П
Ђсня Тытяна.
Съ того часу якъ жинывся
Я николы ны журывся;
Ой чукъ Тытяна
Чернобрыва кохана!
За Тытяну сто [тисяч?] давъ,
Бо Тытяну сподобавъ;
Ой чукъ Тытяна
Чернобрыва кохана!
За Марусю пьятака
Бо Маруся ны така;
Ой чукъ Тытяна
Чернобрыва кохана!
Якъ Тытяна засміеца
Въ души радить отдасца,
Ой чукъ Тытяна
Чернобрыва кохана!
П
Ђсня служивывый
Ой служывый! Ой служывый!
Ны тоби пытаты,
И я жинка ны такая
Шобъ все росказаты.
Гей, сама, я не знаю чомъ тоби спускаю
Одчыпысь, ны вяжся лукавый москалю.
Я хазяика, ты пройдысвитъ, що-жъ ты розохрабрівся
Оглядайся, щобъ у чорта самъ неопынывся!
Гей, сама я не знаю чомъ тоби спускаю
Ты пидкрався я злодій до чужой хаты,
Ты одинъ тутъ... ни до шмыги зъ нами бушуваты
Гей, сама я не знаю чомъ тоби спускаю.
Старинная народная п
Ђсня украинцовъ о МазепЂ
Ой съ пидъ низу та, и съ пидъ лиману
Та витеръ пов
Ђвае,
Тамъ Мазепа Пал
Ђя Семенъ
На охоту-й вызывае.
Ой прійды, прійды Палію Семене
На охоту-й до мене
Та не буде Палію Семене
Тоб
Ђ крывды-й одъ мене.
Ой, скоро Семенъ Паліенко
На подвиря въ
Ђзджае
Ой, такъ заразъ проклятый Мазепа
Медомъ, виномъ поповае.
Ой, скоро, Семенъ Паліенко
Меду и вина напився,
Ой такъ заразъ вороному коню
Та гриву склонився,
Ой, якъ крикнувъ проклятый Мазепа
Та на свой уланы.
Ой, возмить, возмить Пал
Ђя Семена
Та забыите въ кайданы
Ой, заковали Семена Пал
Ђя
Та вкинулы- и у темницую
Ой, пиши листы, проклятый Мазепа
Та до царя у столицю.
Социальные закладки