Тема: 
Все ждут справедливости, но не все могут дождаться... От длительного ожидания справедливости с ума можно сойти.
| ||
Все ждут справедливости, но не все могут дождаться... От длительного ожидания справедливости с ума можно сойти.
Судьи берут самоотводы: кто-то расссматривал жалобы, кто-то арестовывал, ... А невиновный продолжает сидеть ни за что! Это нормально в правовом государстве?
Что интересно, Топаз уже сбегал миллион раз, а его ловят и выпускают, ловят и выпускают... Муженко и прочие гелетеи, которые реально военные преступники, виновные в сотнях погибших на фронте (49 погибших в сбитом Ил в Луганском аэропорту, попавшие в Иловайский котёл), ни дня не сидели. Петросян, который разбил 11 машин и убил таксиста, тоже ни дня, зато теперь поздравляет одесситов, как бы напоминая: вы лохи, а я мажор, мне всё нипочём, хочу - буду вас убивать, и мне ничего за это не будет.
А заведомо невиновный продолжает сидеть ни за что... Скоро будет 4 года за решёткой без вины.Сообщение от Stirlitz
Получил сегодня ответ из ГПУ на жалобу, направленную Президенту Украины. Обратите внимание на то, что жалоба Президенту Украины, а ответил старший прокурор первого надзорного отдела управления надзорной деятельности в уголовных производствах следователей органов прокуратуры Нечвоглода. Нормально? Обращаюсь к Президенту, отвечает, наверное, 25 - й человек в иерархии ГПУ. Даже не зам.Генерального прокурора Украины подписывает ответ. Всё, с точки зрения ГПУ, конечно, законно: и уголовные производства в отношении 2 сотрудников милиции, которые пытали и издевались, угрожали убийством, фальсифицировали доказательства, прекращены законно, без всякого расследования, и постановление об отказе в возбуждении уголовного дела в отношении 2 других работников милиции тоже законно вынесено...
Только непонятно почему заведомо невиновный Кравчук Александр уже почти 4 года без вины находится в СИЗО? Это тоже законно? Ничего не изменилось в ГПУ со времён Пшонки.
Хочу поблагодарить всех, кто интересовался проблемой незаконного привлечения Кравчука Александра за убийство, которое он не совершал. Спасибо за моральную поддержку.Судебная система очень непоротливая. До сих пор не назначена коллегия судей Приморского райсуда, которая будет слушать повторно дело в ином составе судей. Смотрите, что происходит? 21 августа первая коллегия судей решила вернуть дело прокурору района для установления истины по делу, хотя должна была оправдать невиновного человека. Аж 25 ноября была рассмотрена апелляция, которя отменила определение коллегии судей от 21 августа.... Время идёт, а невиновный продолжает находиться в СИЗО без всякой вины с 8 февраля 2011 года. Так что в новом году будет настойчивая работа по оправданию невиновного Кравчука.
Хочется, чтобы эта проблема беззакония была разрешена уже в этом году, и как можно быстрее. Ещё 3 года нового судебного следствия невиновный человек просто не выдержит. Или на это всё и рассчитано?
До сегодняшнего дня так и не определена новая коллегия судей Приморского райсуда г.Одессы, которая будет слушать дело. Это при том, что апелляционный суд рассмотрел апелляцию ещё 25 ноября 2014г.
Сегодня в Приморском райсуде г.Одессы сообщили, что уголовное дело направляется в апелляционный суд для определения подсудности, так как в самом большом суде Украины - в Приморском райсуде г.Одессы уже нет больше судей, которые могли бы слушать это дело (одни были в первой коллегии, вторые - арестовывали и продлевали сроки, третьи - слушали жалобы...) Опять процесс затягивается на неопределённое время, а невиновный продолжает дальше находиться под стражей и время выхода на свободу неизвестно. Жаль парня, могут просто угробить ни за что!
Сегодня, 14.01.2015г., посетил подзащитного Кравчука А.Л. в СИЗО. Можно понять человека, который уже почти четыре года в СИЗО без вины и в отношении которого с 21 авуста 2014г. не проводится никакое судебное следствие. Всё затормозилось, а невиновный по-прежнему в заключении. Объяснил сложившуюся ситуацию, наметили план дальнейшей борьбы за справедливость и законность, повторное обращение к омбудсмену, обращения к народным депутатам Украины и многие другие проблемы. Теперь ждём решение апеляционного суда о том в каком суде будет проводиться повторное судебное следствие в ином составе судей.
Только сегодня дело из Приморского суда должно было быть направленным в апелляционный суд для определения подсудности. Очень медленно работает судебная система. Сколько ещё ждать начала процесса?
