин боротьба Української повстанської армії проти окупантів розгорнулася пізніше, у 1943 році. І вже навесні 1943 року бійці УПА утворили новий фронт проти німців, що розтягся на багато сотень кілометрів у Волинській і Подільській областях. Як же конкретно діяли тоді бійці Української повстанської армії, зараховані деякими горе-істориками у число пособників гітлеризму? Наведемо конкретні факти. 7 лютого 1943 року одна з бойових сотень УПА атакувала місто Володимирець і звільнила з місцевої в'язниці всіх ув'язнених. У ніч з 10 на 11 березня 1943 року інша сотня УПА атакувала Орисев, знищивши в ході цієї операції 60 німців. 10 квітня 1943 року загони УПА одночасно атакували Ковель, Дубно, Крем’янець, Луцьк та інші міста, звільнивши з німецьких в'язниць і концтаборів сотні ув'язнених. 28 березня 1943 року відбувся багатогодинний і запеклий бій між одним із загонів УПА і великим каральним загоном німців (близько 1500 солдатів і офіцерів). Чотири атаки карателів на позиції націонал-пар-тизанів успіху не мали. Німці змушені були відступити, втративши при цьому 58 чоловік убитими... [2]. 2 травня 1943 року повстанцям вдалося знищити генерала СС Віктора Лютце, який був довіреною особою Адольфа Гіт-лера. Тоді ж, у травні, партизани УПА знищили в одному з боїв 200 німецьких карателів, помстившись їм тим самим за знищення села Стежок [3]. У серпні 1943 року 1 курінь і 2 сотні УПА захопили місто Камень-Каширський, взявши як трофеї 5 кулеметів, 100 пістолетів, 20 тис. патронів, 16 автомашин, 7 мотоциклів, 4 радіоприймачі і 11 коней. На початку жовтня 1943 року недалеко від села Устиновка партизани УПА знищили 83 німецьких жандарми, захопивши при цьому 8 кулеметів, багато патронів і гранат [4].
Відомо, що до початку літа 1943 року бійці УПА контролювали великі території Волинсько-Подільського району з населенням 4 млн 212 тис. чоловік. До того ж улітку — восени 1943 року географія дій УПА значно розширилася, охопивши також Вінницьку, Житомирську, Київську області, а також Галичину [5].
Чимало фактів свідчать, що німецьке командування боролося з партизанами УПА не менш серйозно, ніж з радянськими партизанами. Улітку 1943 року керівником антипартизанської каральної акції був призначений обер-группенфюрер Бах-Залевський, у розпорядженні якого було 10 тис. карателів, а також техніка — 50 танків і 27 літаків [6]. Під час запеклих боїв німці втратили убитими і пораненими близько 3 тис. солдатів і офіцерів, а партизани УПА — 1 237 осіб. Восени 1943 року німці втратили в боротьбі проти націоналістичних загонів 1500 чоловік, а самі партизани — більш як 400 вояків [7]. Можна без перебільшення сказати, що каральні походи німців закінчилися практично безрезультатно. УПА, як і раніше, була досить солідною військовою силою, яка й далі контролювала значні території України.
Усі ми знаємо про партизанські краї, що виникли в результаті успішної боротьби радянських партизанів проти німецьких окупантів (наприклад, у Білорусії). Значно менше відомо про подібні партизанські краї, що виникли на українській землі в результаті боротьби вояків УПА проти німецько-фашистської окупації. Підкреслю, що українські повстанці-націоналісти зуміли виявити себе й у справі налагодження мирного життя. На контрольованих загонами УПА великих територіях працювали промислові підприємства, школи, надавалася ефективна медична допомога цивільним хворим і потерпілим під час воєнних дій. Крім того, партизанам і місцевим селянам вдалося добре організувати сільськогосподарські роботи і зберегти за собою 75% зібраного врожаю [8].
