Показать скрытый текст Як росіяни вплинули на голландський референдум 17.02.2017
Гаррі ван Боммель (Harry van Bommel), член лівого крила голландського парламенту, мав впливових соратників, які допомогли переконати виборців проголосувати проти угоди з Україною. Його «Українська команда» складалась з емігрантів, чиї симпатії були на боці Росії, пише Ендрю Хіггінс (Andrew Higgins) з The New York Times у статті «Фейкові новини, фейкові українці: як росіяни вплинули на волевиявлення в Нідерландах».
Fake News, Fake Ukrainians: How a Group of Russians Tilted a Dutch Vote
(Консультативний референдум щодо асоціації України і ЄС відбувся в Нідерландах 6 квітня 2016 року. Урядом країни на нього було виділено 30 млн. євро. 12 квітня Виборча комісія Нідерландів оприлюднила офіційні результати, згідно яких проти угоди проголосували понад 2,5 млн. виборців (61% тих, що проголосували), «за» – майже 1,6 млн. (38,21%). Понад 32 тис. бюлетенів виявились порожніми (0,79%), недійсними визнані 0,92% (38 тис.). У референдумі взяли участь понад 4,1 млн. виборців з майже 12,9 млн. Явка склала 32,28%, при необхідному мінімумі 30% – Ред.).
Вони відвідували громадські збори, виступали по телебаченню, використовували соціальні медіа, аби тільки засудити прозахідну владу України як «кровожерного клептократа, негідного голландської підтримки». Як згадував Ван Боммель, «було дуже зручно показувати, що не всі українці – «за».
Зручно, але брехливо. Найбільш активні члени «Української команди» насправді були з Росії або ж з російськомовних регіонів України, і всі вони гнули кремлівську лінію. Голландський референдум, що відбулася в квітні минулого року, став тараном, націленим на Європейський Союз. При мінімальній явці голландські виборці проголосували проти асоціації України з ЄС, втішаючи Москву, підбадьорюючи проросійських популістів у всенькій Європі і приголомшуючи її політичні еліти.
Допоки неясно, чи була «Українська команда» керована Росією, чи вона діяла, виходячи з власних симпатій, але Ван Боммель сказав, що він ніколи не перевіряв ідентичність членів команди. Зате політична еліта Європи, шокована рішенням Великобританії покинути Європейський Союз і обранням президентом США Трампа, почала шкреби потилицю: а що ж буде далі?
Щодо очікуваних в цьому році виборів у Франції, Німеччині і, можливо, Італії, то європейські політики (повторюючи застереження ЦРУ про те, що Москва активно пхала носа у американські вибори) попереджають: росіяни активно втручатимуться і в Європу. Норвегія оголосила цього місяця, що російські хакери атакували урядові підрозділи і політичні партії. Міністр оборони Великобританії звинуватив Москву в дезінформації з метою дестабілізації. Німецькі, французькі та італійські офіційні особи також звинувачують в аналогічних діях Росію.
А Нідерланди проводить свої національні вибори 15 березня. І тамтешні посадовці кажуть, що зарубіжні країни, – зокрема Росія, – сотні разів за останні кілька місяців намагалися проникнути в комп’ютери державних установ і комерційних компаній. Голландська Volkskrant (de Volkskrant – «Народна газета», заснована в 1919-у, виходить щоденним накладом 250 тис. прим. – Ред.) повідомила минулого тижня, що одні й ті ж дві російські хакерські групи, які крали листи в Національному комітеті Демократичної партії США, атакували і Нідерланди.
Голландський міністр внутрішніх справ (Лісбес Спіс, Liesbeth Spies – Ред.) заявив: усі підрахунки голосів на березневих виборах робитимуться «вручну», аби лишень видалити комп’ютери з виборчого процесу і запобігти їх злом «структурами неназваної держави». «Очільники влади дуже стурбовані, оскільки є більш ніж достатньо підстав для тривоги щодо втручання в наші вибори, – каже Сейбрен де Йонг (Sijbren de Jong) з Гаазького центру стратегічних досліджень (Hague Center for Strategic Studies) – аналітичного центу в Гаазі, де дислокується і уряд Нідерландів. – Але реальний ризик полягає в тому, що до влади можуть прийти популісти. Котрі – свідомо чи несвідомо – виконуватимуть російський порядок денний. Бо росіяни знають: цей порядок небезпечний для європейського статус-кво, який вони прагнуть знищити. І все, що в разі перемоги популістів слід зробити Росії, – це сидіти, склавши руки, і спостерігати, як європопулісти слухняно виконують їх волю».
