Показать скрытый текст ...
16 січня 2020 року м. Київ
Учасники Профспілкового віче – представники понад 60 тисяч первинних профспілкових організацій, які делеговані 7 мільйонами членів професійних спілок, прибули до столиці України міста Києва у переломний для нашої країни час, щоб довести до керівництва держави тривогу й обурення трудових колективів підприємств, установ і організацій різних сфер економіки і форм власності у зв’язку з економічними і соціальними «реформами» нового Уряду, які проводяться поспіхом і без належного громадського обговорення.
Обираючи нову владу – Президента, Верховну Раду, якою призначено Уряд України, люди праці, як виборці, щиро сподівались на масштабні позитивні зміни: стрімкий розвиток економіки, створення нових робочих місць з гідною заробітною платою і належними умовами праці, відкриття трудової перспективи для молоді у своїй країні. Ветерани праці очікували покращення матеріального забезпечення у старості за свій багаторічний трудовий стаж.
Саме тому майже три чверті виборців побачили в особі Президента України Володимира Зеленського і його політичної сили «Слуга народу» рушіїв прогресивних змін і побудови ефективної моделі економіки, європейського рівня життя і поваги до прав людини, співпраці з громадянським суспільством в руслі соціального діалогу.
Але очікування людей не виправдались.
Економіка ще швидше котиться у прірву. Продовжують зупинятися і банкрутують промислові підприємства, які визначали статус України як індустріальної держави, займали флагманські позиції у світі і давали роботу десяткам інших галузей, зокрема авіабудування, суднобудування, космічного, автомобільного машинобудування. Активно втілюється політика повної деіндустріалізації, що несе загрозу економічній незалежності країни.
Рахунок ліквідованих робочих місць йде на мільйони, молодь полишає свої сім’ї та виїжджає за кордон на заробітки, дехто й назавжди.
Замість рішучого подолання кризи, відродження національної промисловості, її державної підтримки і замовлень, забезпечення роботою безробітних українців, наповнення державного і місцевих бюджетів, Кабінет Міністрів за підтримки парламентської більшості у Верховній Раді України зосередились на проведенні антисоціальних реформ, урізання державних соціальних програм і гарантій, руйнування системи державного соціального страхування і соціального захисту населення.
Щоб не відповідати за протиправне зниження конституційного рівня соціальних гарантій не нижче прожиткового мінімуму – мінімальної зарплати, пенсій, страхових і соціальних допомог, влада просто ліквідувала прожитковий мінімум, передавши Уряду повноваження визначати його в ручному режимі.
Ціна такої безвідповідальності – подальше збідніння українських сімей.
Непрофесійні дії та неспроможність урядовців забезпечити справедливу податкову реформу і наповнення державного бюджету з економіки компенсуються безпрецедентними зовнішніми запозиченнями. А нещодавно Уряд знайшов ще одну міфічну «золоту жилу», яка має врятувати економіку: проголосив ліберальну трудову реформу.
Утаємничено від профспілок, роботодавців і 17 мільйонів працездатних громадян розроблено і внесено до парламенту «куций» проєкт Закону про працю № 2708, яким скасовується діючий Кодекс законів про працю, закони про оплату праці та відпустки, втричі скорочується кількість захисних норм, руйнується система законодавчого захисту трудових прав працівників, закривається захищена трудова перспектива для молоді. Цим законом запроваджується антисоціальна ідеологія: мінімум трудових гарантій від держави, кожен працівник має сам домовлятись із роботодавцем про свої трудові права, заробітну плату, умови праці.
Водночас професійні спілки, які не дають остаточно пограбувати людину праці, намагаються усунути від захисту прав працюючих. Соціальний діалог, як інститут упередження масштабних соціальних збурень, просто ігнорується.
Міністр Тимофій Милованов з телеканалів проповідує солодке життя після такої «трудової реформи», відкрито закликає до ліквідації профспілок, протиправного перешкоджання законній діяльності єдиної конституційної громадської організації. В цьому його активно підтримує голова профільного парламентського комітету Галина Третьякова.
Професійні спілки спокійно сприйняли атаки, запропонували діалог: за сприяння народних депутатів у листопаді внесено до парламенту проєкти Трудового кодексу України № 2410 та № 2410-1, в основу яких закладено узгоджені профспілками, роботодавцями і попереднім Урядом базові норми, підтримані експертами МОП. У цих проєктах збалансовано інтереси роботодавців і працівників, закладено можливості через соціальну взаємодію на підприємстві спільно вирішувати питання розвитку виробництва, продуктивності праці, організації, охорони й оплати праці.
Реакція Уряду і профільного комітету парламенту відома – ламати. У цьому проявилася вершина «європейськості» нової влади: повне ігнорування прав людини праці, норм Конституції України, понад 60 ратифікованих Україною конвенцій Міжнародної організації праці, Європейської соціальної хартії, толерантної європейської практики соціального діалогу, а в результаті – доведення професійних, висококваліфікованих українців до стану зневірених рабів, щоб за мізерну й нерідко невиплачену заробітну плату виконувати всі забаганки менеджменту і звільнити робоче місце за командою SMS-повідомленням. Ми не для цього обирали Президента і Верховну Раду України, не для цього було призначено Кабінет Міністрів!
Ми не дамо зруйнувати країну!
...
Від учасників Всеукраїнського віче профспілок:
Голова Федерації професійних спілок України Григорій Осовий
Голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець
Голова Федерації профспілок транспортників України Вадим Бубняк
Голова Об’єднання всеукраїнських автономних профспілок Анатолій Широков
Голова Об’єднання всеукраїнських профспілок і профоб’єднань «Єдність» Анатолій Онищук
Списки підписів ________ учасників Всеукраїнського віче профспілок на ______ арк. додаються.
Владимир Зеленский, новый президент
Сообщение от Irina95\65\95
Ваши права
Тема: 
Ответить с цитированием
Социальные закладки