Показать скрытый текст !!!!!
А ті, хто буде клястися, що не знав, хто насправді Порошенко, скажу так: тоді ви не є насправді інтелігентами і нічого не розумієте в політиці, то чому пхаєте до політики брудні писки.
А тепер нагадаю нашим скромним співвітчизникам, нашій інтелігенції, ким насправді є Порошенко: який з нього «головнокомандуючий», захисник України від путіна.
Відразу після виборів подруга путіна звела двох президентів в Нормандії. Там у них була кількагодинна розмова. Після повернення Порошенко оголосив нібито свій «мирний план» (насправді - план Путіна). Спочатку Порошенко оголосив тишу на тиждень. Потім продовжив ще на тиждень. Дванадцятого червня на територію України ввійшли перші російські танки. Це була перевірка, чи Порошенко дотримав слова.
Далі росіяни почали заводити артилерію, ракети, бронетехніку, інші озброєння. Військова розвідка забила на сполох. Військові були налаштовані наносити удари по росіянах, якщо ті заходять на територію України! Команда ж Верховного – тиша...
Тепер чітко зрозуміло, для була потрібна тиша – подарунок путіну від Порошенка. Згодом було обміняно Донецьк на Слов'янськ. Бандформування Гіркіна-Стрелкова покинули Слов’янськ і спокійно, кілька годин, відкритим степом, колона з танками і бронетехнікою пересувалася в Донецьк, який спокійно зайняла. Воля Верховного головкома: не стріляти!
Потім була серпнева трагедія.
23 серпня раптом незаплановано прилетіла до Києва подруга путіна Меркель (очевидно, на прохання путіна, з яким напередодні мала розмову).
24 серпня Порошенко забавлявся парадом на Хрещатику, тримаючи біля себе начштаба Муженка, якому присвоїв вище генеральське звання, міністра ЗС Гелетея, що отримав орден. А в той час російські війська брали в кільце наше військо, серед яких було багато добровольців. Іловайськ у цей час просив підтримки – отримував обіцянки і отримав трагедію. А підтримки їм так ніхто і не надіслав. До того ж, Порошенко домовився з путіним про так званий «зелений коридор», де наші військові, обеззброєні, мали б вийти з оточення. А отримали – чорний коридор, коридор смерті!
Це широко відомі факти. Ніхто за це, ні за Дебальцево, де вийшла схожа ситуація, так і не покараний. А такі, як Муженко, який в часи януковича був членом партії регіонів і депутатом Житомирської облради, де з трибуни публічно заявляв, що дуже гордиться, що йому випала честь бути членом такої партії.
Цей розгром українських військ в Іловайську був спільно підготовлений путіним і підлою зрадою Порошенка для того, щоб хоч якось виправдовувати постійну капітуляцію Порошенка в обмін на підтримку його панування у підвасальній малоросії.
Далі були вересневі події по реалізації плану путіна: шахрайське ухвалення антиконституційного закону під неймовірним тиском Порошенка на ВРУ: «Про особливий статус окремих районів Донецької і Луганської областей» і Мінські домовленості-1. У лютому 2015 – Мінськ-2 і знову поразка (очевидно, зумисна, якщо детальніше розглянути, як розвивалися події, на чому тут не зупиняюся). Це дозволило Порошенкові повторювати як мантру: альтернативи Мінським домовленостям нема. Зміст цих домовленостей добре відомий, скажу лиш коротко: зі сторони путіна це план капітуляції України, зі сторони Порошенка – державна зрада.
Реалізація цього плану зупинилася після першого голосування Змін до Конституції з цього приводу, коли Порошенко зрозумів, що друге голосування не проходить. (Як визнав Медведчук: «у Порошенка есть воля решать этот вопрос, но нет ресурса», тобто голосів). Але це питання з порядку денного не знято. І про це постійно заявляють закордонні, нібито наші друзі, так і друзі рф. А якже, якщо президент України повсякчас нагадує про Мінськ.
