Украина - Россия

[Любимая Бабушка]

"КАЗЬМИНСКИЙ" КОЛХОЗ, Ставропольский край, мясо крупного рогатого скота, овощи открытого грунта, молоко..
Почтовый адрес: 357010, Россия, Ставропольский край, Кочубеевский р-н, с. Казьминское, ул. Советская, 62
Телефон: 9-34-32, 2-11-56, 2-04-60
Факс: () 2-11-56
http://www.zol.ru/catalogue/show.php?id=11857
------
http://www.rstkirov.ru/reshenia/tarifs/?artid=1173

- похоже на "исключение из правил", но не факт что "счастливое", ИМХО:

Бесхозный пласт урожая не даст
Апр 7, 2010..туго подвигается земельная реформа.
.. - заметил в беседе с корреспондентом «Крестьянина» главный специалист НИИ Экономики, труда и управления в сельском хозяйстве, академик РАСХН Владимир Милосердов. - Лишь чуть больше трети угодий в собственности граждан и юридических лиц.
Государство, по сути, от неё отказалось. Значит, от власти над землёй. Не обеспечен и широкий доступ к ней крестьян. Нет гарантии прав на неё..
..Получив свидетельства на землю, крестьяне стали виртуальными собственниками..
..посетил я Свердловскую область. Поразительные увидел контрасты. Ухоженные поля агрофирмы «Артёмовский», а вокруг - необъятные просторы пустующих земель..Похожая картина по всей России.
.. В Московской области 80% угодий захвачено бизнесменами, которые на спекуляции ими заработали миллиарды долларов и сбежали за границу.
- Федеральная власть озаботилась этими проблемами. Они рассмат*ривались, в частности, на заседании Президиума Госсовета в Калмыкии.
- Там же губернатор Белгородской области Евгений Савченко предложил государству выкупить по достойной цене паи у собственников..администрация Белгородской области уже скупила 600 тысяч гектаров земель и успешно сдаёт их в аренду ..
- Почти на каждом пленарном заседании Госдумы, Совета Федерации рассматриваются поправки в земельное право..Казалось бы, оформил пай в собственность - и ты его полновластный хозяин.
- Вот в них-то, паях, и загвоздка. Выделенные из угодий бывших колхозов и совхозов, они записаны в кадастре как единый массив. По закону, чтобы владельцу поставить на кадастровый учёт..То есть персонифицировать все доли виртуальных собственников..
-..бывший руководитель Федерального агентства кадастра объектов недвижимости Мишустин заявлял, что его служба вместе с датчанами нашла способ «организовать селян, договориться, как они будут делить свою территорию».
..где малолюдные села, можно договориться с собственниками, провести межевание. В стране 134 тысячи деревень. Причём в 34 тысячах проживает от одного до десяти человек. Земли, как правило, рядом с деревней. Именно к таким регионам относится Псковская область, опыт которой господин Мишустин хотел распространить на всю Россию..
Десятки миллионов гектаров, по сути, бесхозных земель - нонсенс. Власть обязана прибрать их к рукам, использовать национальное богатство в интересах народа.. Но чиновникам до этого вроде бы дела нет. У нас и аграрная наука ударилась в политику, бизнес.

-
http://www.krestianin.ru/articles/14742.php?sphrase_id=930677 - напоминает то, что творится в Украине, ИМХО.

[S_]

- похоже на "исключение из правил", но не факт что "счастливое", ИМХО:
-
http://www.krestianin.ru/articles/14742.php?sphrase_id=930677 - напоминает то, что творится в Украине, ИМХО.

Я выше приводил цитату, что на 2002 год - это "исключение из правил" было около 40%.

Счастливое или нет - сказать трудно. Фактом является рентабельность сельского хозяйства в целом.

Но рыночные условия диктуют своё - кто-то разоряется, кто-то поднимается, кто-то банкротится. Таким образом происходит естественный отбор.

Раз колхозы существуют - значит они выдержали этот отбор.

[spok]

Те вещи которые на Западе делают лучше, Антоновцы закупают там, двигатель закупается в Запорожье

Ну да, запорожским двигателям европейские и в подметки не годятся )))

[Big!]

