https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2866902533357224&set=pcb.2866910086689802&type=3&theater

Ann-Marie Breych беспокоится.
Вчера в 14:34
“США дозволяє використання хлорохіну в лікарнях”, - пише сьогодні французьке видання Le Monde. Таким чином США приєдналися до низки інших урядів, включаючи французький, що дозволили використання хлорохіну в якості ліків від COVID-19.
Починається хаос. Індія забороняє експорт хлорохіну з країни. Люди з усього світу штурмують аптеки та зоомагазини аби купити хлорохін, дехто вбиває себе акваріумними очисниками, інші - приймають його самостійно та вмирають у реанімації за декілька годин через побічні ефекти. Дякуємо твітам Дональда Трампа, що здатні спровокувати масову істерію.
Дійсно, хлорохін - дешева непатентована речовина, що використовується для лікування малярії та автоімунних захворювань як ревматизм. Поки що ця речовина виявилася неспроможною лікувати жоден вірус, але чому б не почати з коронавірусу, правда? Та в науковій спільноті доволі скептично ставляться до потенціалу цього препарату. Пропоную коротко оглянути, чому.
"Хлорохін лікує коронавірус" - стверджує легендарний французький вчений-інфекціоніст Дідьє Рауль, голова науково-дослідницького відділу Інфекційних та Тропічних Хвороб (URMITE) з Марселя.
На підтвердження цієї думки, у своєму закладі пан Рауль пролікував 26 пацієнтів похідним гідроксихлорохіном та в поєднанні з антибіотиком (тобто тим, що діє на бактерії!) препаратом азитроміцин.
Елізабет Бік, мікробіолог відома своїми знахідками маніпуляцій в наукових публікаціях, у своєму аналізі пише: “Наукова стаття про це авторства Gautret et al., вперше з'явився 16 березня 2020 року як препринт на medRxiv. "Перепринт" - це необроблена версія наукового документу, яка ще не була перевірена іншими вченими-спеціалістами в галузі (процес peer-review - перекл.). Оскільки пандемія COVID-19 настільки важка, а варіанти лікування настільки обмежені, є сенс, що автори вирішили опублікувати це невелике дослідження якнайшвидше. Експертна оцінка зазвичай займає тижні чи місяці, тому було добре, що вони поділилися нею, як тільки з’явилися перші результати.
Того ж дня, коли з'явився препринт, 16 березня, рукопис був поданий до International Journal of Antimicrobial Agents, де він був прийнятий протягом дня, 17 березня, та опублікований онлайн 20 березня. Це говорить про те, що експертна перевірка була зроблена за 24 години, надзвичайно швидкий час.”
Цікаво, як багато вчених проходить peer-review за 24 години? Мабуть, допоміг той факт, що головний редактор журналу є співавтором цієї статті та підпорядкований Раулю співробітник того ж наукового юніту Жан-Марк Ролан.
Ви можете ознайомитись із цією статтею за посиланням:
https://www.sciencedirect.com/…/arti…/pii/S0924857920300662…#!
Елізабет Бік так її підсумовує: “У дослідженні було зараховано загалом 42-є інфікованих COVID-19 лікарень у Марселі, Ніцці, Авіньйоні та Брайансоні (усі в Південній Франції). З них 16 пацієнтів отримували звичайне лікування («контроль»), а 26 інших пацієнтів отримували гідроксихлорохін (HQ). З 26 пацієнтів, які проходили лікування, 20 залишилися до кінця дослідження. З них 6 також отримували азитроміцин (AZ), антибіотик. Під час 6-денного дослідження пацієнтів брали пробу на наявність чи відсутність вірусу COVID-19 (позитивність до ПЛР). На 6-ий день більшість з 16 контрольних пацієнтів, приблизно половина з 14 пацієнтів, які лікувалися HQ, і жоден з 6 пацієнтів, які лікувалися 6 HQ + AZ, не були позитивними за ПЛР. Висновок був таким, що лікування HQ, але особливо HQ + AZ лікування є дуже ефективним у лікуванні інфекцій COVID-19.”
