2.1.4. Ухвалити законодавство про стратегічні підприємства та стратегічні галузі виробництва. Заборонити приватизацію стратегічних підприємств і повернути у державну власність раніше приватизовані.
2.1.5. Перевірити законність приватизації великих підприємств. Повернути у державну власність незаконно приватизовані об’єкти або зобов’язати власників протягом року сплатити різницю між вартістю, що надійшла від такої приватизації до держбюджету, та справедливою вартістю цих об’єктів, враховуючи втрачену для держави вигоду. Не допускати приватизації прибуткових підприємств.
2.1.6. Заборонити проведення приватизації державних підприємств в умовах війни.
2.2.2. Ухвалити новий Податковий кодекс із запровадженням прогресивної шкали за принципом: “малий бізнес ‒ малі податки, великий бізнес ‒ великі податки”.
2.2.3. Запровадити “воєнний податок на олігархів” та прогресивний воєнний збір за принципом: “більші доходи ‒ більший відсоток”.
2.2.4. Встановити прогресивні податки на розкіш. Направляти як мінімум 30% таких надходжень на зниження споживчих цін на товари першої необхідності.
2.2.7. Забезпечити контроль держави над банківською сферою (капітал державних банків має становити щонайменше 50% банківського капіталу країни). Обмежити вплив іноземного банківського капіталу.
2.2.9. Обмежити законом лихварські грабіжницькі відсотки за банківськими кредитами для населення та підприємств України.
2.2.10. Забезпечити перевагу національного товаровиробника під час проведення державних закупівель.
2.2.12. Зобов’язати проводити будівництво державних та комунальних об’єктів виключно силами вітчизняних фахівців, стимулюючи створення робочих місць для громадян України.
2.2.14. Стимулювати позитивний платіжний баланс. Обмежувати некритичний імпорт товарів і послуг. Стимулювати поетапну заміну імпортованої продукції на продукцію національного виробництва (насамперед ‒ великої та малої сільськогосподарської техніки, виробів легкої промисловості, продуктів харчування).
2.4.4. Надавати населенню природний газ та електроенергію за собівартістю.
2.4.7. Ухвалити державну програму розробки родовищ енергоносіїв. Збільшити видобуток власних газу, нафти та вугілля. Розвивати поглиблену переробку видобутих енергоносіїв. Встановлювати квоти на експорт видобутих вуглеводнів з території України залежно від їхньої ціни на внутрішньому та світовому ринках, а також залежно від обсягу споживання на внутрішньому ринку.
2.4.12. Встановити державну монополію на розробку та видобування паливних корисних копалин, дорогоцінних природних органічних сполук, мінералів тощо.
2.5.2. Заборонити в Україні торгівлю землею сільськогосподарського призначення. Надавати її у довгострокове володіння українським громадянам із правом родинного успадкування. Визначити законом підстави припинення такого володіння в разі використання сільськогосподарських земель за нецільовим призначенням або в разі погіршення стану (родючості) ґрунтів.
2.5.3. Дозволити особам, які законним способом набули право власності на землі сільськогосподарського призначення (під час розпаювання, одержали в спадщину за законом), здійснювати передачу (дарування, відступлення) своєї земельної власності прямим родичам (батьки, діти, внуки) або продавати лише державі. Заборонити будь-які інші способи відчуження таких ділянок. Не визнавати право власності на землі сільськогосподарського призначення, набуте в результаті боргових розписок та внесків до статутного фонду. Не дозволяти право власності на землю іноземцям та особам без громадянства.
2.5.4. Дозволити право приватної власності на землю лише на присадибні земельні ділянки, землі сільськогосподарського призначення, отримані під час розпаювання, одержані в спадщину (даровані, відступлені) прямими родичами та ті, що перебувають під житловими будинками й іншою нерухомістю.
2.5.11. Запровадити цільове пільгове державне кредитування малого та середнього сільськогосподарського виробництва. Запровадити широкомасштабні програми прямих дотацій. Забезпечити державне сприяння впровадженню інновацій та передових технологій у сільському господарстві.
2.5.13. Забезпечувати продовольчі потреби держави лише вітчизняною сільськогосподарською продукцією (окрім продуктів, які не вирощують в Україні промислових масштабах).
2.6.1. Повернути до комунальної або державної власності підприємства-монополісти електро-, газо-, тепло- і водопостачання та водовідведення.
2.6.2. Встановлювати для населення економічно обґрунтовані, співмірні з рівнем прожиткового мінімуму та мінімальним розміром заробітної плати тарифи на житлово-комунальні послуги.
Социальные закладки