Ну да, запорожским двигателям европейские и в подметки не годятся )))

Купил вентилятор французского производства (жарко) аж за 300 грн., а

он здох через неделю (межвитковое замыкание в статоре). А

отечественный за 45 грн. молотит уже шестой год, и ломаться не

собирается. Я его на днях смазал, так он - отброс технической

цивилизации, еще и тише стал работать...

[Anisia]

Россия очень неблагополучное государство в плане того, что в результате своей агрессивной деятельности в мире, нажило себе огромное количество внешних врагов.
Сейчас есть реальная опасность для России не только от Китая, который уже наступает на нищие, заброшенные Москвой приамурские территории, т.к. Китайцам жить негде, а политика Кремля, вместо того, чтобы заниматься благоустройством огромной России, занимаются агрессией в сторону Грузии, Белоруссии ("молочная война"), Украины, государственность которой Кремль хочет заполучить себе (пусть даже не официально)

А нужны ли нам, мирной Украине, все внешние и внутренние (Чечня,терракты!) проблемы Москвы, ее враги, которых Москва себе нажила?

Нам лучше будет житься, если Украина будет оставаться независимым государством, будем дружить с Россией, сотрудничать на взаимовыгодных условиях, ездить друг к другу в гости.
Тогда и взаимоуважение будет.
Но для этого нужно, чтобы Кремль наконец перестал считать территорию нашего государства, своей собственностью, "которую надо во что бы-то ни стало вернуть".

[Dema]

Россия очень неблагополучное государство в плане того, что в результате своей агрессивной деятельности в мире, нажило себе огромное количество внешних врагов.
Сейчас есть реальная опасность для России не только от Китая, который уже наступает на нищие, заброшенные Москвой приамурские территории, т.к. Китайцам жить негде, а политика Кремля, вместо того, чтобы заниматься благоустройством огромной России, занимаются агрессией в сторону Грузии, Белоруссии ("молочная война"), Украины, государственность которой Кремль хочет заполучить себе (пусть даже не официально)

А нужны ли нам, мирной Украине, все внешние и внутренние (Чечня,терракты!) проблемы Москвы, ее враги, которых Москва себе нажила?

Нам лучше будет житься, если Украина будет оставаться независимым государством, будем дружить с Россией, сотрудничать на взаимовыгодных условиях, ездить друг к другу в гости.
Тогда и взаимоуважение будет.
Но для этого нужно, чтобы Кремль наконец перестал считать территорию нашего государства, своей собственностью, "которую надо во что бы-то ни стало вернуть".

А кого-то еще из "огромного" списка внешних врагов России не назовешь?

[Anisia]

Почему для вас слово украинский это автоматически антирусский? Почему вы ставите между ними знак равенства украинский=антирусский? В этом вся ошибка. Пусть Украина будет украинский проект. Не прорусский, и не антирусский, и не вместо русский, и не русский №2, а просто украинский - это понять возможно хоть немножко?
Мы живем, рожаем, воспитываем детей не против России и не на зло России, а просто мы живем и желаем всем, а также себе и своему государству добра и мира.

[S_]

Россия очень неблагополучное государство в плане того, что в результате своей агрессивной деятельности в мире, нажило себе огромное количество внешних врагов.
Сейчас есть реальная опасность для России не только от Китая, который уже наступает на нищие, заброшенные Москвой приамурские территории, т.к. Китайцам жить негде, а политика Кремля, вместо того, чтобы заниматься благоустройством огромной России, занимаются агрессией в сторону Грузии, Белоруссии ("молочная война"), Украины, государственность которой Кремль хочет заполучить себе (пусть даже не официально)

А нужны ли нам, мирной Украине, все внешние и внутренние (Чечня,терракты!) проблемы Москвы, ее враги, которых Москва себе нажила?

Нам лучше будет житься, если Украина будет оставаться независимым государством, будем дружить с Россией, сотрудничать на взаимовыгодных условиях, ездить друг к другу в гости.
Тогда и взаимоуважение будет.
Но для этого нужно, чтобы Кремль наконец перестал считать территорию нашего государства, своей собственностью, "которую надо во что бы-то ни стало вернуть".

