За подібними розмовами якось у тінь відійшла кадрова політика Юлії Тимошенко. А про це варто поговорити, бо на мій погляд вона жахлива. Бо поруч з ідейними шістдесятниками, які також були в БЮТ, поруч з хлопцями, які дивом вижили на Майдані у буремні революційні часи, Юлія Тимошенко притягнула до влади цілу плеяду таких персонажів, за яких тепер має шкодувати не лише вона, але й ціла країна. Пригадаю лише деяких з них:
Володимир Олійник – народний депутат БЮТ у ВР 5 скликання, а пізніше поплічник Януковича, який нині вимушено переховується в Москві, де очолює так званий "уряд у вигнанні";
Віктор Лозинський – народний депутат БЮТ у ВР 6 скликання, засуджений за вбивство людини, що ризикнула полювати у його приватних лісах;
Олександр Шепелев – народний депутат від БЮТ у ВР 5 і 6 скликання, підозрюється в організації вбивства полковника міліції, що став на перешкоді банківським оборудкам. Після чергової втечі з під варти, нині перебуває в СІЗО;
Павло Лебедев – народний депутат від БЮТ у ВР 5 скликання, який пізніше став міністром оборони за Януковича й запам'ятався остаточним розпродажем зброї ЗСУ, нині переховується мабуть у Москві.
Надія Савченко – народний депутат, N1 Батьківщини у ВР 8 скликання, яку підозрюють у підготовці військового перевороту та організації масових вбивств. Нині перебуває в СІЗО.
Тепер ще й Владислав Мангер...
Вже й не знаю як ви, а я після таких кадрових помилок більше б не довіряв Юлії Володимирівні ставати біля стерна не те, що всієї держави, але й навіть своєї партії. Адже ціна такої кадрової політики може виявитись надто високою для країни.
Социальные закладки