Уляна Супрун у студії відповідає на найважливіші питання глядачів про медичну реформу.
https://www.youtube.com/watch?v=Oe5IXw2Yuy4
| ||
Уляна Супрун у студії відповідає на найважливіші питання глядачів про медичну реформу.
https://www.youtube.com/watch?v=Oe5IXw2Yuy4
никто не задал вопрос, а Супрун тем более не в теме, а зачем лечить? может лучше не изобретать велосипед, не работать на фармацевтов, а не болеть, т.е. создать условия жизни, чтобы люди не болели и соответсвующую систему привентивной медицины (кстати, на этом настаивал Комаровский, по Семашко)
Новый молоковоз + инициатива предпринимателей = другое качество молока
В Украине разработали универсальный “молоковоз-лабораторию”, на очереди — массовое производство и внедрение
Далее на:Выставка АГРО, которая проводится в Киеве на территории “Экспоцентра Украины”, регулярно демонстрирует потенциал отечественных предприятий и очень часто удивляет новыми полезными и интересными экспонатами. Так произошло и в этом году. Отечественные производители представили молоковоз нового поколения — который не только доставляет молоко с фермы на молокозавод, но и берет на себя дополнительные функции – лаборатории (определяет качество молока), информационного канала (передает параметры продукта на предприятие в режиме реального времени), расчетного центра (производитель может сразу получить плату за сданную продукцию). Кроме того, новая машина оборудована холодильной установкой и гарантирует сохранность молока во время транспортировки. Стоит такая машина относительно недорого – 23 тысячи евро. Есть и более дешевый вариант – 5 тысяч евро, если купить и установить на старой «бочке» только оборудование для автоматической лаборатории. Как отмечает компания A3Tech, эта разработка уже запатентована и в Украине аналогов нет.
(...)
https://www.ukrinform.ru/rubric-comm...vo-moloka.html
Не совсем... Сама облрада нихрена не решает, есть такой госкомитет по экологии... вот выделение земли под отходы исключительно от него зависит...или НЕ выделение.
"2) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади..."
м) законодавства про поводження з відходами щодо:
дотримання вимог виданих дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами;
дотримання вимог виданих лімітів на утворення та розміщення відходів;
складання і ведення реєстру об'єктів утворення відходів та реєстру місць видалення відходів;
перевезення небезпечних відходів територією України та транскордонних перевезень відходів;
збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення, захоронення відходів;
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/U454_11.html
Потому без одобрямса этой шарашки с центральным подчинением никакая облрада никакому Львову никакой земли не выделит...
А кто этой шарашке вказивкы даёт?
ЦІННОСТІ ЧУЖИХ СВІТІВ ПОТРІБНІ НАМ ЛИШЕ ЯК ТРОФЕЇ. ІКОНИ МИ НАМАЛЮЄМО САМІ.
16 июня день памяти узника советских концлагерей Мыхайла Сороки
Мыхайло Михайлович Сорока (1911-1971) - известный украинский политический деятель, правозащитник, член ОУН, многолетний узник польских и советских концлагерей. В заключении Мыхайло Сорока провел 34 года - половину своей жизни.
Его жена - Катерина Зарицкая отдала мордовским концлагерям 25 лет. После четырех месяцев счастливой семейной жизни, 22 марта 1940 года, за причастность к деятельности ОУН Мыхайло Сорока и Катерина Зарицкая были арестованы большевиками и уже больше никогда в жизни не видели друг друга. Только в 1991 году (в двадцатую годовщину смерти Сороки), многолетняя разлука закончилась - разобщенные жизнью, они соединились в могиле, когда прах Мыхайла Сороки был перевезен из Мордовии и вместе с прахом жены перезахоронен на Лычаковском кладбище во Львове. Их единственный сын Богдан (известный украинский художник-график), родился во львовской тюрьме в сентябре 1941 года, и уже с первых лет сознательной жизни стал объектом психологического террора чекистов.
( Collapse )
В 1952 году Мыхайла Сороку обвинили в измене родине, антисоветской агитации, организации подполья и подготовке восстания, которое в его отсутствие произошло в Воркутинских лагерях. После неслыханно жестокого следствия его приговорили к смертной казни, которую заменили на 25 лет заключения. В 1954 Мыхайло Сорока, находясь в Степлаге, участвовал в Кенгирском восстании политзаключенных, написал гимн повстанцев «В горячих степях Казахстана».
С 60-х годов он отбывал наказание в мордовских лагерях.
Везде, где был Мыхайло Михайлович, он организовывал литературные, исторические, религиозные вечера, поддерживал заключенных духовно и идеологически, за что его считали идейным патриархом политзаключенных советских концлагерей.
