Валютні кредити порушують наступні закони та нормативні акти України:
1) Згідно з ч. 1 ст. 99 Конституції України, п. 1 ст. 3 декрету Кабінету міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", п. 3.3 ст. 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ч. 1 ст. 524 та ч. 1 ст. 533 Цивільного кодексу України - грошовою одиницею України є гривня.
2) Відповідно до вимог ч. 1 та п. «в» ч. 4 ст. 5 декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"отримання кредиту у валюті потребує від фізичної особи індивідуальної ліцензії. (для того аби розрахуватись з резидентом за товари та послуги в Україні)
3) Відповідно до п. 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Національного банку України від 10.05.2007 р. № 168 (далі – Правила), у разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов'язані під час укладення кредитного договору попередити споживача про валютні ризики під час виконання зобов'язань за кредитним договором. Невиконання цієї вимоги є порушенням вимоги п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі – Закон) в частині надання повної та достовірної інформації стосовно банківського продукту.
4) Згідно з вимогами п. «г» ч. 2 ст. 11 Закону банк зобов’язаний у письмовій формі повідомити споживача про тип відсоткової ставки. Така ж вимога встановлена п/п 2.1 п. 2 Правил. Невизначення в договорі кредиту типу відсоткової ставки – фіксованої чи/або змінної – свідчить про недосягнення позичальником і банком згоди щодо всіх істотних умов, а отже, про неукладення кредитного договору (п. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 1054 ЦКУ).
5) Розмір відсоткової ставки може бути переглянутий лише за умови, що сторони визначили таку ставку як змінну. При цьому абзац 4 п. 3.4 Правил зобов’язує банк зазначити в кредитному договорі правило, згідно з яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договір про надання кредиту передбачає можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки НБУ або в інших випадках. Наприклад, коли збільшення облікової ставки НБУ на 1% призводить до збільшення ставки за кредитом на 1,5%. Пункт 4 ч. 5 ст. 11, чч. 1–2, п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону передбачають, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати до договорів зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу, а також встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця. До договорів зі споживачами про надання кредиту застосовуються положення Закону про несправедливі умови в договорах, згідно з якими заборонено встановлювати дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки. Частина 6 ст. 19 Закону передбачає: «Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними».
6) 3 ч.1 ст.11 Закону України «Закону України «Про захист прав споживачів» надання (отримання) споживчих кредитів у іноземній валюті на території України забороняється.
7) СПОЖИВЧИЙ кредитний договір суперечить п.3 ст.509 ЦК, яка передбачає, що зобов’язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Несправедливо та недобросовісно було зі сторони банку, не маючи ПИСЬМОВОЇ інформації, щодо курсу долара на період надання кредиту, ПРОПОНУВАТИ та надавати кредити у доларах громадянам України, які отримували дохід у гривні.
8) Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної Асамблеї Ради Європи від 17 травня 1973 року за №543, зокрема, передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача. (Рішення Конституційного суду України, 10.11.2011 року №15- рп/2011, справа № 1-26/2011.
9) Ст. 524 Цивільного Кодексу, яка передбачає, що зобов’язання має бути виражене тільки у грошовій одиниці України – у гривні, а банк виразив зобов’язання у іноземній валюті, надаючи СПОЖИВЧИЙ кредит. Отже, банк порушив ст. 524 ЦК та ст. 203 Цивільного кодексу.
10) Стаття. 1054 Цивільного кодексу, яка передбачає надання грошових коштів. а долари це не грошові кошти в Україні. Банк у кредитних договорах вказує, що надає кредитні кошти, бо не мав права назвати іноземну валюту – грошові кошти.
11) Стаття 625 ЦК передбачає відповідальність за порушення тільки ГРОШОВОГО зобов’язання, тобто зобов’язання вираженого у грошовій одиниці України – гривні.
12) Постанова Національного Банку України від 14.10.2004 року за №483 «Про затвердження Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання безготівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу не надає права банкам на надання кредиту у доларах. Оскільки, у вказаній Постанові Нацбанку чітко визначено використання безготівкової іноземної валюти як засобу платежу. А, надання кредиту це не просто платіж, а правовідносини, які регулюються ст. 524, ст. 509, ст.1054 Цивільного кодексу, із змісту вказаних статей вбачається, що у кредитному договорі банк мав право вказати та надати кредит
13) Постанова Національного банку №483 не являється Законом, а відомчим підзаконним нормативним актом. Відповідно до ч.2 ст.192 ЦК іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом, а не підзаконним нормативним актом. В Україні не було прийнято Закону, який надавав би право банкам надавати громадянам України СПОЖИВЧІ кредити у іноземній валюті та виражати зобов’язання у іноземній валюті.
