Я мав поділитися з вами своїми враженнями від нацвідбору Євробачення ще вчора, але соррі, концерти у Львові, замотався/забігався, пишу сьогодні. Може так і краще, трохи пар випустив… не такий агресивний.
Насамперед, я маю повідомити вам, що все, що я зараз тут напишу – це моя особиста думка, яка не стосується редакційної політики каналів СТБ і UA:ПЕРШИЙ. Це те, що я думаю. І що вважаю за потрібне сказати.
1-ий півфінал.
Сильний. Смачний. З хорошим представництвом чоловічого вокалу. Розкішні пісні від Letay і Бахроми. В рекламній паузі до мене підійшов Семен Горов, який був режисером постановником номеру Letay, і «подякував» за «таку високу оцінку його роботи». А я стібав номер Letay, бо він нагадував мені дипломну роботу випускників естрадно-циркового училища. Образився на мене чоловік. Не знаю чи тільки на мене. Може ще й на суддів, які розкритикували саме номер, а не пісню, і поставили низький бал, чи на глядачів, які поставили не надто вищий. Я б на місці митця ображався на себе за те, що номером зіпсував артисту пісню. Але «то таке» (с) Мирон Маркевич.
У «Бахроми» була чудова пісня. Наспівую по нині день. Шкода, що соліст вирішив за прикладом MARUV погратись в «голубя мира» і почав розказувати про те, що «музика, как и любовь не имеет границ», у відповідь на моє запитання про гастролі у РФ.
Моя біль – невихід у фінал «ЦеШо». Такого Україна на відборі ще не бачила! Переконаний, що Європа це зацінила б! Чіткий образ, чіткий меседж, провокативний текст, агресивне «I hate you» з уст маленьких посіпак. У «ДахаБраха» і «Dakh Daughters» з’явився талановитий «молодший братик»! Чесно кажу, коли я побачив 6 балів від глядачів, я повірив, що з цією аудиторією ми досягнемо гідного представництва на Євробаченні! Фінал покаже, що я помилявся.
2-ий півфінал.
Пішла «жара»!
5 балів від глядачів гурту KAZKA стали для останнього «холодним душом», як виявилось, 150млн переглядів кліпу в ютюб взагалі нічого не гарантують. АннаМарія беруть 7 балів від глядачів і ще не здогадуються, що на них чекає через тиждень. Freedom Jazz фантастично запалюють і стають одними з головних претендентів на перемогу у нацвідборі, а невихід виконавця Khayat до фіналу так і залишиться на совісті суддів.
Мій діалог із Khayat викликав хвилю обурення у частини глядацької аудиторії. Мовляв мій тон спілкування із Адо був рагульським і що, мовляв, я виправдовую насильство над людьми, які вирізняються з-поміж сірого натовпу своїм зовнішнім виглядом. А конкретно мною було сказано «якщо ви в метро їздите ось так, то я не дивуюсь, чому вас побили». В принципі, я закладав у цю фразу банальну констатацію стану справ у нашому суспільстві. Хтось побачив у цьому виправдання насильства. Хтось закинув, що я не засудив насильство. Наголошую вкотре: ні до чого не закликав і насильство не виправдовую. Засуджувати не довелось, позаяк, Хаят розумний молодий чоловік і він чітко пояснив чому виставив інформацію про своє побиття у соцмережі, додавати уже було нічого. Ряд представників ЛГБТ спільноти вимагали від мене вибачитись перед Хаятом, звинуватили у гомофобії та нагородили таким синонімічним рядом епітетів, що виникло запитання, хто з нас більший рагуль. Звичайно, що я за словом у кишеню не поліз і ми смачно погиркались. Дуже цікаво, що захищаючи Хаята від мене, ніхто з хейтерів не звернув увагу на заяву самого Хаята, який записав сторіз у якому попросив відчепитися від мене і подякував за те, що я був ледь не єдиною людиною, на нацвідборі, яка поставилась до нього з повагою і від якої він отримав підтримку. Коротше, кожен бачить те, що хоче. Проте я свої висновки теж зробив. І про деяких людей і про те, що надалі у висловлюваннях потрібно бути обачнішим, щоб не давати підґрунтя для неправильного трактування своїх слів.