Последний раз редактировалось Правозащита; 16.01.2015 в 10:09.
Пока никаких новостей о подсудности дела нет.
Интересная дискуссия на "Думской" с участием бывшего заместителя прокурора области Кравцова :
http://*************/news/lyustrirovannye-odesskie-chinovniki-pytayutsya-v-042818////?nothreads=1#comment1552359
Поступили сведения о том, что дело по новой подсудности будет слушаться в Киевском райсуде г.Одессы. Дата пока не назначена.
Сегодня сообщили дату судебного заседания в Киевском райсуде г. Одессы: 10 февраля в 11 часов.
Сегодня сдал ходатайство коллегии судей Киевского райсуда г.Одессы об изменении меры пресечения Кравчуку Александру. Нельзя без вины 4 года быть в СИЗО! Это - вопиющее беззаконие! Хотелось бы, чтобы новый процесс начался с восстановления законности и так, шаг за шагом, устанавливал истину в этом деле.
Удивительно, но факт. Процесс назначен на 10 февраля, а до сих пор неизвестно кто будет поддерживать государственное обвинение в Киевском райсуде г.Одессы.
Сегодня в 11 часов в Киевском райсуде г.Одессы начинается вторая эпопея со слушанием уголовного дела Кравчука. Процесс открытый. Кому интересно, приходите послушать. Неужели процесс затянется снова на 3 года?
Как прошел процесс?
Колегією суддів Київського райсуду м.Одеси сьогодні розглянуто клопотання:
Мій підзахисний Кравчук О.Л. утримується під вартою з 8 лютого 2011 року, тобто більше 4 років. Під час першого судового слідства не здобуто жодного законного доказу його причетності до вбивства та розбою, в яких його під тортурами і погрозами вбити змусили «зізнатись» в Приморському РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 8 лютого 2011 року. Від цих доказів Кравчук О.Л. відмовився під час першого судового засідання і пояснив суду, що цих злочинів не скоював і вимушений був сам себе обмовити, так як не міг витримати тортур, знущань і погроз вивезти його за місто і вбити, якщо не «візьме на себе» чуже вбивство. В тій ситуації мій підзахисний сподівався тільки на Справедливий Суд. Ніяких нових доказів причетності Кравчука Олександра до вбивства і розбою не може бути, так як він на місці злочину ніколи не був до моменту проведення відтворення обстановки і обставин події. В цій слідчій дії Кравчук О.Л. участь брав не добровільно, після залякувань і ретельного інструктажу оперуповноваженим про те, що він мав сказати і показати слідчому під відеозапис в присутності першого адвоката і понятих.
Таким чином, на сьогоднішній день, в справі не має жодного законного доказу причетності Кравчука О.Л. до вбивства і розбою, але завідомо невинна особа утримується під вартою на протязі дуже тривалого часу без всяких на те законних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенція), ратифікованої Законом України від 17.07.97 № 475/97-ВР, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім певних випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Також згідно з вимогами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Із моменту ратифікації Конвенції Україна взяла на себе низку зобов'язань у сфері захисту прав людини. Серед них відповідно до статей 32, 46 Конвенції є визнання Україною юрисдикції Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, а також виконання остаточних рішень ЄСПЛ у справах проти України. Із метою врегулювання відносин, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконувати рішення ЄСПЛ проти України, усунення причин порушення Україною норм Конвенції, впровадження в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини та створення передумов для зменшення кількості заяв до ЄСПЛ Верховною Радою України прийнято Закон України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", у ст. 17 якого наголошується, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Оскільки за змістом ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, а юрисдикція їх поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, основну роль у забезпеченні ефективного захисту прав і свобод громадян на національному рівні відведено саме судам. Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови від 01.04.94 № 3 "Про строки розгляду судами України кримінальних і цивільних справ" звернув увагу на необхідність підвищення особистої відповідальності суддів за своєчасний та якісний розгляд судових справ, оскільки дотримання суддями встановлених законом строків розгляду є їх обов'язком. При цьому навмисне порушення процесуального закону чи несумлінність, які спричинили несвоєчасний розгляд та тяганину при розгляді кримінальних або цивільних справ та істотно обмежили права і законні інтереси громадян, слід розглядати, з урахуванням конкретних обставин, як неналежне виконання професійних обов'язків судді.
