Как я понимаю, смысл все же не во взыскании расходов с нотариуса, а в оценке правомерности его отказа и правильности пути признания сделки действительной. ( Если отказ будет признан неправомерным, взыскание расходов вторично и с биржевой сделкой уже особо не связано)))).
Порылась в реестре, решений по этой тематике немного.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/466865
http://reyestr.court.gov.ua/Review/23685495Вищий Господарський суд України 21 лютого 2007 року
Крім того, в наслідок вказаного порушення норм матеріального права суди дійшли суперечливого, та такого, що порушує приписи ст.15 Закону України “Про товарну біржу”, висновку про те, що ця угода може бути визнана дійсною за рішенням суду. Так, приймаючи рішення суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ця стаття не передбачає можливості нотаріального посвідчення договорів, зареєстрованих на біржі.
Незважаючи на такий висновок суди дійшли суперечливого висновку про те, що оскільки відповідач-1 ухилився від нотаріального посвідчення біржової угоди, то наявні правові підстави для задоволення позову в частині визнання спірного договору купівлі-продажу дійсним. Між тим, як вже зазначалось, ст.15 Закону України “Про товарну біржу” передбачено, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
Таким чином незалежно від волі відповідача-1 щодо нотаріального посвідчення ним біржової угоди, така угода не підлягала нотаріальному посвідченню, а відтак за вказаних обставин ця угода не могла бути визнана судом дійсною відповідно до приписівст.220 ЦК України.
Вже з цих підстав прийняті у справі судові рішення в задоволеній частині позовних вимог підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/7954824Рішення районного суду від 18.04.2012
...Відповідно до п.62 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004р. № 20/5 та чинної на момент виникнення спірних правовідносин, право власності на житловий будинок, квартиру, садибу, дачу тощо, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема одним з таких документів або їх дублікатів…. договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, за умови реєстрації права власності в органах, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
ОСОБА_4, діючи від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності, звертаючись до Другої державної маріупольської нотаріальної контори, надала нотаріусу всі необхідні правовстановлюючі документи на майно, яке за життя належало спадкодавцеві. Відмовляючи у вчиненні нотаріальної дії нотаріус ОСОБА_5 посилалась на відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу відповідно до вимог ст..657 ЦК України 2004 року, який набув чинності з 01.01.2004 року та норми якого є чинними на теперішній час.
Однак разом з тим, згідно ст..15 Закону України «Про товарні біржі»в редакції, яка діяла на час укладання договору купівлі-продажу в 1998 році, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню. Угода вважалась укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Аналізом законодавства, чинного як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на теперішній час, яке регламентує порядок вчинення нотаріальних дій, не встановлено заборони нотаріусам приймати та розглядати як правовстановлюючий документ біржовий контракт (договір купівлі-продажу), зареєстрований в органах, що здійснюють державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Предвижу, Тим, что ты скажешь, что на решения первой инстанции вообще не стоит обращать внимания, т.к. неизвестно, что с ними было дальшеРайонний суд, 14 квітня 2008 року
Відмову приватного нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії позивач вважає неправомірною, оскільки гараж, розташований в смт. Веселинове Миколаївської області по вул. Київській, 7, в цілому зареєстрований за ним на праві особистої власності на підставі договору купівлі-продажу № 727 від 03.11.2000 року та записано в реєстрову книгу №2. Це реєстраційне посвідчення протягом встановлених ст. 257 ЦК України (строк позовної давності) з моменту його видачі ніким не оскаржено і не скасовано.
...
Із досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що право власності позивача на нерухоме майно було визнано органом Державної реєстрації нерухомого майна і 3 листопада 2000 р. Веселинівською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації позивачу було видано реєстраційне посвідчення про те, що гараж, розташований в смт. Веселинове по вул. Київська, 7,в цілому зареєстрований за ОСОБА_3 на праві особистої власності на підставі договору купівлі-продажу № 727 від 3.11.2000 року та записано в реєстрову книгу №2 за реєстровим № 441.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 227 ЦК України в ред. 1963 p., який діяв на момент укладення договору купівлі-продажу гаража між позивачем та Веселинівським районним споживчим товариством, обов'язкове нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу передбачалося лише для договорів про відчуження житлових будинків, а ст. 15 ЗаконуУкраїни „ Про товарну біржу" від 10.12.1991 р. з відповідними змінами та доповненнями передбачено, що угоди, зареєстровані на біржі,не підлягають нотаріальному посвідченню.
Суд, дослідивши в судовому засіданні докази в сукупності, приходить до висновку, що договір купівлі-продажу нежитлової будівлі гаража від 03.11.2000 р. відповідав діючим на момент його укладення нормам цивільного законодавства.
Позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.
Визнати неправомірною відмову приватного нотаріуса Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії - посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна - гаража, який розташований в смт. Веселинове по вул. Київській, 7, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вчинену та викладену в консультації приватного нотаріуса 06 лютого 2008 року № 3/2-22.
Зобов'язати приватного нотаріуса Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_2 вчинити нотаріальну дію -посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна - гаража, розташованого в смт. Веселинове Миколаївської області по вул. Київській, 7, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, прийнявши в якості парвовстновлювальних документів договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого Вознесенською Універсальною Товарно-Сировинною Біржею 03 листопада 2000 року № 727, та реєстраційне посвідчення, видане та записане в реєстрову № 2 за реєстровим № 441 від 03 листопада 2000 року Веселинівською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації, за яким гараж, розташований в смт. Веселинове Миколаївської області по вул. Київській, 7, в цілому зареєстрований за ОСОБА_3 на праві особистої власності.Частично соглашусь с этим, хотя больше согласна с позицией судей в этом вопросе. Давай посмотрим на решение ВГСУ – решение суда о признании такой сделки действительной противоречит закону (да и абсурдно по своей сути ), какой законный вариант судебного процесса ты видишь в случае, если нотариус отказал в удостоверении сделки. С иском о признании действительным не пойдешь, отказ правомерный – что делать покупателю по биржевому – искать продавцов и заключать договор повторно, у нотариуса?
![]()
Социальные закладки