Цього тижня в Лондоні три дні поспіль обговорюють Україну.
Ідея проведення міжнародної конференції (йдеться саме про багатосторонній міжнародний захід, а не просто про британські переговори) виникла щонайменше півроку тому. Публічно її виголосили у перший день березня, а в травні британське МЗС визначило день та місце зустрічі.
Говорити планували про політику, бізнес та допомогу. Та відтоді дещо змінилося.
У червні Верховна рада ухвалила "закон про НАТО", зафіксувавши, що вступ до Альянсу є однією з ключових задач держави. Оминути увагою це питання було неможливо.
Вже перший день конференції показав єдність Заходу щодо України. Але – не на нашу користь.
Протидія ідеї членства в НАТО згуртувала навіть тих, хто досі публічно підтримував зближення Києва з Альянсом.
"Європейська правда" слідкувала за перебігом дискусії експертів та політиків у Лондоні.
"НАТО – ні"
"Я не повторюю російські наративи. Це моя думка, а не нав’язана Росією. Навпаки, я маю на меті допомогти Україні, застерегти її від помилкових кроків", – переконував "Європейську правду" Джеймс Шер, ключовий експерт із безпекових питань Східної Європи у британському королівському центрі "Чатем Хаус".
За декілька годин до того він здивував багатьох, наголосивши під час панельної дискусії, що Україна має відмовитися від публічних заяв про свій намір приєднатися до Альянсу.
"Українське членство в НАТО наразі не є ані потрібним, ані можливим", – заявив Шер, коментуючи рішення Верховної ради про визначення повноцінного членства однією з ключових задач України. "Якщо ви підніматимете це питання, це лише ускладнить ваші відносини (з країнами-членами Альянсу)", – наполягав він.
Цікаво, що українська урядова делегація сприйняла такі заяви спокійно.
Джерела кажуть, що дипломати були до цього готові – схожі заяви вони чують вже майже місяць.
"Коли ВР ухвалила це рішення, у мене всі зустрічі починалися із волання: мовляв, що ви робите, вам це лише зашкодить", – розповів ЄП один із посадовців, що опікується тематикою НАТО.
Пояснення про те, що Київ не подає заявку про вступ і не робитиме це ближчим часом, не працюють. Обурення викликає сам факт того, що Україна претендує на новий статус у відносинах з Альянсом. "Ви в Україні приділяєте надто велике значення символам статусу, а не реальній співпраці. Навіщо вам цей статус, якщо ви зараз маєте більше практичної співпраці, ніж Грузія з її інтенсифікованим діалогом! А такі ініціативи ведуть вас до поразки. В НАТО немає підтримки нового статусу для України, а відмова Альянсу лише розв’яже руки Москві", – переконаний Джеймс Шер.
"Єдиний шанс, коли Україна зможе розраховувати стати членом НАТО – це в разі, якщо США, Британія, Німеччина, Франція та інші будуть готові воювати з Росією для захисту України. Цього немає зараз і цього не буде у осяжному майбутньому", – додав на конференції британський панеліст Малкольм Ріфкайнд, колишній голова МЗС та Міноборони, а до 2015 року – голова парламентського комітету з питань розвідки та безпеки.
Цікаво, що наступного дня, коли експертну дискусію замінила політична, Київ неочікувано одержав підтримку своїх євроатлантичних прагнень.
Глави МЗС почергово виступали з короткими промовами. Міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевічс присвятив свій виступ розповіді про досвід Риги, яка багато років поспіль чула точно такі ж заяви на свою адресу.
"Ми пам’ятаємо, як багато хто говорив, що балтійські країни точно не зможуть увійти ані до ЄС, ані до НАТО і що вони не здійснять реформи. Але минув час, і навіть скептики визнали (доцільність вступу) і сказали нам: ласкаво просимо", – пригадав він.
Але варто бути реалістами. Балтійські та східноєвропейські країни лишаються у меншості, та й серед них не всі готові до безумовної підтримки ідеї членства України в Альянсі.
(...)
Социальные закладки