Ніхто поки не надав конкретних доказів, що саме Російська держава (а не окремі росіяни) намагається вплинути на кінцевий результат виборів. Але більшість спантеличена: з якого Москві втручатись у вибори малесенької країни, котра не має геополітичної ваги ні Сполучених Штатів, ані Німеччини. Тому Де Йонг пояснює, посилаючись на досвід минулорічного референдуму щодо України: «Малесеньке зусилля допомагає подолати довгий шлях». І воно, каже він, так само може допомогти «зруйнувати Європейський Союз зсередини».
Нідерланди – складна територія для Росії, яку голландці пов’язують зі смертю 298 чоловік (в тому числі близько 200 голландських громадян) в пасажирському літаку, що летів з Амстердама і був збитий в липні 2014 року над територією на сході України, що була захоплена російськими озброєними заколотниками. Це було катастрофою для стосунків з Москвою. Але російські хакери атакували комп’ютери голландського агентства, що розслідувало справу, в той час як російські однодумці в Нідерландах, – у тому числі члени «Української команди» Ван Боммеля – працювали, не покладаючи рук, аби сприяти брехливим альтернативним версіям щодо збиття літака Boeing, котрий належав Malaysia Airlines.
Навіть Герт Вілдерс (Geert Wilders) – політичний баламута, антиєвропеєць, противник іммігрантів та істеблішменту – і той дистанціювався від Москви, на відміну від популістських лідерів Франції та Італії. Проте, якщо Вілдерс, чия партія лідирує в опитуваннях громадської думки, і зайняв таку позицію, його євроскептичний порядок денний прекрасно узгоджується з іще більш всеоб’ємним порядком денним Кремля щодо послаблення Європейського Союзу і розколу єдиної Європи у протистоянні з Росією. (Герт Вілдерс – лідер Партії свободи. Ось його слова: «Ми повинні якнайшвидше вирішити питання з референдумом про членство в ЄС. Брюссель не повинен диктувати, з ким нам мати економічні і політичні відносини. Відновлення зв’язків з Росією – пріоритетний напрямок для традиційно торгової країни, якою завжди були Нідерланди. Протягом багатьох століть наші держави, незважаючи на існуючі конфлікти, знаходили тільки користь від взаємного співробітництва. І сьогодні зняття антиросійських санкцій – необхідна умова нашого благополучного майбутнього» – Ред.).
Сіко ван дер Меєр (Sico van der Meer), науковий співробітник Нідерландського інституту міжнародних відносин (Netherlands Institute of International Relations), заявляє, що Росія розглядає Захід як противника і має явну зацікавленість в тому, аби вибори вигравали популісти, які, незалежно від особистого відношення до Росії, прагнуть підірвати Європейський Союз і – в деяких випадках – НАТО. Росіяни, додав він, «вважають, що стають сильнішими, коли роблять противника слабкішим».
Голландська спецслужба AIVD (Algemene Inlichtingen en Veiligheidsdienst Генеральна служба розвідки – Ред.) в офіційному оприлюдненому релізі щодо діяльності Росії, визнала: вимір масштабу будь-якого підтримуваного Російською державою втручання є вкрай тяжким, оскільки зусилля Москви в царині формування суспільної думки «має місце в сутінковій зоні на грані дипломатії та розвідки». Однак у документі також зазначено, що Нідерланди вмонтовані в «глобальну кампанію впливу на політику в сенсі сприйняття Росії», і що в цих рамках Москва використовувала всю «мережу контактів, створених протягом багатьох років».
