У всьому світі, починаючи з кінця липня, спостерігається зростання захворюваності ковідом, яке вже офіційно визнали другою хвилею епідемії. Вона має цілий ряд значних відмінностей від першої хвилі, що вирувала з березня до травня. (…)
Що чекає Україну?
В Україні ніколи не було стабілізації епідемічного процесу на фоновому рівні, тому ні про які першу або другу хвилі у нас говорити просто не можна. Наша хвиля перша і вона ж єдина, ніяких окремих фаз в ній виділити не виходить. Також дуже прикро те, що у нас йде різке збільшення смертності, тоді як в країнах з цією другою хвилею смертність залишається практично на рівні фону. Тенденції західної Європи з різкого зменшення летальності для нас абсолютно не актуальні. Ми зараз перебуваємо в тому положенні, в якому перебувала Італія або Франція в квітні, причому минулі місяці були абсолютно бездарно профукані:
—
Не було закуплено достатню кількість нових апаратів ШВЛ на випадок різкого спалаху, який ми зараз і спостерігаємо.
—
Не були забезпечені резерви для різкого збільшення обсягів тестування — лабораторії захлинаються, частка позитивних тестів вже досягає 40−50%. Це не дозволяє оцінити реальні масштаби епідемії і прийняти хоч якісь адекватні організаційні заходи.
—
Не була забезпечена безпека лікарів і не було вжито заходів проти їх відтоку з інфекційних лікарень. В умовах колапсу працювати буде вже просто нікому, а ті, хто залишаться, ризикують захворіти і теж вийти з ладу мінімум на місяць.
—
Повністю підірвано хоч якусь довіру до МОЗу і будь-яких карантинних заходів з боку держави. Дякувати за це треба, насамперед, головному санітарному лікарю Ляшку, який розповів нам про квітневе закриття парків «заради нагнітання тривожності у населення». Зараз ввести суворий карантин вже просто неможливо — його ніхто не буде дотримуватися.
—
Відкрито школи і університети, що в нинішній ситуації межує зі злочином. Мало хто сумнівається, що саме закриття навесні шкіл і університетів в Європі дозволило якось втримати ситуацію під контролем, виключивши з епідемічного процесу некерованих підлітків і соціально гіперактивних студентів. В Україні зараз ситуація, яка була у Франції в кінці березня, але ми школи і ВНЗ навпаки відкриваємо.
Основна небезпека для України — колапс медицини від напливу важких хворих. Це саме те, від чого був покликаний захистити карантин.
В Україні колапс настане при кратно меншій кількості хворих, ніж було в Італії або Франції просто тому, що у нас набагато гірша медицина в цілому і набагато менше нормальних реанімації та інфекційних відділень зокрема. Зараз у нас смертність близько 50 осіб на день і в окремих містах вже зайнято 90% ковідних ліжок! В Іспанії на піку було майже 1000 смертей на день, а у Франції — 1400, але навіть при такій кількості колапсу у них не було. Напрошується висновок, що реальна ємність лікарень у нас приблизно в 10−20 разів менше і їх перевантаження настане в 10−20 разів швидше.
Не зайвим буде черговий раз нагадати, що
карантин не покликаний зупинити або викорінити епідемію. До появи вакцини позбутися COVID-19 людство явно не зможе.
Завдання карантину — «сплюснути» пік епідемії так, щоб хворі не вмирали в коридорах лікарень, а їхні родичі не вбивали один одного за рятівний кисень для своїх близьких.
Тотальний локдаун в Україні, введений в березні-травні, був абсолютно невиправданий, а повторити його зараз, коли він дійсно необхідний, вже неможливо. Без суворого карантину зупинити експоненціальне зростання захворюваності навряд чи вдасться, тобто вичерпання ємності лікарень — виключно питання часу.
Чим це нам загрожує?
1.
Летальність різко підвищиться, оскільки хворі середньої тяжкості, які зазвичай виживають при доступі до кисню, будуть або помирати вдома, або в необладнаних палатах і коридорах лікарень.
2.
Може початися стихійна і неконтрольована паніка. Зараз населення в масі своїй у вірус взагалі не вірить і вважає себе безсмертним, але це дуже оманливий стан. Колапс лікарень настає різко, буквально за кілька днів і новини миттєво розносяться сарафанним радіо. В умовах імпотенції влади і відсутності будь-якої виразної інформаційної політики «розгойдати» ситуацію не складе ніяких труднощів, а бажаючих це зробити знайдеться вдосталь.
3.
Колапс лікарень призведе де факто до повної зупинки медицини: припиняться планові операції і регулярний прийом пацієнтів, а невідкладна допомога може виявитися паралізованою через необхідність кудись везти ковідних хворих, на яких не вистачає ліжок і яких нікуди не беруть.
4.
Дії влади можуть бути абсолютно непередбачуваними і хаотичними, зокрема погіршуючи ситуацію. Наприклад, спроба ввести тотальний локдаун в конкретному регіоні, разом зі стихійною панікою, може вилитися в проблеми з логістикою продуктів і товарів першої необхідності. Ніяких заходів на такий випадок, наскільки можна судити, не вживається і ніякі негативні сценарії розвитку ситуації не опрацьовуються.
Що робити?
У нашій, досить безрадісній, ситуації потрібно
конструктивно боятися, але не панікувати.