14) У листі НБУ «Про окремі питання практичного застосування Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» від 16.06.2007 р. № 40-117/2093-6134 сказано: «Метою розробки Правил було встановлення єдиного для усіх банків порядку надання споживачу повної та достовірної інформації про сукупну вартість кредиту. Одночасно слід зазначити, що листом від 19.01.2006 р. № 18-112/219-637 НБУ звертав увагу банківської спільноти на необхідність врахування банками у своїй кредитній політиці вимог ст. 11 Закону. Зокрема, наголошувалося на необхідності перегляду діючих форм кредитних договорів. Разом із цим зверталася увага банків на можливість виникнення в їх діяльності певних ризиків під час укладення та виконання договорів про споживчий кредит з фізичними особами, що обумовлені нормами ст. 11 Закону. Вважаємо за необхідне підкреслити, що договір споживчого кредиту – це правочин, який надає споживачу особливі засоби правового захисту, які не притаманні для інших банківських правочинів.
15) Також статус гривні, як єдиного законного засобу платежу на території України, закріплено в ст.35 Закону України про Національний банк України, ст.3 Закону України про платіжні системи та переказ коштів в Україні, ст.192 ЦКУ, ч.1 ст.3 Декрету кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
16) Постанови Правління НБУ є підзаконними актами. Згідно абз.2 ст.56 Закону України про Національний банк України нормативно-правові акти НБУ не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України.
Перший абзац п.1.5 ч.1. Постанови є таким, що суперечить ст.92 Конституції України, ч.2 ст.192, ст.193 ЦКУ, встановлюючи статус іноземної валюти як законного засобу платежу на території України, та не може застосовуватись.
ч.4 ст.5 Декрету, яка забороняє використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави без отримання індивідуальної ліцензії.
Таким чином, на сьогодні та на момент укладання Кредитного договору не існує Закону, який дозволяє використовувати іноземну валюту як засіб платежу на території України.
17) Постанова КМУ від 18.12.98 р. №1998 "Про удосконалення порядку формування цін". «З метою стабілізації цін на внутрішньому ринку, посилення боротьби з монопольними проявами та захисту інтересів вітчизняного виробника і населення Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є: 1. Встановити, що формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці. Вважати під час формування цін обгрунтованим врахування витрат у доларовому еквіваленті лише в частині імпортної складової структури ціни."
18) Лист від 2 червня 2000 р. НБУ «Наявність у банку генеральної ліцензії не дає йому права на проведення валютних операцій, які, згідно ст. 5 Декрету про валютне регулювання, повинні проводитися виключно на підставі індивідуальної ліцензії НБУ"
19) Стаття 14 Закону "Про ціни і ціноутворення". «вся необґрунтовано одержана суб'єктом підприємництва виручка в результаті порушення державної дисципліни пін підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету. Крім того, з такого суб'єкта підприємництва стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду»
20) п.2.1 ст.2 Інструкції з обліку операцій в іноземної валюті НБУ №555, а саме для обліку операцій банків в іноземній валюті та банківських металлах, банки мають використовувати рахунки наведені в додатках цієї постанови, натомість багато банків не обліковували кредитні операції так, як це передбачено в цій інструкції, особливо це стосується кредитів у швейцарськіх франках. Людям франків не давали в кредит, ні готівкою не на безготівковий рахунок.
21) Деякі банки не мали генеральної ліцензії на право займатись операціями у валюті.
22) п.10 розділ.3 розділ ІІІ «Інструкції про касові операції в банках України» в редакції станом на 24.04.2007 року «10. Операції з виплати готівки іноземної валюти з поточних, вкладних (депозитних) рахунків або фізичним особам за переказами без відкриття поточних рахунків здійснюються через касу банку за наявності цієї валюти в повній сумі. Залишок іноземної валюти, менший ніж номінальна вартість мінімальної купюри, що перебуває в обігу, купується у фізичної особи за гривні за курсом, установленим на час здійснення операції в касі банку.» - Людям продавали швейцарські франки яких не було в наявності в банку.
Социальные закладки