Кремлівські політтехнологи Порошенка винайшли добру виправдальну ширму для продажного, псевдопатріотичного малоросійського бидла.
Кажуть, що у москві вважають, мовляв, нехай буде будь-хто, аби не Порошенко, бо з ним, начебто, путін не хоче мати справи. Як же це вигідно – гендлювати Україною і маскуватися під патріотичними гаслами. А насправді, знайти вигіднішого колаборанта москві не так просто, та й нема потреби. Порошенко талановитий актор. Попереднікі до нього не вмилися. Так як зараз розгорнув бурхливу політичну підривну діяльність та підготовку до виборів до ВРУ Медведчук, при якнайкращому сприянні Порошенка, то при регіоналах йому й не снилося. Ті були ревниві і хотіли все тільки для себе.
Порошенкові москва дала зрозуміти, що з нею треба ділитися, особливо державним суверенітетом, а за тим піде все інше.
Порошенко такі правила гри прийняв і поступає з Україною якнайпідліше. Він робить все можливе, аби росія не була визнана юридичною стороною воєнного конфлікту з Україною, як агресор:
а) Україна не розірвала дипломатичні відносини з рф (що неприпустимо з державою агресором), це саме стосується більшості договорів і угод з росією;
б) відбувається торгівля з наростаючими об'ємами, в тому числі стратегічними товарами;
в) російський бізнес займає вагомі позиції в Україні, в тому числі і в стратегічних галузях економіки;
г) в уряді не створено структури, яка б збирала і систематизувала в єдиному центрі інформацію про нанесені Україні збитки від російської агресії;
д) в юридичних документах вживається термінологія, яка б засвідчувала наявність російської воєнної агресії, наприклад: замість окупованої території російськими військами і їхніми колаборантами, в юридичних документах вживається: непідконтрольні території; замість лінія фронту – вживається лінія розмежування; замість російські військові і їхні колаборанти – вживається: бойовики, сепаратисти; замість втікачі (біженці) з окупованих територій – внутрішньо-переміщені особи.
Така термінологія не визначає чітко реальної картини. Україна досі не зібрала достатньо доказової бази про російську агресію, що створює ускладнення виставляти вимоги до рф про відшкодування нанесених нею збитків.
Досі не підготовлено жодної «Білої книги наслідків російської агресії проти України», і не розповсюджено в ООН, в якості офіційного документа. Як наслідок, досі росія не визнана на міжнародному рівні стороною воєнного конфлікту. На міжнародній арені ця війна сприймається з подачі росії, як внутрішній конфлікт в Україні. І в офіційних документах, у виступах офіційних осіб іноземних держав вживаються терміни: «криза на Донбасі» і т.д. Це серйозний провал української дипломатії, за яку лягає відповідальність на президента Порошенка за п'ять років його владарювання.
Досі діє Закон: «Про Вільну економічну зону – Крим»!
Мабуть, мафії він потрібен, тому ніхто його скасовувати не збирається. Парламент мовчить, представники «Меморіалу» у ВРУ теж мовчать – особисті і групові інтереси об'єднують всіх. Але, коли публічно висловив невдоволення наявності цього закону представник президента в Криму Борис Бабін( людина принципова і класний юрист), то на третій день був звільнений Порошенком.
Завод Фірташа Крим-титан в Армянську працює і за два роки подвоїв випуск титанового напівфабрикату (у 2016-150 тис.т.)
Фірташ будує там ще один цех. А цей завод створює не лише екологічні проблеми в Криму, але й на прилеглих територіях Херсонської області, а на території двох сіл цієї області скидає рідкі токсичні відходи. На Крим-титан подається електроенергія з Каховки, іменітова руда з кар'єра Волки у Житомирській області через Одесу, морем за кордон на російську територію і звідтам повертається до Керчі і далі на завод, або перевантажується просто в морі і доставляється в порт – Керч.