У сфері захисту прав людини у кримінальному судочинстві серед найбільш поширених проблем, що призводять до порушення конвенційних зобов'язань держави, продовжують залишатися тривалий судовий розгляд кримінальних справ судами через порушення однієї із основоположних загальних засад кримінального судочинства - дотримання розумного строку розгляду, прояви несумлінності у здійсненні правосуддя без затримок, що спричиняють порушення права особи на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до практики ЄСПЛ обчислення строку провадження у кримінальній справі розпочинається з моменту затримання особи за підозрою у вчиненні злочину і закінчується винесенням остаточного рішення у кримінальній справі. У п. 253 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" зазначено, що "момент, з якого ст. 6 Конвенції починає застосовуватись до "кримінальних" питань, залежить від обставин справи. Провідне місце, яке займає в демократичному суспільстві право на справедливий судовий розгляд, спонукає Суд віддавати перевагу "сутнісній", а не "формальній" концепції "обвинувачення", про яке йдеться у п. 1 ст. 6 (п. 62 рішення ЄСПЛ від 18.01.2007 у справі "Шубінський проти Словенії" Subinski v. Slovenia))".
Для визначення розумності строків кримінального провадження важливе значення має не тільки судове провадження у суді першої інстанції, а й провадження в апеляційній та касаційній інстанціях. У п. 97 рішення ЄСПЛ від 16.09.2010 у справі "Вітрук проти України" зазначено, що "в кримінальних справах "розумний строк", передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, починається з того часу, коли особі було "пред'явлено обвинувачення", тобто, іншими словами, з моменту офіційного повідомлення заявника компетентним органом про те, що він обвинувачується у вчиненні злочину. Це визначення також застосовується до питання, чи мало місце "суттєве погіршення становища [підозрюваного]", чи ні. Щодо закінчення "відповідного строку", то в кримінальних справах період, передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, включає весь строк провадження у справі, у тому числі перегляд рішення в апеляції (п. 70 рішення ЄСПЛ у справі "Меріт проти України" (Merit v. Ukraine))".
Критерієм оцінювання розумності строку є складність справи, що може бути зумовлена як фактичними обставинами справи, так і різними правовими аспектами, пов'язаними зі справою опосередковано.
У п. 116 рішення ЄСПЛ від 12.03.2009 у справі "Вергельський проти України" зазначено: "розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів". При цьому ЄСПЛ зазначає, що відкладення розгляду справи, призначення і проведення експертизи, участь судді в розгляді інших справ, повернення кримінальної справи прокуророві з метою усунення допущених порушень кримінально-процесуального законодавства самі по собі не суперечать чинному законодавству, але не можуть призводити до порушення права особи на судочинство в розумний строк (рішення ЄСПЛ від 13.07.83 у справі "Цимерман і Штайген проти Швейцарії"). Не може також бути виправданням збільшення строків судового розгляду відсутність достатньої кількості суддів та їх перевантаженість. Згідно з позицією ЄСПЛ Конвенція покладає на держави-учасниці обов'язок організувати свою судову систему таким чином, щоб суди мали змогу діяти відповідно до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції, зокрема розглядати справи впродовж "розумного строку" (рішення від 06.09.2005 у справі "Павлюлінець проти України").
Вимоги оперативності розгляду у справах, по яких підсудний тримається під вартою, грунтуються на підвищених вимогах до розумного строку розгляду (з урахуванням виключного ступеня обмеження права особи на свободу). Усталена правова позиція ЄСПЛ із зазначеного питання наведена у п. 90 рішення у справі "Тодоров проти України": "Суд також зазначає, що протягом усього кримінального провадження заявник у цій справі тримався під вартою, що вимагало від державних органів, які розглядали справу, особливу сумлінність у здійсненні правосуддя без затримок (див., наприклад, п. 83 рішення у справі "Смірнова проти Росії" та п. 37 рішення від 31.01.2006 у справі "Юртаєв проти України")".
Вимоги про дотримання розумних строків провадження законодавчо закріплені у ст. 28 КПК та відповідають існуючій практиці ЄСПЛ та нормам Конвенції стосовно дотримання прав людини у цій сфері. Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 28 КПК кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово. Підвищені вимоги до судового розгляду кримінальних справ у порядку КПК 1960 р. ґрунтуються на існуючій практиці ЄСПЛ та мають враховуватися судами з огляду на положення ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Таким чином, кримінальна справа Кравчука О.Л. не є складною і в цій справі уже давно мав би бути законний і обґрунтований вирок, але мій підзахисний Кравчук О.Л. продовжує без всякої на те необхідності утримуватися в СІЗО, незважаючи на те, що він неодноразово заявляв колегії суддів про те, що не збирається приховуватися від суду, так як сам зацікавлений у встановленні істини у цій справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 148, 150, 151, 253, 266, 274 КПК України 1960р., -
П Р О Ш У:
змінити Кравчуку Олександру Леонідовичу запобіжний захід із тримання під вартою на підписку про невиїзд.
Ваши права
Ответить с цитированием
Социальные закладки