Боротьба ОУН-УПА проти окупантів тривала і в подальшому. Уже 9 січня 1944 року українські повстанці розгромили велику німецьку колону в районі Кам'янця-Подільського, захопивши при цьому 7 кулеметів, 2 міномети, 10 гвинтівок, 500 гранат і близько 30 тис. патронів [9]. Щоправда, не завжди сотні і курені УПА виходили переможцями з сутичок із ворогом. У червні 1944 німці завдали їм великої поразки, знищивши 30 і взявши в полон 250 партизанів [10]. Однак під час декількох боїв, у серпні 1944 року, повстанці-націоналісти взяли переконливий реванш над ворогом, захопивши в полон 180 німців і 30 возів зі зброєю [11]. Останній бій між УПА і вермахтом відбувся 1 вересня 1944 року в горах на південь від Коломиї. У цьому бою німці втратили дві особи вбитими і двох полонених. Такі ж втрати були й у партизанів. Так закінчилася національно-визвольна боротьба українських партизанів-націоналістів проти німецько-фашистської окупації, у якій вони, безсумнівно, здобули перемогу.
Отже, коли йдеться про таке відоме поняття, як партизанська війна в Україні в 1941–1944 роках, неправильно зводити її тільки до відомих бойових дій радянських партизанів. За детальнішого розгляду партизанський рух в Україні в період Другої світової війни постає як рух більш складний і політично неоднорідний. Цікаво відзначити, що чисельно партизани-націоналісти (їх було біля 100 тис. бійців) майже вдвічі перевершували радянських партизанів, яких налічувалося не менш як 50 тис. бійців) [12].
1. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації XIX–XX столптя. — К., 2000. — С. 246.
2. Косик В. Указ. праця. — С. 324.
3. Там само. — С. 328; Літопис УПА. — Торонто, 1989. — Т. 1. — С. 22.
4. Там само. — Т. 2. — С. 115–117.
5. Див.: Косик В. Указ. праця. — С. 328, 357.
6. Там само. — С. 375.
7. Там само. — С. 377, 403.
8. Див.: Косик В. Указ. праця. — С. 382–383; Літопис УПА. — Т. 1. — С. 47.
9. Там само. — С. 414.
10. Там само. — С. 342.
11. Там само. — С. 436.
12. Грицак Я. Указ. праця. — С. 243, 247.
Сайт присвячений ОУН та УПА
http://oun-upa.org.ua/
100 найбільш переможних битв УПА з Німецькими каральними військами
http://www.upa1.netfirms.com/army1uk1.htm
[QUOTE=wertu;2189883]Улітку 1943 року керівником антипартизанської каральної акції був призначений обер-группенфюрер Бах-Залевський, у розпорядженні якого було 10 тис. карателів, а також техніка — 50 танків і 27 літаків [6]. Під час запеклих боїв німці втратили убитими і пораненими близько 3 тис. солдатів і офіцерів, а партизани УПА — 1 237 осіб. [QUOTE]
Такие потери (свыше 3 тыс. чел.) обязательно упоминались бы в немецких данных.
[QUOTE=magentis;2190007][QUOTE=wertu;2189883]Улітку 1943 року керівником антипартизанської каральної акції був призначений обер-группенфюрер Бах-Залевський, у розпорядженні якого було 10 тис. карателів, а також техніка — 50 танків і 27 літаків [6]. Під час запеклих боїв німці втратили убитими і пораненими близько 3 тис. солдатів і офіцерів, а партизани УПА — 1 237 осіб.Так и я им про это рассказывл, что такие крупные операции незамеченными не проходя. Пчеловод за этот бой уже бы ордена и на спину участникам попесил бы не только на грудь.Такие потери (свыше 3 тыс. чел.) обязательно упоминались бы в немецких данных.
Немцы очень трепетно относились к своим потерям. Например, при взятии Брестской крепости 45-ая дивизия немцев потеряла до 500 чел. Так об этих ожесточенных боях есть многочисленные упоминания.
Да Вы хоть посмотрите, на что отвечаете
Причём здесь цифры?
Симулянт - несуществующий обьект, который прикидывается существующим
Почитал я "100 найбильших ...." Там только две фамилии командиров отрядов, а всё остальное написано по принципу, "одна бабка сказала" как - то даже и не серьёзно на это ссылаться. Нет не фамилий, не название отрядов, не количество погибших немцев, а где есть, то просто смех берёт. Есть что-нибуть посерьёзнее. Например, данные из немецких архивов, из архивов СБ ОУН.
Ваши права
Тема: 
Ответить с цитированием
Социальные закладки