Без української електроенергії і руди цей завод не міг би працювати (титан надважливий для ВИРОБНИЦТВА ЗБРОЇ). Фірташ також фінансує Ялтинський економічний форум (у 2018 р. у ньому брали участь понад 2000 учасників з різних країн).
Порошенко не дозволяє скасувати Договір... по Азовському морю 2003 року, який для України вкрай невигідний. За цим законом Азовське море вважається внутрішнім морем, а Керченська протока не вважається міжнародною протокою. На внутрішні води не розповсюджується міжнародне морське право. Для України цей закон дискримінуючий. Він дає можливості перешкоджати торгівельним і військовим суднам заходити в наші порти, скасовує статус територіальних вод на Азові, значно погіршує рівень безпеки для української сторони, а російські судна можуть ходити вздовж нашої берегової лінії.
Наявність цього закону позбавила росію юридичних проблем при будівництві Керченського мосту. До речі, будівництво цього мосту справді було інтернаціональною будовою. Його будували німецькі, голландські, англійські фірми. Порошенко зайняв страусову позицію, а фактично проявив, щонайменше службову бездіяльність.
Ще одна важка обставина, що стосується воєнної безпеки. У Придністров'ї залишилася 14 частина армії СССР, яка тепер є російським джерелом потенційної воєнної загрози в нашому тилу. Зв'язок з нею здійснюється виключно через територію України (повітряний простір). Отже, постачання всім необхідним для дієздатності цієї армії залежить від України, а точніше, від самого так званого головнокомандуючого.
ПОСТАЧАННЯ РОСІЙСЬКОЇ АРМІЇ якісним озброєнням залежить від роботи підприємств Укроборонпрому, куратором яких Порошенко призначив свого друга і бізнес-партнера, першого заступника Секретаря РНБО Свинарчука-Гладковського.
З журналістського розслідування стало зрозумілим, для чого Порошенко зробив таке призначення – для надійного розкрадання оборонного бюджету на сотні мільйонів гривень. Також відомо, що санітарні автомобілі, половина з яких відразу поламалися прямо на передовій, постачалися з підприємства Свинарчука – корпорації «Богдан», співвласником якої був і Порошенко.
Призначена Порошенком п. Гонтарєва, голова Національного Банку, створила умови для виведення десятків мільярдів грн з банківської системи, пограбувавши сотні тисяч українських банків.
Тут наведені лише деякі приклади мародерства. Порошенко вибудував цілу мафіозну систему управління, підім'явши під себе парламент, суди, СБУ, на вершині якої опинився сам Порошенко. Правова система зруйнувалася, закони не діють. Така ситуація загрозлива для існування держави.
Головним дестабілізуючим фактором в державі стала поведінка Порошенка. Внутрішня система, яку створив президент, і його змова з зовнішнім ворогом України путіним є грізною загрозою для існування Української держави.
Порошенко зрісся з непримиренним ворогом України Віктором Медведчуком. Він ділить з ним не лише бізнес, засоби масової інформації, але й всю Україну – цинічно і жорстоко. Медведчук є зв'язковим Порошенка з путіним, гарантуючи підконтрольність України росії.
Цю систему потрібно невідкладно змінювати. Починати потрібно з відсторонення Порошенка від влади, через недопущення переобрання його на другий термін, і потім притягнення до кримінальної відповідальності. За таких умов стане можливим проведення чесних та демократичних парламентських виборів.
Шановні українці, пам'ятайте:
Хто голосуватиме за Порошенка на виборах, свідомо чи несвідомо стане співучасником в його злочинній діяльності.
Прислухайтеся до цієї перестороги і разом захистимо нашу державу від катастрофи!
Звернення Степана Хмари
Київ, 28 березня 2019 року
Джерело: 24tv.ua
Тема: 
Политические разговоры на актуальные темы II
Ответить с цитированием
Сообщение от SerGant69
Социальные закладки