КорниУрод
Володимир Корнілов
Один такий «контактер» – Володимир Корнілов: росіянин за походженням, історик і політичний аналітик, який виріс на сході України і в даний час живе в Гаазі, де працює в такому собі Центрі євразійських досліджень (Center for Eurasian Studies). Електронні листи, викрадені проукраїнською хакерською групою, вказують, що саме Корнілов пропонував інформацію й консультації політикам та іншим дійовим особам з Москви під час його попередньої роботи в фінансованому Росією науково-дослідному інституті в Києві.
(Володимир Корнілов, нар. 13 липня 1968 в Липецьку, РРФСР, – російський публіцист, політолог, журналіст. Тривалий час жив та працював в Україні. У 2006 – 2013 рр. – директор Української філії затулінського Інституту країн СНД, оглядач газети «2000», член ради ВГО «Російськомовна Україна». Брат донецького журналіста й громадського діяча Дмитра Корнілова. У липні 2013 року виїхав з Києва і очолив нову структуру – Центр євразійських досліджень – Ред.).
До минулорічного голландського референдуму Корнілов правив кампанією проти угоди України з ЄС, називаючи себе «благодушним українським емігрантом в Гаазі», який виявився «приголомшеним нескінченним потоком брехні і пропаганди» проти Росії і відчувши себе таким, що зобов’язаний відповісти. «Після референдуму тут всі думали, що це тільки голландська проблема, але тепер ми бачимо, що це тільки початок», – казав Корнілов в інтерв’ю, заперечуючи будь-який фінансовий чи інший зв’язок з Російською державою. «Існує величезна криза в Європейському Союзі», – твердить він.
Агітуючи не поодинці. Корнілов злигався з Ван Боммелем, а також з Тьєррі Боде (Thierry Baudet), главою консервативного аналітичного центру «Форум за демократію», котрий вже перетворено в політичну партію, яка відверто стала на бік Росії. І вже конкуруватиме з іншими на березневих виборах в Голландії, стоячи на платформі ворожості до Європейського союзу.
СукаГолландская
Тьєррі Боде
(Саме Тьєррі Боде – один з ініціаторів голландського референдуму щодо асоціації Україна – ЄС. «Потрібно перестати боятися імперської Росії, яка нібито збирається захопити країни Балтії або Польщу, – заявив він кілька місяців тому в інтерв’ю Rzeczpospolita. – Всі дії Москви носять оборонний характер, в тому числі – щодо питання Криму. Нам необхідні міцні стратегічні відносини як з Росією, так і з США. Однак після краху СРСР ми почали розсовувати кордону Заходу, що виявилося неприйнятним для росіян. Навіть українці не дотримуються в цьому питанні єдиної думки. Все це вигідно тільки американцям, тому що вони ні за що не платять, але продовжують розширювати свої сфери впливу. Ми, європейці, знаходимося між двома великими політичними блоками, так що нам потрібно працювати з кожним із них». Щодо свого зв’язку з Кремлем цей голландський плазун, який, виявляється, після розвалу СРСР «розсовував кордони Заходу», сказав: «Ні-ні, абсолютно! Я не виступаю агентом Кремля і не захищаю його інтересів. Я намагаюся аналізувати геополітичну ситуацію з точки зору інтересів Голландії. Якщо люди в Кремлі думають, як я, тим краще для них. Втім, Росія веде відмінну гру, отримуючи все, що вона хоче: Крим, Донбас. А Європа? Невже ми дійсно хочемо розплачуватися за відсталу корумповану, неймовірно нестабільну країну, тобто сьогоднішню Україну? Разом з нею ми стали зараз головними серед тих, хто програв». – Ред.).
В ході кампанії з проведення референдуму, Боде розмістив повідомлення в Twitter про те, що українці «не є державотворчою нацією». І процитував неправдиве повідомлення, що «українські солдати розіп’яли трирічного російськомовного хлопчика на сході України». Історія «розп’яття» почалася з фейку контрольованого державою телеканалу «Росія», хоча буцім то «свідок» пізніше був ідентифікований як російська актриса. Ця фейкова історія з «розп’яттям» поширювалась через соціальні медіа та супроводжувалась ще більш кричущими у своїй брехні новинами. А потім на YouTube з’явилося фейкове відео, на якому «група українських бойовиків підрозділу Азов» спалювала голландський прапор і погрожувала країні терористичними атаками в разі, коли голландські виборці не підтримають Україну на референдумі.
