Это не база. Смотри, scarpio27, 34 года; dmytrob, мужчина; audit_n, наш дорогой аудитор; T1m, 9361 сообщение — это не база данных, потому что данные никак не связаны и не упорядочены. А вот если ты их упорядычиваешь с целью простого поиска нужной информации в будущем — это уже база данных.
Фактически, если у тебя сложена пачка договоров с фамилиями по дате заключения — это не база персональных данных (но я бы такое тоже регистровал

), а если по алфавиту или городу — уже база.
Относительно согласия. На сайте ДСЗ есть разъяснение, что можно сделать согласие электронным. Ставишь галочку на сайте или нажимаешь кнопку — согласен; пока не подтвердил — ничего сделать не можешь. (Как при установке программ; пока не согласишься с лицензионным соглашением, не установишь.) Поэтому достаточно или пункта в договоре, или формулировки на сайте. У себя на сайте я дописал: «Нажатие на кнопку „Подтвердить и оформить заказ“ означает согласие на обработку персональных данных.» Пока кнопка не нажата, введённый адрес не сохраняется, а заказ не отправляется.
Относительно прав. Включение персональных данных лица в базу данных требует письменного уведомления человека об этом. И там ещё нужно указать его права.
Показать скрытый текст Права
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних» суб’єкт персональних даних має право:
1) знати про місцезнаходження бази даних, яка містить його персональні дані, її призначення та найменування, місцезнаходження її володільця чи розпорядника;
2) отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані, що містяться у базі персональних даних;
3) на доступ до своїх персональних даних, що містяться у відповідній базі персональних даних;
4) отримувати не пізніш як за 30 календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи зберігаються його персональні дані у відповідній базі персональних даних, а також отримувати зміст його персональних даних, що зберігаються;
5) пред’являти вмотивовану вимогу із запереченням проти обробки своїх персональних даних органами державної влади, органами місцевого самоврядування при здійсненні їхніх повноважень, передбачених законом;
6) пред’являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником цієї бази, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними;
7) на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв’язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи;
8) звертатися з питань захисту своїх прав щодо персональних даних до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, до повноважень яких належить здійснення захисту персональних даних;
9) застосовувати засоби правового захисту в разі порушення законодавства про захист персональних даних.
Как с этим объёмом текста быть, я даже не представляю. Я раньше писал на бланке заказа «Дякуємо за ваше замовлення. Замовляйте і далі по телефонах і на веб-сайті.» и мелким шрифтом: «* Вартість дзвінка згідно тарифів вашого оператора зв’язку.» Теперь там делаю ещё и приписку «Відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» повідомляємо, що ваші персональні дані (прізвище, ім’я, по батькові, адреса, телефон) зберігаються в базі персональних даних для простого оформлення наступних замовлень. Ці дані не передаються стороннім особам. Ви маєте право на доступ до цих даних, їх вилучення з відповідної бази тощо.». Но писать всю статью 8 там не хочу — 250 слов сначала заинтересуют клиентов и они всё внимательно прочитают, а потом испугаются. А у меня в клиентах бабушки, которые боятся чипизации и идентификационных номеров, а про базы персональных данных я и заикаться боюсь.
Социальные закладки