Многие утверждения вызывают ОГРОМНОЕ сомнение.

Ну например:

1) Откуда Вы взяли что китайцам негде жить? Каким-то источниками это подтвердить сможете?

2) Как союзное, дружественное государство Белоруссия попало в список врагов? Оно же входит во всякие взаимные союзы, торговый партнер и прочее. Я уже не говорю про историческую и культурную общность.

3) Из каких документов следует, что Кремль хочет заполучить себе государственность Украины? Ссылку на хоть один государственный документ можете привести? Что значит "пусть даже неофициально"?

4) Что значит "огромное количество внешних врагов"? Можете назвать хотя бы приблизительную цифру, а лучше весь список? (я лично больше двух-трех враждебных государств не могу насчитать)

Ну и главное:

Как же Вы собираетесь дружить с Россией, если поливаете её грязью? (см. мои вопросы выше)

------

В целом сложилось впечатление, что Вы просто стали жертвой пропаганды, которая велась на Украине в последние... десятилетия.

[Капитан-Грей]

Ясное дело пропаганда, если учесть что в Америке создан институт Украины для построения демократии, которая навязывалась добрым украинцам через Ющенко и его "полевых командиров".

[Любимая Бабушка]

С праздником, 12 июня - День России!

Двадцать лет назад - в июне 1990 года - на Первом съезде народных депутатов РСФСР, который проходил в Большом кремлевском дворце, была принята Декларация о государственном суверенитете России.

[saper85]

Ясное дело пропаганда, если учесть что в Америке создан институт Украины для построения демократии, которая навязывалась добрым украинцам через Ющенко и его "полевых командиров".

Главная забота Америки - демократия во всем мире, по-американски, т.е все под ней.

[Таки Да]

Ну да, запорожским двигателям европейские и в подметки не годятся )))

Ну, годятся или не годятся, это не такому авиационному "спецу" как ты решать))). Мрия, свои рекорды ставит на запорожских движках, да и Руслан тоже на запорожских летает.
Можешь прочитать интервью в пробандервской газете МК
и начинать медленно гордиться от того, сколько денег вбухивается в сырой сухой суперджет))) Золотой самолет получается
http://wap.mk.ru/economics/interview/2010/06/10/508892-vserossiyskaya-aviakatastrofa.html

[Alarmo]

России не нужна сильная Украина, и ей нужно использовать украинский национализм и оппозицию для дестабилизации ситуации в стране


Такое мнение высказал старший научный сотрудник Института российской истории Российской академии наук Андрей Марчуков, выступая в Москве на «круглом столе» «Украина - Россия: итоги полугодия».


Российский ученый видит два политических выхода из нынешней ситуации. Первый – добиваться того, чтобы украинское руководство «за все данное со стороны России» действительно делало шаги навстречу в экономике, политике и гуманитарной сфере. Но это, по его мнению, «будет вряд ли».

«Либо надо менять весь украинский контекст при помощи новых мировоззренческих проектов. И в данном случае неожиданным союзником оказывается украинский национализм и украинская оппозиция. Если исходить не с точки зрения интересов украинской власти и российской элиты, которая признает такую ситуацию правильной и законной, а с точки зрения России и нашего народа, который проживает по обе стороны границ, то украинский контекст вообще надо менять как украинский. (В этом надо) использовать силы, которые находятся в оппозиции к Виктору Януковичу», - сказал эксперт.

На уточняющий вопрос, как же можно использовать оппозицию, Марчуков сказал: «В качестве силы, которая способна дестабилизировать ситуацию и влиять на вторую часть населения страны…» «Разговоры о том, что России нужна сильная Украина – они, в общем, бессмысленны, поскольку любая Украина, как изначально антироссийский проект, всегда будет по заданности своей противостоять России», - сказал Марчуков.