Глобального закінчення коронавірусної епопеї можна очікувати приблизно до літа-осені 2021 року, коли з високою ймовірністю по всьому світу з’явиться досить доступна вакцина.
Шансів на вироблення колективного імунітету до того часу немає практично ніяких — кластерний характер поширення COVID-19 і малозрозумілі історії з різною сприйнятливістю різних людей не дають на це сподіватися.
У державному масштабі наявна в Україні влада, очевидно, не здатна адекватно реагувати на ситуацію. Населення може розраховувати виключно на себе: «порятунок потопельників справа рук самих потопельників».
Основне, що необхідно усвідомити, це те, що протиепідемічні заходи, що вимагають від народу свідомості і довіри до влади і один до одного, в Україні не працюють і працювати не будуть уже ніколи.
Масковий режим не дотримується і дотримуватися не буде, тому його вплив на уповільнення розповсюдження інфекції практично дорівнює нулю.
Нагадаю, що
маски ефективні, коли в громадських місцях їх носять всі без винятку, зокрема всі безсимптомні носії, не підозрюючи про те, що вони хворі. В умовах, коли дві третини людей носять маски на підборідді або закривають ними тільки рот, все це перетворюється в безглузду профанацію.
Я не буду довго розмірковувати про те, чому так сталося. Україна не єдина країна, яка страждає від тотального обскурантизму населення і змінити що-небудь в цьому питанні тут і зараз неможливо.
Якщо ви розсудлива людина, всерйоз сприймає ситуацію, що склалася, то вам залишається тільки одне — постаратися мінімізувати ризики для себе і дорогих вам людей:
1.
Купуйте респіратори класу FFP3 собі і всім членам сім'ї. Зараз вони коштують 30−70 грн і не є дефіцитом. Сміливо беріть відразу 10−20 штук тому що носити їх доведеться як мінімум до наступного літа.
Добре слід регулювати їх по обличчю. Герметично прилаштований респіратор на вдиху відчутно сплющується тому не пропускає повітря з країв. Вони не рятують на 100%, але це найкращий розумний захист з доступних простій людині.
Можете брати модель з клапаном — у них легше дихати. Як я вже сказав, масковий режим все одно не працює і захищати самовпевнених дурнів з масками на підборідді від вас вже безглуздо, вам важливо захистити себе від них.
Респіратор служить досить довго. При носінні 1−2 години на день його вистачить на два тижні. Орієнтуватися варто на ступінь забруднення: коли наносник забруднився або тканина почала сіріти — викидайте. Сушити і дезінфікувати їх найкраще просто вивішуючи на сонці.
2. Візьміть за правило
ніколи не заходити ні в яке замкнуте приміщення (під'їзд, ліфт, транспорт, таксі, магазин, громадський туалет)
без респіратора.
Звичка виробляється за кілька днів, далі ви будете це робити на автоматі без особливого дискомфорту — це зовсім не складно і зовсім не так клопітно, як здається на перший погляд.
3.
Якщо можете уникнути тісного контакту — уникайте! Викликали ліфт, а в ньому вже хтось є? Не заходьте, хвилина-дві погоди не роблять. У черзі на касу напирають ззаду? Поставте візок позаду себе. На вас пре раздатчик листівок? Виставте руку, щоб не ліз впритул. Прийшов сусід по сіль або сантехнік лагодити кран? Без правильно одягненої маски не впускайте його.
4.
На вулиці оцінюйте дистанцію з людьми. Краплі слини летять на однакову відстань незалежно від даху над головою. Якщо ви бачите, що люди штовхаються і товпляться — надягайте респіратор навіть на відкритому повітрі. Купуєте яблука на лотку — надягайте респіратор, оскільки продавець гарантовано без маски. На ринку або ярмарку його взагалі знімати не варто.
5.
У метро дотримуйтесь елементарних правил:
— Не ломіться на ескалатор і в переходи разом з натовпом. Перечекайте 1−2 хвилини поки всі люди з вашого поїзда не пройдуть, і тиснява не припиниться, а потім спокійно йдіть — навколо майже нікого не буде.
— У поїзді не соромтеся переміщатися по вагону туди, де менше людей. Якщо на станції ввалилося 10 осіб в одні двері — перейдіть до сусідніх.
— Не сидіть і не стійте безпосередньо впритул до ідіотів без масок, краще відійдіть на кілька метрів убік.
— За можливості стаєте з того боку, де сильніше дме — потік повітря у вагоні метро йде зверху з повітрозабірника на даху, і він апріорі чистіше, ніж повітря всередині вагона.
6.
Уникайте транспорту в годину пік будь-якими способами. Наприклад, домовляйтеся про зміщення робочого графіка, гуляйте після роботи десь по вулиці поки не спаде натовп, їздьте на роботу на велосипеді, кооперуйтеся з колегами на машинах — ви з ними і так весь день сидите в одному приміщенні і це всяко краще, ніж їхати в метро з незнайомцями.
7. Банально, але
якщо є можливість — йдіть на віддалену роботу, а дітей переводьте на заочне навчання. Зрозуміло, що це доступно не всім, але якщо можете це зробити — робіть.
В цілому тримайте голову холодною, не кидайтеся в крайності й не панікуйте.
Прорвемося, бувало й гірше.
Тема: 
Коронавирус. Новый вирус из Китая *
Ответить с цитированием
Сообщение от VeronikaX
Социальные закладки