Модель організації системи охорони здоров’я
варто було змінити ще 20 років тому, на початку нашої незалежності, але
всім було настільки комфортне життя в самообмані, або в обмані інших, що робити це не хотілося. Тим більше, що відповідальними за ці зміни були якраз
ті, хто найбільш вдало пристосувався в існуючій системі та отримував від неї найбільші прибутки. В світі, де все вирішує клієнт, де економіка будується за принципом максимально ефективного використання наявних ресурсів, державна система власності на все — лікарні, обладнання, працівників — так само
не має майбутнього, як і «старі технології».
Існуюча в Україні система охорони здоров’я
створила медичні монополії у вигляді окремих лікарень або лікарів, які здатні працювати окремо, але не можуть працювати в системі, центром якої є пацієнт. Ці монополії
блокують розвиток конкуренції та підміняють економічний механізм адміністративним диктатом.
Як Італії вдалося приборкати шалені темпи розповсюдження вірусу?
Там зупинили захворюваність на рівні 0,2% від кількості населення, попри прогнози експертів у 50−70%.
Слід розуміти, що система охорони здоров’я Італії будується на принципах універсальності, солідарності, гідності людини та потреб здоров’я.
Під солідарністю мається на увазі те, що за рахунок отриманих податків, сплачених громадянами, держава кожному гарантує рівноправний доступ до медичних послуг. Згідно з італійською конституцією, центральний уряд контролює розподіл податкових надходжень за медичну допомогу, яка фінансується державою, та визначає
національний пакет послуг, який має бути запропонований всім жителям у кожному регіоні - це так звані «необхідні рівні догляду» (livelli essenziali di assistenza, або LEA).
Первинна допомога надається
самозайнятими лікарями загальної практики сімейної медицини та педіатрами, які отримують оплату згідно з контрактом за капітаційною ставкою. Максимальна кількість пацієнтів, яких може взяти на себе один сімейний лікар — 1500, педіатр — 800.
Всі закупівлі та тендери кожна лікарня викладає у себе на сайті, відтак прозорість та відкритість тут є головним принципом роботи. Це дуже незвично для
української системи охорони здоров’я, де все приватизовано окремими лікарнями чи лікарями, закупівлі ведуться за непрозорими процедурами, а
ремонти в адміністративних будівлях дивно співпадають з появою нових автомобілів у головних лікарів.
Социальные закладки