Тема: 
Побиття майданівців – спецоперація ФСБ?
Схоже, в протистоянні Майдану та влади починається фаза загострення. Невідомі жорстоко побили журналістку Тетяну Чорновіл. Відповідь мітингу була миттєвою: активісти пікетують заблокували вулицю Богомольця, де розташоване МВС, вимагаючи відставки Віталія Захарченка. Міліція наполягає, щоб майданівці прибрали машини, подейкують про відкриття кримінальної справи. Протестувальники закликають йти на Межигір’я, цькувати Януковича. В повітрі знову відчувається запах війни. Події розгортаються швидко. Якщо влада наважиться застосувати силу – мета тих, хто надто довго і ретельно готував для цього грунт, реалізується. Взагалі, протести від самого початку супроводжувалися погрозами і актами насильства проти учасників Майдану. Про підпали автомобілів та іншого майна ЗМІ повідомляли мало не кожні два дні, тож перелічувати всі випадки немає сенсу. Тяжчих злочинів проти учасників протесту дещо менше, проте теж достатньо, щоб не списувати їх на випадковість. 20 листопада біля Маріїнського палацу в Києві натовп тітушок побив журналістів, а разом з ними двох міліціонерів. 30 листопада в Івано-Франківську розправилися з одним з лідерів місцевого Майдану Максимом Кицюком. Другого грудня на вокзалі в Дніпропетровську «спортсмени» побили близько 200 людей, які їхали на Майдан. Шостого грудня в Івано-Франківську напали на активістку Іванну-Марію Адамчук. Наведені випадки об’єднує непідготовленість, також злочинці діяли відкрито, навіть демонстративно. Однак з певного часу в нападах почав проглядати інший почерк: бити стали жорстокіше, намагаючись робити це нишком. Вночі 18 грудня в Києві біля Майдану в різний час побито шістьох активістів. У постраждалих здебільшого черепно-мозкові травми та забої. В той же день в Києві скоєно напад на учасника протестів Павла Мазуренка. За його словами, його били «за Майдан» кийками троє правоохоронців. Щоправда щодо останнього є сумніви, бо чорна форма могла бути лише схожою на міліцейську. 24 грудня Мазуренко помер, за попередньою інформацією, від пневмонії. Того ж таки дня в Харкові стався напад на одного з організаторів місцевого Майдану Дмитра Пилипця. «Працювали» добре треновані люди, активісту завдано кілька ножових поранень. І ось апофеозом стало побиття Тетяни Чорновіл. Цей напад вирізняється серед інших не лише жорстокістю. Він дуже скидається на виклик, чи, може, так його хотіли піднести виконавці замаху. Чоловікам застосовувати силу проти жінок взагалі не можна. А тут били принаймні троє: сильно і вправно, спеціально в обличчя, щоб спотворити, а відтак залякати інших. Можливо, розрахунок тут побудували на тому, що демонстративне залякування викличе гнів Майдану. Ефект посилюється ще й знаністю Чорновіл, яка відома низкою журналістських розслідувань, і до того ж є громадським діячем. Комусь потрібен був напад саме на людину такого калібру – ідеальна провокація! Не дивно, що злочин спричинив неминучий сплеск активності Майдану. За логікою, яка прослідковується в подіях, перекриття вулиць в районі МВС напевне викличе відповідні дії силовиків і подальше загострення ситуації. Неважко передбачити, що далі події можуть легко увійти в русло силового протистояння і все закінчиться розгоном Майдану. Кульмінацією стане масове побиття людей чи навіть загибель когось з учасників протестів. Цей сценарій дуже ймовірний, і для його реалізації не вистачає поштовху. Проте питання не в тому, наскільки він реалістичний, а кому він вигідний. Опозиції? На замовника провокації серед майданців вже натякнула регіонала Олена Бондаренко. За її словами, у сплеску насильства, помітного останнім часом, винна опозиція. Однак цю тезу легко спростувати, бо будь-хто при своєму розумі погодиться: якщо ризик викриття перевищує ефект від задуманого, за таку справу не беруться. Нехай це звучить нібито нелогічно, та побиття Чорновіл з наступним силовим сценарієм невигідні Януковичу. Це, м’яко кажучи, непотрібно йому з двох причин. Перша, розігнавши Майдан, він остаточно спалить за собою містки і не зможе розраховувати на безпечне майбутнє після відходу від влади. Друга, Янукович тяжітиме до якомога більшої незалежності від Москви з одночасним збереженням «співробітництва». Він воліє балансувати, тоді як силовий сценарій остаточно притягне його до очільників Кремля, поклавши край самостійності. Відтак, влада з усіх сил намагається зберегти хоча б показову рівновагу у відносинах з Майданом. Її очікування – щоб він тихенько вимерз і розійшовся. Це видно зараз по метушні в ГПУ та особисто Пшонки довкола справи Чорновіл. Мабуть, вони щиро хочуть спіймати виконавців, щоб дізнатися, хто був замовником нападу і так… підставив президента. Януковича справді підставляють. Це може бути хтось з регіоналів, достатньо впливовий, щоб організувати злочин. Проте ця людина/група людей навряд чи виступають замовниками. ПіК впевнений, що за спробою спровокувати силовий сценарій стоять не українські міліція чи спецслужби. Отже постає питання – чий добре продуманий план реалізується руками виконавців, хто б не був підставлений у ролі замовника? Проста логіка вказує на «контору», яка має безліч своїх агентів як у вітчизняному політикумі, так і у силових структурах. Почерк чітко вказує на ФСБ – відомого майстра провокацій, який до того ж діє нахабно й підкреслено жорстоко. Хоча в Кремлі ніколи не натякали на це, Путіну вкрай вигідно, щоб руки його колеги заплямувала кров. Навіть однієї смерті на Майдані з провини міліції буде достатньо, щоб Європа й США остаточно відвернулися від Януковича. Ще краще – введення санкцій проти нього і оточення. Як наслідок, український президент буде змушений остаточно потонути в обіймах Москви. І тоді мрія Путіна здійсниться: Україна приєднається до Росії, і на світ з’явиться нова супердержава."
Сообщение от napTu3aH
Социальные закладки