Дає надію, чи не так? Але це дослідження, окрім очевидних проблем із експертною перевіркою, має ще ряд недоліків. Наприклад:
- Етика. Якщо пацієнтів лікують від однієї хвороби ліками від іншої, необхідна згода на теке дослідження Національного Етичного Комітету. Протокол дослідження отримав етичний дозвіл 6-го березня. У статті зазначається, що за пацієнтами спостерігали до 14-го дня. Нагадаємо, препринт опублікований 16-го. Важко вмістити 14 днів в 10, якщо тільки дослідження не почалося раніше.
- Зміна планів. На сторінці реєстру клінічних випробувань ЄС дослідження описано як оцінка даних ПЛР на 1-й, 4-й, 7-й та 14-й дні. Однак, у статті вказані дані для 6-го дня, що відрізняється від плану. Чому автори не показали результатів 7-го дня? Можливо, вони не є такими переконливими?
- Невраховані змінні, що напряму впливають на результати. У якісних клінічних дослідженнях контрольна група та група, що отримує лікування, повинні бути максимально схожими. Пацієнти повинні бути однакового віку та статі, бути однаково хворими на початку лікування та аналізуватися одними методами. Єдина відмінність між двома групами повинна полягати в тому, отримували пацієнти лікування чи ні. В цому дослідженні пацієнти знаходилися в різних місцях (ті, що отримували лікування - в Марселі, контрольна група - в трьох інших містах). Легко уявити, що різні центри мають різні плани лікування, кількість та якість персоналу, практики дезинфекції тощо. Вишенька на торті - дослідження не було рандомізованим, адже його керівник пан Рауль “не вірить в рандомізовані дослідження” (будь-хто знайомий з наукою на цьому місці важко зітхне). Що це значить на практиці? Пацієнти обиралися для лікування чи контролю за тими ознаками, за якими хотіли досліджувачі. Наприклад, можна обрати більш хворих пацієнтів в контрольну групу. Або тих, хто хворіє довше. Або тих, в яких вже є якісь хронічні хвороби. В контрольній групі були діти молодше 12-ти років, в той час як в досліджуваній - старші 25-ти. Плюс не всі досліджувані оцінювалися однаково: для частини з них значення ПЛР 0-го дня не наводяться як номер циклу, після якого ПЛР стає позитивною (чим менша кількість, тим більше вірусна присутність), але як ПОЗ/НЕГ. Це наводить на думку про різні методи оцінки на початку (нульовий! день) дослідження. А чи всі вони були на активній стадії хвороби? Порівнювальність результатів лікування таких пацієнтів вже викликає питання.
- 6 втрачених пацієнтів. З 26 досліджуваних, що розпочали лікування HQ або HQ + AZ, ми маємо кінцеві дані лише 20-ти, що показали надзвичайно хороші результати лікування - всі вилікувалися. Що ж сталося із іншими 6-ма пацієнтами, що проходили лікування? Троє з них були переведені до реанімації (йомвірно, їм стало гірше), а 1 помер. Інші пацієнти страждали від нудоти та припинили лікування або покинули лікарню (можливо, вони почували себе набагато краще). Дані про цих досліджуваних не включені до результатів, що оцінюють ефективність лікування. Тут хочеться лише згадати жарти поширені зараз серед науковців у Твіттері: “Мої результати завжди виглядають вражаючими, якщо я не рахую пацієнтів, які померли, або експериментів, які не спрацювали.”
- Скачки у даних. Деякі пацієнти мають негативний ПЛР на 4-й день, а на 5-й - знов позитивний. Вони вилікувалися і знов захворіли? Чи ПЛР тест з горла - надійний показник в такому випадку? Вірус може зовсім щезнути з горла, в той час як він буде присутній в легенях пацієнта. Клінічні покращення також не були враховані, тобто ми не знаємо, чи була в досліджуваних, наприклад, лихоманка чи ускладнення дихання. Елізабет Бік вважає, що принаймні 2-3 поспіль негативних ПЛР результати можуть свідчити про результат лікування. Таких результатів мало. На додаток, деякі пацієнти взагалі не мали результатів ПЛР тесту на 6-й день. Як вони були включені до аналізу загальних даних?
