Тема: 
Ну и Німеччина - Нимеччина тоже не забудьте.Сообщение от Anton
| ||
Ну и Німеччина - Нимеччина тоже не забудьте.
Не знаю як Одеса, а Росія з однією с писалося завжди і за радянських часів в тому числі) Чи не так?
Мало ли что писалось в советские времена... например, "на України"... нет?
Не треба переходити на іншу тему. Бог з нею з Одесою, а Росія чому повинна писатися з двома с Чи в Радянському Союзі також при владі були "оранжевие фашисти"?))Мало ли что писалось в советские времена... например, "на України"... нет?
Так это ж Вы вспомнили про "радянські часі", нет?
В соответствии с правилами украинской грамматики:
Український Правопис 2007§ 89. Неподвоєні й подвоєні приголосні
1. У загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються: акумуляція, бароко, беладона, белетристика, бравісимо, ват (хоч Ватт), грип, група, групето, гун (гуни), ідилічний, інтелектуальний, інтермецо, колектив, комісія, комуна, лібрето, піанісимо, піцикато, стакато, сума, фін (фіни), фортисимо, шасі, шофер та ін.
Тільки в окремих загальних назвах зберігається подвоєння приголосних: аннали, бонна, брутто, ванна (ванний), мадонна, манна (манний), мотто, нетто, панна, пенні, тонна, білль, булла, вілла, мулла, дурра, мірра.
2. При збігу однакових приголосних префікса й кореня подвоєний приголосний маємо лише тоді, коли в мові вживається паралельне непрефіксальне слово: апперцепція (бо є перцепція), імміграція (бо є міграція), інновація (бо є новація), ірраціональний (бо є раціональний), ірреальний (бо є реальний), контрреволюція (бо є революція), сюрреалізм (бо є реалізм).
Примітка. Коли непрефіксальне слово своїм змістом далеко відходить від префіксального (напр.: нотація — анотація, конотація), приголосний не подвоюється на письмі.
3. Подвоєні приголосні зберігаються в географічних, особових та інших власних назвах: Андорра, Гаронна, Голландія, Калькутта, Марокко, Міссурі, Ніцца, Ренн, Яффа; Бетті, Джонні, Мюллер, Руссо, Фламмаріон, Шиллер.
Примітка. Подвоєні приголосні зберігаються і в усіх похідних словах: андоррський (Андорра), марокканець (Марокко), яффський (Яффа).
Леха,мимо ! Щас тебе свидомые начнут доказывать что Одэса это не переведенное а исконно украинское название...типа кошевой казацкого войска Груша сказал:Одэсь тут мы побудуемо Потьомкинскую льесницу....Так это ж Вы вспомнили про "радянські часі", нет?
В соответствии с правилами украинской грамматики:
Український Правопис 2007
Гигигиги. Смішно. Так що там з Росією і двома с лінгвісти? Лінгвісти)
Вже читати розучилися?
Нагадую:
§ 89. Неподвоєні й подвоєні приголосні
1. У загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються: акумуляція, бароко, беладона, белетристика, бравісимо, ват (хоч Ватт), грип, група, групето, гун (гуни), ідилічний, інтелектуальний, інтермецо, колектив, комісія, комуна, лібрето, піанісимо, піцикато, стакато, сума, фін (фіни), фортисимо, шасі, шофер та ін.
Тільки в окремих загальних назвах зберігається подвоєння приголосних: аннали, бонна, брутто, ванна (ванний), мадонна, манна (манний), мотто, нетто, панна, пенні, тонна, білль, булла, вілла, мулла, дурра, мірра.
2. При збігу однакових приголосних префікса й кореня подвоєний приголосний маємо лише тоді, коли в мові вживається паралельне непрефіксальне слово: апперцепція (бо є перцепція), імміграція (бо є міграція), інновація (бо є новація), ірраціональний (бо є раціональний), ірреальний (бо є реальний), контрреволюція (бо є революція), сюрреалізм (бо є реалізм).
