|
(с)Українською, судячи зі словників, ми можемо описати територію як "залюднену/заселену" чи "безлюдну/незаселену", але наявність живих істот взагалі залишає мовця байдужим.
ЗАЛЮДНЕНИЙ (...) 2. Заселений людьми.
ЗАСЕЛЕНИЙ (...) 2. у знач. прикм. Який має населення; населений.
НАСЕЛЕНИЙ (...) 2. у знач. прикм. У якому живуть люди. Населений пункт.
Натомість російське "обитаемый" вказуе на наявність будь-яких живих істот.
ОБИТАЕМЫЙ (...) вообще такой, где есть живые существа. (...) Остров обитаем чайками.
То не мій регіон ... і в принципі ніколи не цікавився.
Дякую Тобі, Боже ...
Б_Рысь женской сущностью владеет
И волновать она умеет
Мужские грубые сердца,
Не вдохновляя лишь скопца. (с) minor
Не бойтесь...Их достаточное количество - в любой библиотеке
Обижалась? Я ненадолго - отходчива весьмаПочему "якобы"? К Кристалл это не имеет отношения, к ней я обращалась с просьбой взглянуть на сообщения некоторых оппонентов. Вот ведь никак тебе не угодишь: и добрая вроде, и стул твой не трогаю, и Кастформа всего перечитала по твоему совету - ну всем девка хороша, ан нет - обидчивость уловила
![]()
І хто ми є? Усі усім мільйони, а хтось комусь однісінький - один...
http://www.uzhgorod.ws/history-nazvamista.htmНова назва міста – «Ужгород» – в той час не прижилася. Нею спорадично користувалися до кінця 1860-х рр. лише дехто із представників місцевої інтелігенції (наприклад, Олександр Духнович, 1803-1865). Населення ж краю, як писав у 1869 р. уже згадуваний І.Раковський, «в недоумініи обращается ко священикамъ съ вопросом: что это за місто «Ужгородъ, где оно?» Тож не дивно, що й ця назва не прижилася. Про неї згадали тільки після Першої світової війни, коли Закарпаття відійшло до Чехословаччини й нова влада вирішила слов’янізувати назви міст і сіл краю. З того часу, за винятком короткого періоду (1938-1944) коли Закарпаття входило до складу хортистської Угорщини, офіційно вживається назва Ужгород.
Отже, можна припустити, що історично відома назва Ужгорода – Унгвар, виникла із складання двох слів: «Унг», тюркського за походженням, що означає «вода, річка», і угорського «вар» – «укріплення, фортеця, замок».
Дякую Тобі, Боже ...
Социальные закладки