— Ось яке визначення ви даєте поняттю «теорія змови»: це спосіб сприйняття реальності, заснований на тому, що світом правлять таємні сили. Тож спробуймо надати декілька практичних порад, як людині не стати жертвою теорій змови, — точніше, не піддатися впливу, не стати їх послідовником.
— Перш за все, звісно, потрібно розуміти, що
теорії змови — це специфічна інтерпретація, яка має на увазі деяку кількість логічних помилок. Я би порекомендував все-таки, коли ми чуємо, дивимося, читаємо теорії змови; коли нам здається, що є таємні сили, якийсь таємний клан, що переслідує погіршення нашого життя або життя інших людей, ми завжди повинні, як висловлюються в англійській мові, «використовувати пару пучок солі», для того щоб зрозуміти, щоб залишатися більш-менш об'єктивним.
Єдине, що тут може допомогти, — це критичне мислення. Не можна в таких випадках узагальнювати, не можна відразу кидатися робити однозначні висновки, виходячи, скажімо, зі свого власного досвіду. Хоча, з іншого боку, яким чином можна [змусити] людину, у якої є певний травматичний психологічний або соціальний досвід, утриматися від узагальнень або якихось висновків, пов’язаних саме з власними смаками та уподобаннями? Єдине, що я міг би порадити експертам, журналістам, академікам; тим, у кого більш-менш є доступ до медіа —
займатися просвітою, намагатися протистояти, як-от допомагати людям усвідомлювати, у чому проблемність цього контенту і як уникнути, наприклад, того, щоб люди ділилися таким контентом онлайн.
— Є питання, яке не дає мені спокою: якщо теорії змов настільки є абсурдними (і часто-густо гротескними), якими ми їх бачимо, чому багато з нас все одно в них вірять, в тому числі освічені люди? Якщо я не помиляюся, ви в одному з інтерв'ю і в своїй книзі стверджували, що критерій раціонального мислення почасти не пов’язаний з освітою. Чому багато людей стають прихильниками таких теорій?
— Тому що існують різні теорії змови: дійсно, є абсолютно абсурдні теорії змови, які не побудовані на якихось базових логічних принципах; а є теорії змови, які цілком виглядають як реальні. Якщо йдеться про якісь корпоративні інтереси, великі бізнес-інтереси транснаціональних компаній, про декого з політиків, які намагаються отримати ще більше влади, то, умовно кажучи, перед очима постане Френк Андервуд із серіалу Картковий будиночок.
Тому тут навіть дуже освічених людей не можна звинувачувати. Є цілком освічені люди, які мені розповідали, що вони вірять в теорію про те, що вірус з’явився з лабораторії. Сперечатися з ними я вважаю недоречним і не хочу, тому що у людей є свої переваги, люди саме так бачать цей світ. Теорія змови в демократичних суспільствах, де все-таки є свобода слова, свобода думки, немає якоїсь однодумності, як в тоталітарному режимі — це свого роду прояв демократії, якщо хочете, це свобода самовираження. Авжеж, у певних випадках ця свобода може стати досить небезпечною і для інших членів того ж самого співтовариства, — тобто [існує] пряма кореляція між вірою в теорії змови і проявом якоїсь агресивності. Але ми не можемо тут нічого поробити, на жаль.
— Тобто прихильники теорії змови є агресивнішими?
—
Так, є дослідження соціальних психологів, які показують, що ймовірність прояву агресії людьми, які вірять в ту чи іншу теорію змови, вища, ніж тими, хто не вірить.
Социальные закладки