Парадигма ворога
Жорстка критика влади допомогла Порошенку скріпити навколо себе патріотичну платформу. І на політичній арені поки не з’явилося нікого, хто міг би заперечити його лідерство на цьому терені, впевнений Октисюк. Потенційний конкурент — партія "Голос" — фактично розпалася на два табори.
Але коли щось йде дуже добре, від цього може стати погано. Прихильники п’ятого президента, які ведуть нерівну боротьбу з віртуальними 73% (саме стільки виборців проголосувало за Зеленського в другому турі виборів-2019), і заохочувані його ж словами і діями, почали перетворюватися на секту. Як слушно зауважує Давидюк,
будь-яке критичне висловлювання на адресу Порошенка наштовхується на хвилю крайнього негативу і агресії у соцмережах. Її розганяють як боти, так і щирі прихильники п’ятого президента. «
Напиши щось про Порошенка в соцмережах і отримаєш сотні гнівних коментарів. Можна, звичайно, більше нічого не писати, закритися, але бажання голосувати за нього від цього не з’явиться», — пояснює експерт.
У цьому і полягає поки нерозв’язна проблема Порошенка: він має міцний тил, але абсолютно не має сил і простору для переходу в наступ. Давидюк впевнений: хоча Порошенко — досвідчений і технологічний політик, він і його соратники ще досі живуть парадигмою 2014 року, в якій лідер ЄС був і залишається президентом. Це
не дає йому можливості отримати нових прихильників, які звернені вже в майбутнє, а не в минуле. А сам Порошенко ще не позбувся звання одного з лідерів у такій неприємній дисципліні, як негативний політичний рейтинг: за даними березневого опитування Центру Разумкова, експрезиденту частково або повністю не довіряють 73% опитаних.
Із такими показниками конкурувати на майбутніх президентських виборах із тим же Зеленським, у якого баланс «довіра — недовіра» позитивний, колишньому голові держави
буде абсолютно неможливо.
Социальные закладки