Примітка. Коли непрефіксальне слово своїм змістом далеко відходить від префіксального (напр.: нотація — анотація, конотація), приголосний не подвоюється на письмі.
3. Подвоєні приголосні зберігаються в географічних, особових та інших власних назвах: Андорра, Гаронна, Голландія, Калькутта, Марокко, Міссурі, Ніцца, Ренн, Яффа; Бетті, Джонні, Мюллер, Руссо, Фламмаріон, Шиллер.
Примітка. Подвоєні приголосні зберігаються і в усіх похідних словах: андоррський (Андорра), марокканець (Марокко), яффський (Яффа).
А Россия и Одесса? Это не географические назвы?3. Подвоєні приголосні зберігаються в географічних, особових та інших власних назвах: Андорра, Гаронна, Голландія, Калькутта, Марокко, Міссурі, Ніцца, Ренн, Яффа; Бетті, Джонні, Мюллер, Руссо, Фламмаріон, Шиллер.
За что это бедных "гуНов" лишили двойной согласной, но одарили ею - "мароККанцев" ?
Чувствуется, что авторы этих "Правил" были скорее Референтами по Идеологии, чем лингвистами - "РоСiя", "ОдеСа" ...
СВОЛОЧИ..............
Не знаю, на відміну від всіх вас я не філолог. Але по моєму є таке поняття як винятки з правил (хоча і не буду стверджувати що це той випадок).
І що це ви так за правопис української мови переживаєте. То "русска-польскій діалєкт", а то борці за чистоту мови. Визначіться.))
Спасибо, развеселил
ОтожВизначіться.))
Устал от всех… Хочу пожить немного один. [I](с) изобретатель водородной бомбы[/I]
Еще и студентов подучивают: http://www.iqdiplom.com/index.php?productID=1509
А ви звичайно все знаєте, філолог (історик, політолог, соціолог, економіст і т.д.) і впевнені в своїй правоті.
Єто так по русскі))
Також розсмішив.
Последний раз редактировалось Liubertas; 04.11.2009 в 10:50.
Были бы исключения - о них бы упоминалось.
Например - вот так:
1. У загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються: акумуляція, бароко, беладона, белетристика, бравісимо, ват (хоч Ватт), грип, група, групето, гун (гуни), ідилічний, інтелектуальний, інтермецо, колектив, комісія, комуна, лібрето, піанісимо, піцикато, стакато, сума, фін (фіни), фортисимо, шасі, шофер та ін.
Тільки в окремих загальних назвах зберігається подвоєння приголосних: аннали, бонна, брутто, ванна (ванний), мадонна, манна (манний), мотто, нетто, панна, пенні, тонна, білль, булла, вілла, мулла, дурра, мірра.
До Подерв'янського тебе далеко,
не старайся даже
Устал от всех… Хочу пожить немного один. [I](с) изобретатель водородной бомбы[/I]
А что - здесь собрались исключительно филологи ? Обычно исключения из правил чем-то обосновываются. Непонятно - чем в данном случае не угодили правилам Одесса и Россия ? Не просматривается логики. А по поводу правописания украинского языка - мне думается, что культурный человек будет с уважением относиться к культуре любого народа ( в т.ч. и языковой культуре, как одной из составляющих), а чистота языка как раз сюда напрямую и относится.
Душа обязана трудиться - и день, и ночь...
Так все таки відповідь ніхто не дав. Так все таки чому і в Радянському Союзі Росія (про Одеса не знаю) писалося з одним с? Зрозуміло тепер "свидоми", "оранжевиє", "фашисти" і т.д. А тоді?))
Последний раз редактировалось Liubertas; 04.11.2009 в 10:59.
Я дал выше ссылку- там мимоходом упоминается, что буква "с" в украинском обычно не удваивается- как я понимаю, это следствие принципа- "как слышу, так и пишу", кулешовки.
Ваши права
Социальные закладки