Задолго до смерти Мыхайло Сорока изложил собственное жизненное кредо в одном из писем: «...Я никому никогда не сделал обиды сознательно. Если и пришлось кому переживать из-за меня, то вопреки моему желанию... Чувствую себя спокойным, потому что моя совесть чиста, потому что то, за что уже пришлось много страдать лично, именуется Правдой. Чувство справедливости собственных поступков всегда будет источником равновесия и покоя души. Пока будет господствовать несправедливость, ложь, притеснение - до тех пор мне будет плохо жить, я буду бороться с этим. И потому, что чаще всего силу имеют те, что пользуются перечисленным, они будут держать за решеткой тех, кто выступает против господства зла...».
http://oleg-leusenko.livejournal.com/7253448.html
Дмитро Павличко - про "Два кольори", УПА, опозицію і доньку.
--------------------------------------------------------------------------------------
Поет і громадський діяч розповів Бі-Бі-Сі про участь в УПА, вірші про Сталіна, любов до України і свій погляд на Міносвіти.
Бі-Бі-Сі: Пісню “Два кольори” очевидно знають усі, і деякі навіть вважають народною. Розкажіть, як ви написали цю пісню?
Дмитро Павличко: Пісню “Два кольори” я написав 29 лютого 1964 року, разом з композитором Олександром Білашем. Нам було нудно на комсомольському зібранні, а переді мною сиділа гарна жінка, у чорній хустці з вишитою на ній червоною трояндою, це нагадало мені мою сорочку, і першу строфу я написав просто на коліні…
Я відчув, що це початок пісні, так само як золотошукач відкриває краплину золота.
Ми втекли із засідання, і в той же день разом з Сашком дописали пісню. Вона лежала рік у Дмитра Гнатюка, а потім, напередодні жовтневих свят, Гнатюк показав її в ЦК, і там, як він мені розповідав, одна дуже поважна особа сказала - пісню потрібно переробити, тому що вона не є соціалістичною. Але я сказав, що нічого переробляти не буду, і нехай та поважна особа переписує сама. Петро Шелест (саме він був тією поважною особою), дізнавшись про мою відповідь, розлютився, але потім сказав, що чорт з нею, і нехай Гнатюк співає як є.
Пісня прозвучала, і почала співатися повсюди. Після цього мене і Білаша викликали у партійну школу, де два кагебісти з нами вели бесіду і сказали, що я мав би прекрасно знати, що таке червоне і чорне - мовляв, ми написали бандерівський гімн. Нам тоді просто кості затерпли, бо ми розуміли, чим це загрожує. Я тоді почав говорити, що рушники, сорочки – навіть на Гуцульщині, звідки я родом, - вишивають червоно-чорними нитками. Я сказав, що це народна вишивка, а отже, і народна пісня. Врешті-решт я навіть запитав їх: а який прапор був у Паризької комуни? Я був начитаний і знав, що Паризька комуна мала червоно-чорний прапор. Коли я їм це сказав, вони затихли.
Бі-Бі-Сі: Але ви все ж таки брали участь у націоналістичному русі, і могли потрапити в тюрму, розкажіть про цю свою діяльність.
Дмитро Павличко: Так, я був три місяці - квітень, травень і червень 1945 року - у сотні Спартана в УПА, мені було 16 років. Але коли з’ясувалося, що радянські війська вертаються з-під Берліна і оточують села в Карпатах, то сотенний Михайло Москалюкзібрав нашу сотню і сказав: здати зброю і марш до школи. Сказав тільки: не забудьте, де ви були, – і я не забув.
Одначе через деякий час я був заарештований і фактично вісім місяців катований. Тому що КГБ самі "створили" бандерівську дитячу сотню, тобто просто вигадали її. Я в ній не був, але я за це сидів у тюрмі. А головне - я ж сам зізнавався, що я там був! Бо мене катували, і мені вигідно було зізнатися, що я був у тій вигаданій сотні, а про справжню сотню ніхто не знав. Якщо б мене посадили за справжню сотню, то, мабуть, розстріляли б... Взагалі, саме в боях УПА я не брав участі, хоча було вже близько до цього. Але не це головне, головне – що я подихав цим життям, я знав, що таке бути в сотні, спати у викопаній печері (щоб вогню не було видно з літака), я знав, що таке їсти тільки вночі, а вдень ховатися у лісі і чекати наказів....
Допис слухача на сайті Бі-Бі-Сі: “Навіщо нам такі шовіністичні гасла як "Україна понад усе"? Вони тільки розколюють країну. А потрібна широка просвітницька робота щодо національних українських пріоритетів, яка була б прив’язана до реалій життя”.
Дмитро Павличко: Ні, я думаю, що ми живемо в різних часах і різними гаслами. Я був одним із співавторів Декларації про незалежність України, я пам’ятаю, коли ми сперечались і думали, як проголосити країну: республікою Україна чи просто Україною. І я тоді говорив, що то вже Конституція буде вирішувати, що там за державний устрій. А є такі держави, які називаються одним словом, і я дуже хотів, щоб наша держава називалася одним словом – Україна.