Кліп був швидко розвінчаний як фейковий. Пізніше британським розвідувальним товариством Bellingcat встановлено його походження – так звана «фабрика тролів» з Санкт-Петербургу, російського осередку, що в великій кількості наповнював Інтернет фейковими новини, використовуючи соціальні мережі і засоби масової інформації для розповсюдження. «Все, що Кремль має зробити, це натиснути, скажімо, «ретвіт», а затим може собі сидіти склавши руки і казавши «спасибі», – коментує ситуацію Де Йонг. Анонімність в Інтернеті, пояснює він, робить дуже важкою справою спробу відрізнити спонсорованих державою тролів від звичайних людей, які воліють викласти свої справжні думки. «Це не димок після пістолетного пострілу, – підкреслює Де Йонг. – Це всього-на-всього просто дим».
Тьєррі Боде в інтерв’ю в Амстердамі заперечив «качання по трубах» російської пропаганди і заявив: він просто намагається протистояти тому, що сам назвав «чудом європейської русофобії» і переконатися, що голос російської сторони в цій дискусії не є заглушеним.
Україна ж відправила чиновників і активістів в Нідерланди, котрі мали лобіювати підтримку позитивного голосування, представляючи Україну в якості жертви російської агресії. Але, на відміну від деяких активістів з іншого боку, вони відкрито заявили про свою ідентичність і приналежність. Міхаель Сервас (Michiel Servaes), парламентар від Партії праці, агітував за договір з Україною. І казав, що такі, як Тьєррі Боде, опиралися на лозунги, які «слово в слово повторювали те, що озвучували офіційні представники Кремля». І він нагадав історію, яка викликала шквал критики – коли на публічному заході один з членів аудиторії представився українцем. А потім виявився росіянином. «Це було, насправді, дуже шокуючим, – каже Сервас. – Люди, які видають себе за українців – насправді росіяни».
Зі свого боку Ван Боммель визнав, що деякі з його «українських» помічників були, можливо, з Росії. Але заявив: це не його робота – перевіряти кожну особу. «Я ніколи не просив людей показати їхні паспорти, – сказав він під час інтерв’ю в Гаазі. – Якщо люди підтримують нашу політичну платформу – вони тільки вітаються».
АнанБлядь
Нікіта Ананьєв
Особливо активним членом «Української команди» був такий собі Нікіта Ананьєв, 26-річний студент, який народився в Москві і переїхав разом з матір’ю в Нідерланди. Де певний час був головою російської студентської асоціації. За його словами, в ході кампанії з проведення референдуму він брав участь в 15-и якщо не більше відкритих засіданнях по всій Голландії, виступаючи проти угоди ЄС з Україною, котру він характеризував як «іржаву» і «зіпсовану номенклатурою» Європейського Союзу в частині негативних наслідків для Росії.
Ананьєв, в даний момент студент університету в східній частині голландського регіону Твенте (Twente), відвідував Москву в 2013 році для участі в «школі молодіжних лідерів» – програми, що фінансується «Россотруднічєством» – у свою чергу фінансованою державою організацією, яка буцім то сприяє культурному обміну, а взагалі діє з метою поширення московського впливу цілим світом. У грудні Ананьєв відвідав Брюссель, де брав участь в Європейському російському форумі – щорічних зборах дружніх до Москви політиків та експертів. Цей форум існує за підтримки МЗС Росії.
А ще Ананьєв в інтерв’ю скаржився, що росіян, які захищають свою країну і критикують її противників часто-густо несправедливо обзивають шпигунами. «Я не шпигун, – заявив він. – Поки ще ні».
Тема: 
РоZZийские фашисты начали войну против Украины.
Ответить с цитированием
Сообщение от Осавул
Социальные закладки