«В интересах России - использовать, поощрять, формализировать прочие национальные мировоззрения и национальные идентичности, которые находятся в противоречии с той украинской идентичностью, на которой создано «жовто-блакытнэ» украинское государство, которое при определенных условиях начинает «оранжеветь». В этом является стратегический интерес России», - считает ученый.
--------------

азіопи змінили стратегію окупації , на пряму вказують генерал-холую малоросії - на його майбутнє завдання, по братське

[ромстеп]

З книги http://hatanm.org.ua/forum/index.php?topic=2114.0.
РОСІЙСЬКІ ГАЛЬМА І ГЕОПОЛІТИКА
Наш північний сусід ніколи за 300 років не припиняв свої імперські устремління. Отримавши інколи по пиці (Конотоп, Крим ХІХ століття, Порт-Артур, 1-а світова війна), він, очухавшись, знов сунув своє рило в чиєсь чуже корито. Навіть взяття в принизливий полон турками їхнього “великого” царя Петруху не зупиняло амбітного і нахабного москаля. А все тому, що він подібно тим же туркам воював кров’ю чужих яничар. В тому ж розгромі війська Петра, де відбулося згадуване принизливе полонення, на Пруті були знищені керовані ним війська з тих же українців. Та і в отриманому нокауті ХІХ століття від європейців в “городе русской славы” Севастополі серед загиблих було теж 90 % українців (згадай хоча б того ж вінницького Самійла Кішку). По такій старій звичці нецивілізовано вести себе по відношенню до сусідів і після фіаско в Афганістані, відчуваючи початок розвалу імперії, Москва почала закладувати свої "подлянки" так званим "братнім" народам. Таким чином з'явилися гарячі точки на теренах ще існуючого Союзу. Ферганська долина, Сумгаїт, Карабах, Південна Осетія, Абхазія, Придністров'я - ось де закладувались міни, керовані з Москви. До цієї обойми повинен був потрапити і Крим.
Як я вже згадував, москаль за допомогою козаків завоював Крим (хоч тут він не розпускав казочки про добровільне приєднання) і почав окуповувати його своїм людом. Це були спочатку малорішучі кроки, бо мо-жливостей для асиміляції місцевих мешканців (неєдиновірців) було мало. І лиш Сталін пішов на відвертість намірів москалів - він просто вигнав місцевих жителів з півострова, чим реалізував давну мрію Москви. Але з вкоріненням на цю територію все того ж непосидющого дома жителя Нечорнозем'я не зовсім вийшло. Завербований сюди тамбовець почав масово тікати назад додому, тому що не знав як вижити в незнайомому кліматі. Півострів без корінних мешканців хирів на очах. Тому Хрущов пішов на рішучий крок і передав Крим для реанімації Україні. Переселені з півдня України селяни, які були знайомі з подібним кліматом, та підведена дніпровська вода спасли півострів від запустіння. Так формувалося сучасне населення степового Криму. А ось побережжя Москва віддала все ж на окупацію своїм опричникам - відставникам з КГБ, флоту та іншій мілітарній шантрапі. В такому стані півострів відколовся з Україною від імперії, метрополія якої з журбою спостерігала за цим процесом. Але лиш пройшов перший шок була дана команда своїм опричникам діяти. Так почалася "мєшковщина" по дестабілізації ситуації на півострові. Невпевненість молодої держави могла привести до успіху планів Москви, але тут Л.Кравчук зробив саме видатний хід за своє правління. Він не став лякати мєшковців зброєю чи іншою дурнею, а просто пустив слух про перекриття дніпровської води на півострів. На це трудовий степовий Крим відреагував адекватно - Куніцин і компанія проголосили, що в випадку проголошення півострова частиною Росії степові райони перейдуть в склад Херсонської області, чим вирвали півострів з когорти підконтрольних Москві гарячих точок. Погасило також плани москалів повернення додому татар, які є більш рішучими та організованими ніж "толерантне" українське населення. Але москалі і цим кроком залишилися задоволеними - не вдалося з'їсти, то хоч надкусили. І це надкушування, щоб довше не загоїлось, вони прикрили (як сіллю на рану) своїм Чорноморським флотом і послідуючими “Тузлами”.
За ці 17 років Москва робила нам багато "подлянок" - як мстивий чоловік, від якого пішла дружина. Знищення вкладів українців в Ощадбанку, фактичне витурення нас з рубльової зони, пограбування при поділу загальносоюзного активу, доведення до банкрутства наших підприємств шляхом відвертого і цілеспрямованого розірвання економічних зв'язків і потім скупівля їх за безцінь, нахабність поведінки фактично окупаційного Чорноморського флоту, постійне втручання в нашу внутрішню політику, відверте хамство по Тузлі, енергетичний шантаж - це не весь перелік дій сусіда, який називає себе нашим родичем і підписує з нами якісь договори "Про дружбу".