А тепер я дуже хочу, щоб пам’ятали – Україна понад усе. Тому що це такий час: нам не можна похитнутися, думати про інші проблеми. Треба пам’ятати, що ми не будемо другий раз у 21-му столітті починати будувати Україну, ми почали її будувати 21 серпня 1991 року, і які б не були наші президенти, хто б не був при владі - ми будемо розбудовувати Україну. І сьогодні я вважаю, що українська національна ідея - це, насамперед, державність.
http://bukvoid.com.ua/digest/2011/02/07/082655.html
24 канал Садового, однако, кто что думает по поводу игнорирования проблемы с утилизацией мусора, как на местном уровне(Садовой уже много лет на посту мера Львова), так и на общенациональном(в других регионах создаются перерабатывающие предприятия, но они не соответствуют масштабам). Закрывание глаз ничего хорошего в санитарно- эпидемиологическом плане не принесет стране.
Як українські чиновники перебрали досвід "сміттєвої блокади" в італійської мафії
http://24tv.ua/yak_ukrayinski_chinov...mafiyi_n830944
Сміття як політична зброя. Якщо непотріб горами лежить на вулицях та на подвір'ях – легко викликати гнів електорату і посунути будь-якого місцевого чиновника. І такий брудний метод у світі – не новина. В Італії ним як шантажем користувалися тамтешні мафіозі.
Неаполь. 2010 рік. Італійці, доведені до відчаю, вийшли на вулиці. Причина масових протестів – "життя" в смітті. Таким чином мафія вирішила поставити на коліна владу великих міст. В Італії злочинний світ традиційно контролює всі звалища і сміттєпереробні заводи. Тим, хто покірно заплатив, вивіз дозволили. Хто не заплатив – довелось жити на великому смітнику.
А це вже Львів 2017 року. Місто поволі занурюється у відходи. Причина – блокування їх вивезення. Влада рік тому рішенням суду закрила Грибовицьке звалище, залишивши мільйонне місто заручником політичних торгів. Або міський голова Львова накаже фракції своєї партії у парламенті бути покірними, або сміттєвий зашморг затягуватиметься. При цьому публічно роблять вигляд, що допомагають, а не публічно наказують всім власникам полігонів не приймати сміття.
Італійська мафія тримала зашморг навколо Неаполя 3 роки. Не давали ні вивозити, ні збудувати альтернативні заводи для переробки і утилізації. Навіть якщо власники землі і зголошувалися продати свій наділ представникам міста, то у мафії знаходились потужні аргументи, чому цього не варто робити.
Львову так само – урочисто і під фанфари обіцяли знайти землю для нового сміттєпереробного комплексу. Адже будувати його на території міста не дозволяє закон. Та з трьох запропонованих обласною владою ділянок жодна не пройшла експертизу. Але як допомогу місту влада собі це зарахувала.
Неаполю довелося шукати підтримки за межами Італії. Сміття навіть з Риму вагонами повезли до сусідніх країн, зокрема і Австрії. Львівське ж показово ловить поліція по всій країні, а на рівні того ж Кабміну все тягнуть із прийняттям рішення з приводу кредиту ЄБРР на спорудження сучасного комплексу.
Звівши увагу суспільства лише до проблем Львова, центральна влада вперто не помічає страшної загальнодержавної проблеми з відходами. Але у керівників інших великих міст проблем з утилізацією не виникає. Хоч звалища горять щороку, їхній термін експлуатації давно закінчився і навіть попри рішення судів, вони досі працюють. Адже у політичної мафії закони прості. Своїх захищати, опонентів знищувати, навіть якщо зброя зроблена з сміття.
«Во-первых, советую найти себе семейного врача или педиатра для ребенка. С первого июля, надеюсь, пациенты смогут подписывать с ними контракт. Во-вторых, пользуйтесь программой «Доступные лекарства»: идите к врачам, берите рецепты, найдите аптеку, которая предоставит вам бесплатные или с маленькой оплатой медикаменты», – посоветовала Супрун." (с)
" Здравствуйте - я Ваш семейный патологоанатом" .....
Канадський депутат закликав скасувати візи для українців
https://www.ukrinform.ua/rubric-abro...ukrainciv.htmlЗважаючи на рішення Євросоюзу про скасування віз для українців, Канаді теж слід розглянути можливість подібного рішення.
Про це під час виступу у федеральному парламенті Канади заявив депутат від правлячої Ліберальної партії Борис Вжесневський, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Прийшов час Канаді вивчити можливість зняття візових обмежень із Україною – останньої радянської спадщини, що розділяє наші держави», - сказав Вжесневський.
Окрім цього, він закликав уряд відновити дію угоди про мобільність молоді. «Тим часом закликаю працювати із Україною над відновленням дії угоди про мобільність молоді, аби дозволити молодим українцям та канадцям подорожувати між нашими державами та збагачувати власне професійне та особисте життя, насолоджуючись усіма перевагами, що можуть запропонувати наші країни», - зазначив депутат.
Він також привітав рішення Євросоюзу про скасування віз для короткострокових подорожей громадян України. «Із часу Революції Гідності у 2014 році, стіни та перешкоди на шляху до переходу України до сильної, консолідованої, західної ліберальної демократії продовжують падати», - підсумував Вжесневський.
Социальные закладки