Далі на горизонті з’явився Скрипін. Роман провів інтерв’ю із АннаМарія і багатьом, як і мені, відкрив очі на бекграунд дівчат у вигляді тата-судді і мами віце-прем*єра в окупаційному уряді Криму. На холєру дівчата добровільно лягли під каток Скрипіна – це для мене загадка. Те інтерв’ю нагадувало мені розмову Яніни Соколової з Настею Приходько – просто «побиття дитини». І все б нічого, якби Роман після цього, на куражі, не вирішив «полікувати» всіх навколо себе і не настрочив феєричний пост, в якому звинуватив і канал СТБ, і Джамалу, і мене у сліпоті та роботі на 5-ту колону! Думаю, що Роману треба трішки ретельніше підбирати слова і краще зафіксувати корону на голові, бо вона може ненароком відлетіти. Корона. Не голова. Особисто я ще можу пережити словесний понос, який адресований на мою адресу. Ну про оту роботу на 5 колону, про те, що я на короткому повідку у Пінчука)))) (я про ось цю залежність від Пінчука читаю вже кілька років і щось, курва, ні один мудак, який про це пише, не навів конкретного прикладу, де Пінчук втручається у мою роботу) і т.д. Але коли Роман пише, цитую: «В мене немає питань до Манекена. Донецьк. Після слова на «Д» треба ставити крапку», то у мене виникає ряд запитань, які я з радістю поставлю при зустрічі. Як мінімум щоб прояснити чи усіх донецьких Роман чеше під одну гребінку і яке відношення ця тирада має до моєї донецької дружини.
Ну і фінал. Найважчий за усі 3 роки моєї роботи у нацвідборі. Зі стиснутим горлом і з глибоким розчаруванням у пасивності нашого суспільства. Робота ведучого не передбачає максимально можливого висловлення суб’єктивної думки, але однозначно має віддзеркалювати суспільні запити до людей, які претендують на звання представника країни на міжнародній арені. І попри те, що конкурс Євробачення позиціонується, як аполітичний, ми щороку бачимо, які пристрасті вирують навколо нього саме у цьому контексті. Чи може це не переможців грузинського нацвідбору не допускали до конкурсу з піснею «We don’t wanna put in» і вимагали змінити текст?!! Чи може не у нас «Гринджоли» з’явилися у нацвідборі за квотою Майдану? Чи може 3 роки тому заруба між Джамалою і Лазарєвим сприймалась виключно, як музичний батл?! Чи може дії політиків не впливають на подальше голосування громадян за представників тої чи іншої країни?!
Годі теревенити про те, що спорт і музика поза політикою! Вони не поза політикою Вони в епіцентрі. І, чорт забирай, це дійсно дуже важливо, хто представляє країну на конкурсах чи змаганнях. Попри відмінність думок у різних людей ми усі, ті хто живе в Україні, ті хто ідентифікує себе громадянами нашої країни, маємо мати спільний знаменник щодо таких питань, як: хто є для нас Росія? Чий Крим? Що відбувається на Донбасі?! Якщо треба ще раз розжувати для найбільш упоротих персонажів, які вже кілька днів засипають мене листами де розписують, який я ублюдок і «как ми в тєбє разочаровалісь», то мені не важко:
1. Росія – країна агресор.
2. Крим – це Україна.
3. На Донбасі – війна розв’язана Росією, а не громадянська війна, як її зручно трактують російські пропогандисти.
Все!
І якщо людина не може визнати один з цих пунктів, але збирається представляти нас на міжнародній арені, то вона ставить всю країну в дурне положення! Бо ми дійсно просимо міжнародну спільноту допомагати нам у боротьбі з російською агресією, вводити санкції, озброювати нашу армію, розвінчувати фейки і т.д., аж тут виходить якась дівчинка чи хлопчик і каже, що «нє всє же там плахіє люді, я нєсу музикай мір і об’єдіняю людєй»! Ви реально не розумієте, що таким чином ви легітимізуєте з нашого боку те, що нав’язує світу агресор?!!
