Показать скрытый текст Коли Ющенко робив своє звернення про ПДЧ, на Бухарестському саміті НАТО було два застереження. Перше - технічне: через некоректно подану заявку (підпис Яценюка був зайвим і недопустимим без голосування Ради). Друге - принципове: ні вступ в НАТО, ні отримання ПДЧ неможливі без підтримки суспільства.
1 ч ·
А вас не шокує психічний стан учасників спільноти zrada.ru? Хоча б на фоні останньої заяви П.Порошенка про можливість проведення референдуму щодо вступу в НАТО. Річ у тім, що купа не лише дописувачів у соцмережах, але й маститих "експертів" накинулися на цю тільки ще ідею (без конкретних дат), вишукали купу "зрад" тощо. Серед них є не тільки особи близькі до оппоблоку, що цілком зрозуміло, але й активні піар-технологи, помічені в підтримці партій гібридної опозиції. Але ж ті самі люди ще пів року - рік тому брали участь у іншій добре розкрученій "зраді". Тоді вони вимагали від Президента терміново провести референдум саме з цього приводу й критикували його за невиконання такої дії! Вибачте, але це вже явна шизофренія. У нас виник клан "експертів" і різних інших діячів, які будують свою політику за принципом: підтримуємо все, що проти рішень влади. Та з такими ідеями, батєнькі й матушкі, вам сам час до Ольгіно перебиратися.
А в чому суть? Просто після ряду провокативних дій на заході всіх цих пінчуків, тимошенок, савченок, філіпчуків почала мусолитися теза, що сама ідея членства в НАТО шкідлива й небезпечна для України, а отже, нашу країну треба "захистити від фатальної помилки". І що українці не хочуть у НАТО, а Порошенко й різні "яструби" їх туди тягнуть насильно. Нічого не нагадує? А саме такі аргументи (тільки замініть НАТО на ЄС) були одними з основних проти України перед референдумом у Голландії. Чи треба було цьому протиставитися, доки тенденція не зміцніла та не забетонувалася у свідомості західних лідерів та суспілств? Думаю що так. Відповіді Клімкіна явно було замало.
Але є й ще одна зовнішня причина. Коли Ющенко робив своє звернення про ПДЧ, на Бухарестському саміті НАТО було два застереження. Перше - технічне: через некоректно подану заявку (підпис Яценюка був зайвим і недопустимим без голосування Ради). Друге - принципове: ні вступ в НАТО, ні отримання ПДЧ неможливі без підтримки суспільства. Тоді більшість населення реально була проти НАТО. До речі, коли провокативно вимагали референдуму наші ляшківці, Родіна Тимошенко та інша гібридна опозиція, соціологія ще дуже непевно показувала половину чи чуть більше підтримки. Такими речима ризикувати злочинно. Зараз є чітка більшість "за", якась кількість не визначилася, а тих, хто "проти" - абсолютна меншість. Є прогнози фахових соціологів, зокрема Бекешкіної, що результат такого референдуму може бути навіть ще успішнішим - понад 70%. Тож наочно повідомити, що колишньої перешкоди сьогодні вже нема й ми це можемо підтвердити навіть на референдумі - сильний крок.
Крім того, це протиставлення усім тим усередині країни (Шуфрич, Тимошенко, Медведчук), які нав'язують нам стратегію задобрення Путіна й стратегічних поступок заради миру (ідеально представила цю доктрину членкиня фракції Родіна Алёна Шкрум: "Дайте Путіну все, чого він там хоче"). Ця стратегія абсолютно вбивча. Колись цим шляхом пішов Янукович. Росіяни обіцяли: ви лише не йдіть у НАТО, а вашу євроінтеграцію ми не будемо торпедувати й навіть підтримаємо. Янукович протиснув зміни в "Основні засади зовнішньої й внутрішньої політики", викинув звідти євро-атлантичну інтеграцію. І після цього замість очікуваного спокою розпочалося справжнє пекло, торгівельні війни, а потім і справжня війна. Такий маршрут, який вибрав Порошенко, протиставляє основний тренд стратегічного розвитку країни проросійським віянням.
А тепер про реальні кроки. У нас крім інших ілюзорних "зрад" вигадали ще й звинувачення, що Порошенко хоче проводити референдум за законом Януковича. Так, закон дійсно поганий і прийнятий із сумнівною процедурою. Але ж за аналогією: КПК, за яким живе правоохоронна система, нічим не кращий і проголосований узагалі 50-60 депутатами посеред ночі. Але ж ніхто не каже, що не можуть через це працювати суди й проводитися слідчі дії. Закон про референдум жахливий, бо ліквідував інститут місцевих референдумів та відкриває право для волюнтаристської зміни Конституції на маніпулятивному референдумі. Є там і погані блохи щодо процедури, але вони, при належному контролі громадськості, не такі страшні.
Але мова про інше. Ніхто не буде в найближчі місяці проводити цей референдум. Узагалі він зараз потрібний лише як засіб тиску на країни-члени НАТО, щоб вони не виштовхували нас у сіру безпекову зону. Якщо єдиним важелем такого тиску буде референдум, його треба проводити. Але до того часу нардепи могли б ще разів зо 5 поміняти нинішній поганий закон.
І зовсім на останок: у НАТО не вступають, до НАТО приймають. Але щоб таке запрошення відбулося, потрібно пройти стадію отримання ПДЧ, а тут необхідні наступні фактори:
1. Консенсус країн-членів НАТО. Для цього на них треба активно тиснути, що й робить Порошенко.
2. Необхідні реформи, найперше у військовій сфері. Тут у нас хороші досягнення, особливо в армії, яка вже перебудована за принципами НАТО.
3. Необхідний відсоток на військові видатки в бюджеті. Тут ми маємо перевиконання.
4. Це головне - підтримка більшістю населення та абсолютна меншість тих, хто категорично проти. Зараз маємо саме таку ситуацію. Якби не кампанія проти України проросійськими лобістами, вистачило б і соціологіії, але, на жаль, це не для нас... Чи ситуація не погіршиться за наступні роки певності нема. В країні небезпечно зросла підтримка деяких проросійських сил, як партії Рабіновича-Мураєва, Оппоблоку, Родіни Тимошенко тощо.
Усі наявні зараз у нас негативні й блокуючі фактори, як територіальні проблеми й збройні конфлікти будуть важливими вже на стадії остаточного вступу в НАТО, а це реально десь через років 5. Крім того, ця норма теж не є абсолютною. Згадайте двох членів НАТО: Грецію й Туреччину, в яких кілька територіальних конфліктів і відносини регулярно на межі війни. Вони обидві в НАТО від лютого 1952, коли в них відбувалися регулярні військові сутички на кордоні й у морі біля островів.
Отже: проінспектовано й зради не виявлено, а от симптоми політичної шизофренії в деяких дєятєлів зафіксовано.
Тема: 
Политические разговоры на актуальные темы II
Ответить с цитированием
Сообщение от zarema
Социальные закладки