| ||
Тема: Атеизм
Не хотела, зараза, вылезать из под одеяла и позировать)) здесь ее боятся)
---------- Сообщение добавлено 30.10.2023 в 17:41 ----------
Я не спорю и ни разу не жалуюсь. Просто пришел в Анкару мой кимлик. От Р,TT пришло сообщение, что высылают. Это значит вопрос одного месяца чтоб уехать. С этим телефоном я есстесно не поеду.
Мабуть ви знаєте. То ж поясніть, будь ласка, чому ікони це порушення Заповідей?
Говорять, що совість-голос Бога. На мою думку, совість це внутрішня згода з тим, що вчинив непорядно, нечесно, страшно.
І я наполягаю, що совість є у кожної людини, але не кожний прислухається. Говорити, що у людини немає совісті-це знімати з неї відповідальність перед самою собою. А якщо, людина говорить, шо в неї немає совісті, ну це кокетство. Просто не хочеться звертатись до совісті, чути.
Я не сперечаюсь, що це моя особиста думка. І про це намагаюсь пам'ятати. Особливо небезпечний суб'єктивізм в таких питаннях як релігія, езотерика тощо. Можна вигадати собі будь кого, і будь що, можна мати власні уявлення про Бога, але це будуть уявлення, фантазії. Тому є Біблія, це об'єктивна знання про Бога, яке тримає людину в межах об'єктивності.
Слухала відео про християнський містицизм, а містизм якось і не пасує християнству, але таки ні, справа в визначенні містицизму. Так от, все, що говорять різні відомі християнські теологи, різних століть, про свої переживання присутності Бога-збігаються. І це дуже важливо. Тобто це не власна фантазія. І всі описують розуміння людини про Бога як темряву, і то, до неї треба дійти. І тільки коли людина позбавляється своїх уявлень, концепцій, всього за що тримається, зможе наблизитись до Бога. Є така книжка "Хмара незнання" 14ст, невідомого автора. І автор пише те саме, що це хмара між людиною Богом, і розсіяти її може людина тільки своїм щирим прагненням. А ще там написано, що в Бога потрібно вірити так, щоб можна було вийти з дому і не замкнути двері.
Последний раз редактировалось sun_marine; 30.10.2023 в 21:04.
Гарантии - это хорошо)
Когда, мне казалось, что я подстраховалась везде где только можно, увидев дым на гагаринским плато, до меня в тупую башку дошло - а мама?
Я позвонила сестре, она уже тогда была в ТРО. Сказала, рассказала..она сказала едь, не беспокойся. Я все улажу
Я беспокоилась, но уехала.
Дальше рассказать? Или предсказуемо?
Социальные закладки