Окей, але ж ми в умовах пандемії, можливо професор так поспішав опублікувати результати, що припустився помилок в оформленні. Але ж є шанс, що він правий! Врешті, він зірка французької науки, публікує нову статтю “майже кожен день” (дякуючи 800 науковим співробітникам, що є його підлеглими) і такий класний, що назвав на свою честь дві бактерії - Raoultella planticola і Rickettsia raoultii.
Єдина проблема: його десятки разів ловили на фальсифікації даних. Його співробітники на умовах анонімності кажуть про деспотію, він втягнутий у історії із публічнми приниженнями PhD студентів, багаторічними прикриттями секс-скандалів у стінах свого інституту; його просто бояться і з ним не наважуються сперечатися. Ті, звісно, хто від нього залежить. Детальніше про це пише Леонід Шнейдер:
https://forbetterscience.com/…/chloroquine-genius-didier-r…/
***
Хлорохін поки не є предметом великої публічної дискусії в Україні. Нам поки не до того, ми міністрів змінюємо. Але він є предметом дискусії у Францї, США та Росії. А хтось з наших чиновників (не можу згадати) писав вчора, що веде переговори про можливі масові поставки хлорохіну в Україну.
На сьогодні жодне клінічне дослідження не виявило статистично значимих результатів, що впливали на покращення стану пацієнта від використання хлорохіну.
Втім, є десятки випадків отруєнь від його самостійного вживання. Є серцева недостатність, є реанімації. Маю для нас всіх одну пораду: давайте думати трохи довше, ніж ті 30 секунд, що вистачає Трампу після перегляду Fox News і до нового твіту?
За матеріалами Елізабет Бік та Леоніда Шнейдера. Залишаю посилання на ці та інші аналізи в першому коментарі.
Олег Пархоменко
27 марта в 18:34
Американская академия офтальмологии предупреждает, что существует риск перманентной утраты центрального зрения после применения off-label (не по инструкции) при лечении корновируса COVID-19 - хлорохина (Chloroquine) или гидроксихлорохина (Hydroxychloroquine). В Украине они представлены препаратами Делагил и Плаквенил соответственно. Препараты могут вызывать побочное явление - специфическое необратимое заболевание макулы - хлорохиновую макулопатию.
Американская академия офтальмологии не имеет мнения по поводу использования хлорохина или гидроксихлорохина у пациентов с COVID-19. Однако, в обзоре опубликованных руководств по использованию этих 2 лекарств в качестве лечения COVID-19, рабочая группа* из Asia-Pacific Vitreo-retina Society обнаружила, что предложенные дозы, используемые в исследованиях по всему миру, превышают максимальную ежедневную дозу, которая считается безопасной при длительной терапии (в основном <5 мг/кг массы тела для гидрокихлорохина) ревматических и других хронических заболеваний (WF Mieler, MD, personal communication, March 25, 2020).
Риск необратимой макулопатии при таких высоких дозах на протяжении короткого времени неизвестен. Пациенты должны быть информированы о возможной макулярной токсичности перед началом лечения. Более того, неизвестна целесообразность проведения исходного осмотра глазного дна и/или проведения снимков сетчатки в случаях использования высоких доз на протяжении относительно короткого периода. До тех пор, пока не получено больше данных о токсичности, связанной с существующими режимами дозирования, решения должны приниматься индивидуально, принимая во внимание любые существовавшие ранее у пациента заболевания сетчатки. Как и во всех случаях, Академия призывает офтальмологов принимать решения, руководствуясь доступными научными данными.
* Ruamviboonsuk P, Lai T, Chang A, Lai C, Mieler W, Lam D
Источник:
https://www.aao.org/hea…/alert-important-coronavirus-context
про соду при короновирусе (ну как же без нее))
https://www.facebook.com/yesint4/posts/1564554143709733
Социальные закладки