"Белое солнце пустыни" - ось фільм, який відображує в повній мірі російського загарбника. Кульгавий Тімур на тому світі перевертається від злоби за свою помилку. Якби він продовжив очищати євразійський степ від спадкоємців Чингізхана, то не тамбовський мужик наводив би "порядки" в Середній Азії, глузуючи з представниць гарему. А узбек привчав би жінку цього тамбовця носити покривало на лиці, щоб прикрити синці під очима від п'яного чоловіка. Цей "чурка" пояснив би тамбовцю той факт, що коли він ще по деревах лазив, пращури "чурки" придумували елементи алгебри. Але цього москалю не зрозуміти, він продовжує в силу свого невігластва та нахабності всіх і вся вчити як жити і совати свій брудний ніс в чужі корита. Повторюся - не вдається з'їсти, то хоч понадкушує "в зоні свого впливу".
Діставши в ХІХ столітті прозвище "жандарм Європи", цей спадкоємець монголів і зараз заставляє бути європейців наготові від своєї малоцивілізованої непередбачуваності. Цей псевдовеликий народ навіть в ХХІ столітті відкрито заявляє про "зони свого впливу", а потім дивується чому всі від нього шарахаються під ковпак НАТО. Він любить "миротворити" своїми опричниками. "Миротворив" він з монголами кров'ю Київ, а також Новгород, Батурин, Будапешт в 1956 році, Кабул в 1979 році, полонених поляків, литовця, українського селянина, гордого чеченця. Тепер він "миротворить" маленьку Грузію, яка наважилась дати ляпаса нахабі. Очухавшись від поразки в кінці 80-х років, знову набравши трохи нафтодоларів, цей напівєвропейський недоросль знову починає тероризувати світ, зачіпаючи і неокріпшу нашу країну.
Якщо США з їх імперськими замашками навіть своїм бувшим ворогам допомагали піднятися через план Маршала, то Росія, використовуючи державну слабкість своїх бувших колоній, хватала в них все, що "погано лежить". Скільки економічних потужностей України зараз знаходиться в руках москаля - одному Богу відомо. Москві вигідні пройдисвіти типу Туркмен-баші чи Януковича, які самі віддають задарма газ чи Луганський тепловозний завод. "Гроші не пахнуть"- говорив наш Л.Кучма. Пахнуть та ще й як. З приходом англійських чи німецьких - на виробництво приходить дисципліна, висока продуктивність через якість праці та виробленого продукту. А Лисичанський нафтопереробний завод під орудою москалів продовжує виробляти для нас дьоготь під маркою бензину, беручи за нього гроші як за якісний продукт. А таких, “керованих” москалями ЛАЗів, на нашій шиї досить.
Шантаж, погрози, використання нашої внутрішньої гнилі - ось методи неоколоніалізму Москви. Їм як кістка в горлі неконтрольовані ними Ющенки та Саакашвілі. Навіть недолугість їхнього супротиву бісить незбувшийся "3-й Рим". Як я вже констатував, вони братаються з бувшими гітлерівськими вояками, але продовжують люто ненавидіти воїнів УПА. Причина одна - вони терпіти не можуть нескорених ними людей, які до того ж вказали хаму що він хам. І недаром розумний та порядний Н.Амосов перед смертю вказав в якості головної загрози Україні свою батьківщину (Росію), яку він по суті розпізнав, лиш живучи за її межами.
Англія після розвалу імперії зберегла Британську співдружність, яку об'єднують спільні здобутки в культурі. Вона після відколу Індії не ставила палки в колеса останній. А Росія пробує зберегти навколо себе колег по спільному невігластву в імперії. А такі були в вигляді поневолення народів Східної Європи, внутрішнього деспотизму, голодоморів та страху на весь світ від непередбачуваності "імперії зла". На цей час нас поєднує тільки спільне горе в вигляді "прихватизації", п'янства, наркоманії, побутового хамства, кількості ВІЛ-інфікованих, зруйнованої екології та поширеного "Мать твою...". Росія живе канонами початку ХІХ століття, тому не може зрозуміти, чому Австрія не залишила "зоною свого впливу" хоча би Чехію чи Словаччину і тепер живе поряд з ними як добрий сусіда. Підлістю та агресивністю друзів собі не замаєш, тому, я впевнений, що цей менторський гонор недовго будуть терпіти навіть Лукашенки з Назарбаєвими. Тільки невігласи в Кремлі наступають на ті ж граблі, які так ошелешили по лобі сербського “гегемона” на Балканах. Дійде з часом і до