Я живу зовсім поруч з Інститутом зв’язку. Ракети просвистіли над моїм будинком, і ми чітко чули вибухи під час сніданку. Разом з Поліною Мельник зібралися та поїхали на нашому еваку допомагати, як могли. На місці ми були першими — швидка ще не прибула, лише машина ДСНС. Біля воріт лежали декілька тіл у крові. Ми швидко оглянули їх: кров текла з голови, кінцівки були цілі, у одного чоловіка — пробита грудна клітка. Ми працювали з ними всього декілька хвилин, не уявляючи, що нас чекає далі.
Одразу на допомогу приїхав наш друг Стефанчук Ігор, якого ми нещодавно вчили тактичній медицині. Ми побігли далі, шукати тих, кому ще можна допомогти. Далі все було в тілах, крові, криках, стогнах, болі і смерті.
Перед нами стояв старий величезний ЗІЛ, у який просто грузили поранених. Їх клали на тряпки, ковдри, двері, піднімали майже вище голови і закидали в багажник. Я не встиг навіть подивитися, що з ними. Коли прийшов, то вже просто допоміг докинути останніх поранених. Місця вже не було, двері закрили, і ЗІЛ поїхав через усе місто до лікарні, набитий людьми, які вмирали.
Біля ЗІЛа лежали ще десятки тіл. ДСНС і військові зносили тіла з розбитого будинку і подвір’я під дерева, де само собою організувався сортувальний пункт. Почали прибувати швидкі. Люди бігали, військові, волонтери, ми. Щохвилини приносили когось ще живого, щохвилини ми бігали від одного до іншого і накладали турнікети. У людей по три ампутації — це 3-4 турнікети на одну людину. Заклеювали оклюзійками проникаючі (рани) в грудних клітках, невдала СЛР, деякі вмерли під тими деревами на сортувальному пункті, деякі по дорозі в лікарню, деякі в лікарні, офіційно 271 поранений та 51 загиблий, це надто багато… Клята війна, бідні люди…
Турнікети швидко закінчилися. Для найважчих випадків ми кричали: "Лікаря сюди!". Лікарі, які приїхали на швидких, точно не готувалися до такого: "Це ж Полтава, тут безпечно". Десь годину ми робили все, що могли: когось не врятували, а комусь зберегли життя. Намагаюсь ніколи не хвалитися, але я впевнений, що вчора ми врятували не одне життя, тому на цей раз вибачаюсь.
Сумні висновки
На жаль, волонтери та командування медичних сил, схоже, вбило вчора в Полтаві більше людей, ніж ми змогли врятувати. Неякісні турнікети були всюди, і здається, що оригінальні сертифіковані були тільки у нас. Приносили пораненого з турнікетом, а турнікет китайський, докрутити його неможливо. Ми накладали свої, але вони швидко закінчувалися. Коли кричав: "Дайте турнікет", давали китайський, і я внутрішньо вмирав разом з цими людьми, яким знав, як допомогти, але не міг через те, що хтось, навіть не ворог, вирішив їх убити китайським лайном.
Другий сумний висновок — майже ніхто не вмів надавати допомогу. Деякі люди накладали турнікети, китайські, не докручували до кінця, але хоч щось і робили. Але таких було одиниці. Я давав свої турнікети, а люди не знали, що з ними робити.
Лікарі, які приїхали, були молоді дівчата з довгими нігтями, які кричали, тряслися і не знали, що робити, розгублені. Їм просто вантажили важких, без рук і ніг, в конвульсіях, вмираючих людей в машини, і вони розгублювалися. У них я не побачив ні турнікетів, ні якоїсь організації процесу, нічого. Їх до такого не готували. Що робили ДСНС крім перенесення поранених, я точно не бачив, допомогти більшість з них нам не могла, аптечок в них я теж не побачив, можливо хтось з них накладав ті китайські турнікети, не знаю.
Тема: 
РоZZийские фашисты начали войну против Украины.
Показать скрытый текст
Паническая атака. Заработали тяжёлые фэйкомёты, засвистела реактивная деза, а сеятели паники и зрады всех мастей поднялись в полный рост и пошли в психическую атаку.
Ответить с цитированием
Сообщение от Цепной Кот
Социальные закладки