Ліна Костенко "Записки українського самашедшого".
Давно скачав,але аж зараз взяся читати.
Аж кричати хочеться...то ж я...
Безнадія...безвихідь...навколо театр абсурду....
Показать скрытый текст вірщі,якими вона мовчала 10 років
Прогавили, прогледіли,
і хочеться на Марс.
Це сталася трагедія,
а ви зіграли фарс.
Отримали Україну без бою
і здають без бою,
а, втім, чого ж без бою:
б"ються поміж собою.
Дивлюся ввечері і вранці,
милуюсь депутатським гроном.
Яка гармонія і танці,
і єдність змій з Лаокооном!
***
Всі проти всіх, усі ні з ким не згодні.
Злість рухає людьми,
але убік безодні.
Компроміси, компромати,
компрадори і примати.
Скільки сили треба мати,
щоб усе це витримати?!
***
Ну, от і дожилася наша мова,
була-була безсмертною в віках,
але прийшли бендюжники від слова
і потопили мову в матюках
***
Шакали знову ошукали,
тепер вони вже не шакали,
тепер вони: то «за», то «проти»,
то шахраї, то патріоти.
Доборолися! Добалакались!
Досварилися, аж гримить!
Україно, чи ти була колись
незалежною хоч на мить:
від кайданів, що волю сковують,
від копит, що у душу б"ють,
від чужих, що тебе скуповують,
і своїх, що тебе продають?!
Популяція! Нація! Маси!
І сьогодні, і вчора, й колись
українського пекла гримаси
упеклися мені. Упеклись!
Показать скрытый текст цитати
Ми можем втратити Україну.
Ми вже,фактично її втратили.
Ми нездатні протистояти,ми не знаєм,на кого й на що спертись в цьому суспільстві,воно хистке і захланне,інфіковане тліном мертвих ідеологій,поляризоване за принципом поколінь,сконфронтоване соціально і національно.навіть регіонально, - а ми,що зробили ми,покоління у силі віку,ми,ніби ж уже громадяни вільної країни,ми,ублюдочні катастрофісти своїх особистих драм,сипонули урозтіч по світах,або сидимо тут,скніємо,чекаєм.поки нам усміхнеться доля.
Цікаво,чи хтось на світі веде діяріуш людства? Не свій особистий щоденник,не мемуари,не спогади,не історію держав і народів,а саме діяріуш,запис дій і подій,компедіум фактів,щоб хоч щось збереглось у пам"яті,що діялось на цій планеті. Бо ж пропаде,щезне,висвистить,і то не вітрами Історії,а через кватирку кухні.
Люди дивляться серіали,триллери,детективи,все,що накрутив режисер і придумали сценаристи,переймаються долею вигаданих персонажів,а реальні події,реальні учасники цієї драми хай щезають безслідно,не зачепивши свідомості?
Бог з вами,люди. Все.до чого ми байдужі,байдуже до нас.
Через ми й такі смертельно самотні.
Хтось же і наше страждання дивиться як серіал.
В якому світі ми живемо? На ніч нам показують хорори і триллери,зранку ми входимо в світ реальних кошмарів,децибели трагедій такі,що уже перестаєш їх чути. Нас привчають до кривавих видовищ,до пласких понять і печерних емоцій. Нас постійно тримають на подразниках,ми вже не здатні на потрясіння,інформація,як з брансбойта збиває з ніг - може це так і задумано,щоб ми перестали бути людьми?!
нас підхопило якимсь грязьовим потоком,і несе,і не дає стати собою.
Сурмлять фанфари секс-революції. Продукується порно і еротичні шоу. Тепер найбільший комплімент жінці- що вона сексуальна.Хоча,як на мене,це комплімент сумнівний.Сексуальність напоказ - прерогатива шлбондр.
Але мої критерії застарілі. Хай живе свобода інстинктів! жінки прагли рівності - вони її мають. Вже не тільки борделі,є вже новий вид обслуги - спраглу ласки жінку може обслужити за викликом - як їх тепер називають? - жиголо,халстер,сексуальний робот для жіночого вжитку. Так,що здоровий гицель тепер без роботи не залишиться,на край-біду піде у халстери.Десь,у Європі вже відкрився перший публічний дім у маскулінному варіанті. Йдучи в ногу з часом його відкрив колишній альфонс.
Свобода,рівність і блядство! - такий парафраз охлократії. Естетика нуворишів. Диктат грошових мішків.Моральний ексгібіціонізм придурків.На цьому постане література нового часу. На цьому розквітне шоу-бізнес.На цьому нові покоління втрачатимуть сенс життя.
Словом,нарешті знайшли себе. Можна злізти з дерева,можна залізти на дерево.Свобода.
Свобода слова...
У нас тепер така свобода.наче сміттєпровід прорвало. Свобода хамства,свобода невігластва,свобода ненависті до України. Все.що є ницого і зловорожого,вигрівається під сонцем нашої демократії. Україною правлять люди,які її не люблять і яка їм чужа.
що це? Плебейство,чорна діра свідомості? Наша нездатність побудувати свою державу? Виснаження нації до цілковитої втрати життєвих сил? Чи,може це просто Страшна помста імперії- хотіли свою державу - маєте.
Ось вам ваша культура,ось вам ваша свобода. Ось вам троянський кінь,з нього повискакують усі ті парторги і комсорги,райкомівці і обкомівці і директори ВПК. Вони й очолять вашу державу,вони її і розвалять.
Вічна парадигма історії: за свободу боряться одні,а до влади приходять інші. І тоді настає лукава,найпідступніша форма несвободи,одягнута в національну символіку,зацитькана національним пафосом,вдекорована атрибутами демократії.
Социальные закладки