нашого жлоба, що негоже цілувати руку тому, хто тебе постійно зневажливо б'є по пиці і відверто зачисляє в когорту своїх ворогів. А українським Петровим стане зрозумілим, що їх на одному рівні обдирають та називають "салоїдами" разом з Петренками та Петрівими. Петрова з донецької шахти Москва "кидонула" на користь Караганди чи Кузбасу ще років 30 назад, може "кинути" ще не один раз (москалям "по барабану", що вони хотіли під час газових баталій ради своїх амбіцій відрізати Донбас і Крим від газу). Так що думайте громадяни України - на чий млин воду лити, свій чи чужий. При нашому розбраті в однаковій мірі постраждають - і Петренки, і Петросяни українського "розливу", і Петрови, і Петріви. І ділить нас на табори, в першу чергу, не Москва, а наша внутрішня дурість. Пора вже розглядати європейську цивілізацію не через московську лінзу, а напряму, своїми очима. А в сторону Європи рухатись потрібно не лише Україні, а й Росії, відкинувши збанкрутілі думки про побудову якоїсь "своєї" цивілізації. Кишка в вигляді розуму в останньої виявилась дуже затонкою для цього, а тут ще й "лафа" з нафтодоларом може скінчитися. А шантажем в вигляді ціни на газ друзів собі не замаєш. А відносно України, то москаль повинен поставити їй великий пам’ятник хоча би за те, що вона подарувала Росії борщ, ціну якого в кожноденному нинішньому житті росіянина важко переоцінити.
Отже ми розглянули наші взаємовідносини з Росією. А як дивиться на нас взагалі навколишній світ? Перше, що потрібно відмітити, це відносна егоїстична заклопотаність кожного з світової спільноти, хоча, на відміну від Росії, Захід протягує все ж свою руку допомоги. Але тут на перешкоді стоять дві наших невіглаські риси. Про першу – це те, що нам готові ДОПОМОГТИ, А НЕ РОБИТИ ЗА НАС. Європейці, наприклад, нинішню нашу ситуацію (в часи подолання політично-фінансово-економічної кризи) охарактеризували так – «Важко спасати Україну проти її волі». До другої відноситься наша невпевненість в собі, яку ми називаємо скромністю. Але "скромних" не дуже помічають. Ми в свій час сором'язливо віддали зроблену за рахунок експлуатації нашого селянина-раба атомну зброю. Світ цієї "шляхетності" так і не помітив. Ми постраждали колись від невігластва Москви через Чорнобиль. Після чого на прохання світової спільноти зовсім припинили продукційну експлуатацію всіх енергоблоків станції, що для нас було економічно невигідно. Ви думаєте світовий тугодум оцінив достойно це і розбирався в пошуку конкретного винуватця аварії світового масштабу, диференціюючи нас від Москви? Дзуськи, для нього ми всі "рашен", а отже і невігласи. Я не дарма підкреслив такі неординарні події, щоб відмітити, що якомусь перуанцю чи корсиканцю не до нас з нашою історією та проблемами. Егоїстичний світ, для прикладу, ще довго буде ігнорувати проблемою немаленького народу курдів, над яким історія просто познущалась. Це буде до тих пір, поки курд не грюкне так на цілий світ, що про нього почують і папуаси. Отже і ми не повинні бути невиразними в своєму житті, щоб на нас теж "звертали" увагу. Не обов'язково це робити постійною нахабністю, як це робить весь час описуваний попередньо наш сусіда. Але й не потрібно весь час бути перед усіма "на задніх лапках", по типу того як анулювали ми свій контракт на поставку харківських агрегатів на атомну електростанцію в Іран. Такий стан перекреслює всі наші потуги бути поміченими світовою спільнотою. Ця невиразна поза не може достатньо компенсуватися кількістю олімпійських медалей чи запуском "Зенітів" в космос. Людство звертає увагу на особистість, а Україна поки що не є такою. В чому ж причина?
А все упирається в кожного з нас. Доки ми не збудуємо щось достойне під ім'ям України, доки не станемо цінувати і поважати нами збудоване - доти для алжирця чи малазійця ми всі будемо "ніхто". Тому й геополітика будується навколо нас подібна. Німцю та французу ліньки розбиратися - хто перекрив газ в Європу. Та й навіщо їм напружувати мозок, коли сам "хохол" розколовся в думці, частково ставши на бік супротивника в спорі. Як я не критикував попередньо Тимошенко, але вона хотіла, хоч і не дуже вміло ради набору передвиборних очок, поставити шантажиста на місце. Їй це в повній мірі не вдалося, тому що ті, кого вона так вперто захищала від холоду (південно-східні регіони), підло почали її бити в спину невіглаською критикою. На цей захист «путінщини» в Україні