Про дискримінацію і трансфобію
Багато хто кричить, у всьому винна пропаганда чи щось таке, але насправді
ЛГБТ не передається повітряно-крапельним шляхом. Це — не вірусна хвороба. Це не психіатричне захворювання. Гомосексуальність за міжнародною класифікацією хвороб більше не вважається захворюванням. Трансгендерність же перенесли у розділ про сексуальне здоров’я, зараз цей діагноз офіційно називається «гендерна дисфорія».
Потрібно розуміти, що
не набір хромосом робить людину чоловіком або жінкою. Трансгендерні люди не винні в тому, що вони такими народилися. Так само, наприклад, як і люди інтерсекс — це просто варіація, яка відрізняється від стандартної. Але вони теж є і вони теж часто залишаються невидимими. Причому інтерсекс-людям зазвичай перехід роблять ще в дитинстві, вирішуючи за них. Найчастіше роблять не хлопчика, а дівчинку, адже це технічно легше. І добре, якщо вгадають і обрана стать буде відповідати гендерній самоідентичності. А якщо ні…
Інший розповсюджений стереотип — буцімто гомосексуальність і трансгендерність — одне і те ж саме.
Трансгендерний чоловік, наприклад, може бути геєм, а може бути гетеро — тобто йому можуть подобатися дівчата, і ці стосунки будуть гетеронормативними. Бо гендерна самоідентифікація та сексуальний потяг не мають між собою нічого спільного.
Деякі люди помилково вважають, що
трансгендерність — це щось схоже на шизофренію. Насправді ж, ні. Один із проявів шизофренії — коли людина видає себе за когось іншого, наприклад, за Наполеона або Сталіна. Таким людям без різниці, що це були конкретні реальні особистості, які давно померли. Хворі на шизофренію в цьому випадку просто стирають свою особистість, і, так би мовити, натягають на себе чужу.
У випадку із трансгендерністю ж, люди чудово розуміють, що
народилися людиною однієї статі, а відчувають себе приналежними до іншої. Тобто, що тіло фізіологічно та анатомічно не відповідає визначеній при народженні біологічній статі. Тіло — це ніби футляр, в яке тебе помістили і змушують в цьому ходити.
Социальные закладки