Хіппі несли музикою мир! І це мало конкретні прояви, на кшталт маршу пацифістів у Вашингтоні з вимогою вивести війська з В’єтнаму! Після ваших виступів у Москвах, Пітєрах і Гєлєнжиках хто вийшов на Красну Площадь вимагати вивести війська з Донбасу?!!!! Якого біса ви підмінюєте поняття?! Заробляти гроші і закликати до миру – це не одне і те ж!!!
Чому мене мають розчулювати сльози дівчат з АннаМарія на сцені?! Бо їм шкода батьків, у яких можуть бути проблеми через те, що доньки скажуть, що Крим – це Україна?! А чому я маю переживати за колаборантів?! Батьки зробили свій вибір. Кров прапорщика Кокуріна і десятки тисяч зруйнованих доль на тій медалі «За возвращєніє Крима». Дуже непослідовна позиція у сестер. З одного боку і на Майдані виступали, і об*єктом критики з боку російських медіа були, і від контракту з російським брендом відмовились, бо одним з брендфейсів компанії був Охлобистін, і перед дітьми бійців АТО виступали, аж раптом у головний для себе момент повороту кар’єри дали «задню». Ніхто не вимагав гратися у Павліка Морозова і зректися батьків. Важливо було почути громадянську позицію до кінця! А не бути трішечки вагітним.
Перемога Maruv – це тривожний дзвіночок. Це той випадок, коли активна меншість винесла ногами вперед пасивну більшість. Ніхто не забороняв людям проголосувати за Казку чи Фрідом Джаз. Але більшість була зайнята – строчила гнівні пости та коментарі у Фейсбук. А треба було строчити смс!
Висловлювати претензії Руслану Квінті за те, що він набрав «неправильних» виконавців у нацвідбір?! Ви серйозно? У Квінти було завдання вибрати 16 пісень, які можуть претендувати на представлення України на ЄБ. Він це зробив. СТБ передали увесь список виконавців на затвердження суспільному мовнику. І там сказали «ок»! А вже коли визначились учасники фіналу і запахло смаженим, чомусь усі дуже почали перейматися тим, що трапилось!
Потрібно заздалегідь встановлювати правила гри, а не вирішувати проблеми по мірі їх надходження!
Бо якби перед початком національного відбору було чітко вказано, що артист, у якого в гастрольному графіку є концерти у РФ, не допускається до конкурсу, то зараз не треба було б ставити прихильників MARUV у дурне положення, бо вони старанно голосували за свою фаворитку, а тепер їх вибір ламають через коліно! І це не менш тривожний дзвіночок. Виявляється, що перемогти у нацвідборі мало, треба ще підписати контракт з НСТУ, де є пункти, про які артисти не здогадувались, коли йшли на нацвідбір.
Зрештою, певний фільтр на вході у нацвідбір і мені, як ведучому спростив би життя. Я дуже хочу вести музичний конкурс, а не розбиратись з «голубями мира» що для них важливо – не розчарувати своїх прихильників у РФ і бути зручним інструментом російської пропоганди, чи бути представником країни, яка щодня втрачає своїх синів та дочок на фронті і чітко усвідомлювати, хто є винуватцем цієї біди. Здається, на 5 році війни можна було б і визначитись! Це не менш важливо, аніж хороша пісня та крутий номер, які були у переможниці.
Дякую усім глядачам національного відбору як за позитивні, так і негативні відгуки. Дякую продюсерам СТБ за комфортні умови роботи з професійної точки зору, а конкретно Наталі Франчук за титанічну роботу над проектом та роботу в «вусі».
Зустрінемось у травні. Коментуватиму Євробачення в ефірі СТБ. Україна у першому пів-фіналі.
P.S. Поки цей текст писався, MARUV встигла відмовитись від виступу на Євробаченні.
P.P.S. А потім спливла інформація про концерти Джамали у РФ. Ну все… приїхали. Тепер можете справедливо шмаляти в мене звинуваченнями у подвійних стандартах. А НСТУ тепер треба якось пояснити, чому MARUV, яка гастролює в Росії на ЄБ не їде, а Джамала спокійно виступила у 2016-му! Щось в мене руки опускаються… Журба!
Тема: 
Что происходит, граждане? или Флуд на злободневные темы
Ответить с цитированием
Сообщение от kewka
Показать скрытый текст
Социальные закладки