стали ті, родичів чи земляків яких часто в Росії тримають в ролі справжнього раба, забравши на вимушених заробітках документи і всяку гідність. Геополітика починається з поваги до себе - як не критикують американці недолугого Буша-молодшого, але не роблять йому підлі підніжки. Ось чому я не буду аналізувати дії наших дипломатів, бо не відчуваючи єдності за спиною, ва-жко не робити помилок в своїх професійних діях. По цій причині ми поки що являємося лиш об'єктом геополітики, а не суб'єктом її активного творення. Тільки після сформування нашого спільного та єдиного "я" навколишній світ помітить нашу чисельність, географічні розміри і почнуть поважати всі - від пихатого американця до нахабного москаля.
В світі вже немає такої біполярності як ще 20 років назад. Залишився один лиш супергравець (США), з яким ця одинокість вже грає злі жарти. Як безконтрольне дитя американці почали робити такі дурниці, імідж після яких прийдеться довго відмивати. Балкани та Ірак майже приблизили США до відомого всім жандармства Москви. Замість модернізації діяльності ООН зарозумілі "носії демократії" вирішили почати підміняти цю світову організацію, що вже їм боком вийшло, в тому числі і фінансовим. Правда до останнього також привела економічна зарозумілість, яка кинула в кризову прірву не тільки США, а й прив’язану до їх воза світову економіку. На поправку цих суперпомилок Вашингтон змушений буде зосередитися десь років з десять. Тому він ближчим часом кине займатися такими дрібницями як Україна, лиш збоку поглядаючи щоб останню не проковтнула повністю Росія. Тому залишимо цього гіганта і поглянемо також на інших великих гравців світової політики.
Європа продовжує шкутильгати на відому свою хворобу. Відсутність централізованої і консолідованої зовнішньої політики продовжує робити її слабкою на стадії прийняття рішень. Вона навіть не зуміла зупинити розгнузданість Сербії під час розпаду Югославії, де Мілошевичі по типу “великих” москалів пробували господарювати в “зоні свого впливу”. Якби не рішучість (занадто необдумана і попередньо критикована) американців, то там би ще довго лилась невинна кров. Цим користуються також не зовсім цивілізовані світові гравці як Росія та Китай, які, на мою думку, залишаються більшою загрозою ніж Іран чи Північна Корея. Узурпація Тибету Пекіном та розгнузданість Москви на Кавказі - це всього лиш потенційні квіточки від цих політичних режимів. І до нашого лиха один з цих розбишак живе по сусідству. Як показали останні 10 років Москва продовжує розколювати Європу своїми старими прийомами. Німеччину вони нейтралізували "газовим" зв'язком і вдовбленими спогадами результатів 2-ї світової війни. Італійських Берлусконі КГБешники просто купляють. А Францію вони використовують на вже протухлій незалежності від американців. Париж так вперся в непослуху Вашингтона, що не помітив як опинився в фарватері Москви. Це все мені нагадує поєднання кичливості та недолугості головних політичних гравців Європи перед 2-ю світовою війною, коли вони в своїх розбещуючих перинах "проспали" Гітлера та Сталіна. Хоча все ж таки вони інколи (для профілактики) ставлять зарвавшийся Кремль на місце, як це було з намірами про модернізацію нашої головної труби. Але це як зарвавшогося хулігана трохи потріпати за вухо. Тому скільки поляки з литвинами зараз не сигналізують в своїй комунальній квартирі про потенційну загрозу, крім британців їх майже ніхто не чує. Навіть дрібні новосели типу словаків, які зуміли втекти від московського гегемона під захисний ковпак НАТО, сидять сумирно, піджавши хвости, бо посаджені на "газову голку", як і ми з вами.
Все це я описую лиш з однією метою - безпека і добробут в нашій хаті залежить майже виключно від нас самих. Зрозуміло, що світова спільнота не дасть нам попасти знову в колоніальний стан. В силу збереження своїх «перинових» умов передові країни не допустять і надуманого розколу України, бо струси подібного в великій нашій країні зачеплять і ці їхні перини. Але їм зовсім байдуже те, що ми самі залазимо в стан обдираю-чого нас неоколоніалізму. Тому нам потрібно засвоїти помилки Б.Хмельницького і шукати головну опору нашого життя в своїй хаті. А, привівши себе в цивілізований порядок, лиш тоді помітимо, що не ми до когось, а до нас напрошуються в друзі інші народи. Нам після цього залишиться лиш виконати такі слушні настанови наших мам - "з поганими не дружіть".

[Lexa2007]

Вы чего?

Речь идет о том, что реализовуя совместно те или инные проекты все составные части ЕДАС остаются самостоятельными структурами. Т.е. французам КАСУ никто не продавал. Если так, то вперед. А если россияне хотят сделать нам одолжение и забрать Антонов...то уж простите.....

А ничего, шо "Опель" давно и с потрохами куплен американцами?

[Lexa2007]

нужно, чтобы Кремль наконец перестал считать территорию нашего государства, своей собственностью, "которую надо во что бы-то ни стало вернуть".

Ссылку на соответствующее заявление Кремля, плз...

[Гудвин]

З книги http://hatanm.org.ua/forum/index.php?topic=2114.0.
РОСІЙСЬКІ ГАЛЬМА І ГЕОПОЛІТИКА

А кто написал вот это......?
Где издано?
Когда?
Тираж?

[НаСекундуЗагляну]

Ссылку на соответствующее заявление Кремля, плз...

Если я не ошибаюсь, российский парламент принял решение относительно российского федерального статуса Севастополя. И никто до сих пор это решение не отменял

[Фельд]

А кто написал вот это......?
Где издано?
Когда?
Тираж?

Есть в народе мнение,что РомСтепаныч сие самолично.....наваять изволили..

[Фельд]

Если я не ошибаюсь, российский парламент принял решение относительно российского федерального статуса Севастополя. И никто до сих пор это решение не отменял

Как и не подтвердил,собственно говоря..

9 июля1993 годаВерховный Совет Российской Федерации, рассмотрев по поручению седьмого Съезда народных депутатов Российской Федерации вопрос о статусе Севастополя, принял постановление № 5359-1, подтверждающее российский федеральный статус города в границах по состоянию на декабрь 1991 года. Пунктом 4 данного постановления Комитету Верховного Совета Российской Федерации по конституционному законодательству поручалось подготовить проект закона о закреплении статуса города в Конституции России. В дальнейшем такой закон принят не был.