Показать скрытый текст оскільки на плечі держави лягають багатомільярдні борги, створені "патріотом" Коломойським, який скоріш за все уникне відповідальності за свої дії.
Mason Lemberg
5 ч ·
Я до сьогодні спеціально не писав нічого про Приват.
Тема занадто чутлива, щоб писати і влаштовувати передчасні істерики, бо ніхто з "високоповажних експертів" не маючи реальних цифр, не мав права писати на цю тему до прийняття рішень. Це могло обернутись катастрофою.
Однак, тепер, коли ситуація з націоналізацією стала відома і стало відомо, що Приват, а вслід за ним банківська система не грохне, я трохи напишу про ризики націоналізації і про те в чому ж була проблема.
Базовою діяльністю будь-якого банку є кредитно-депозитні операції. Банк бере гроші на депозит під менші відсотки, віддає ці гроші в кредит під більші відсотки і на цій маржі живе.
Це найпростіша "шкільна" схема. Але вона є актуальною тільки для невеликої кількості операцій - тих операцій, в яких банк гарантовано поверне собі суму кредиту, наприклад, якщо заставою по кредиту є депозит в цьому ж банку.
Але більшість кредитних операцій є ризикованими і ризики за цими операціями несе банк. Відтак, виходячи з рівня ризикованості КОЖНОГО ОКРЕМОГО банківського кредиту формуються банківські резерви. Є ціла інструкція, можете почитати. Наприклад, якщо кредит не погашається клієнтом протягом довгого часу і відсутня ліквідна застава, то резерви формуються в розмірі суми кредиту.
Потім ті всі резерви по всім кредитам сумуються і разом з інформацією про стан обслуговування боргів надаються НБУ.
Таким чином, якщо резерви сформовані правильно у відповідності до інструкції НБУ, то банк повністю ліквідний і може віддати вкладникам їхні депозити.
Це нормальна ситуація.
Що відбувається у випадку кишенькових банків? Такі банки приймали депозити, видавали кредити. Формували резерви. Тільки при формуванні резервів занижували ризики і резервів формували значно менше ніж потрібно було для того, щоб покрити ризики неповернення кредитів.
Наприклад, такі банки могли видати кредит повязаній з власником банку фірмі без застави, чи з формальною заставою у вигляді поруки чи "товарів в обороті", чи значно завищити суму заставного майна. В результаті, власник фірми (банку) виводив суму кредиту, переводив бізнес на іншу фірму, а в банку залишалась кредитна заборгованість і неліквідна застава.
Оскільки резерви були сформовані теж з порушенням і вказувалося, що кредит прекрасно обслуговується, то рано чи пізно наступав той прекрасний момент, коли вкладник прийшов у банк за своїм депозитом, а віддавати його нема з чого. Бо кредити гасяться тільки на папері, резерви теж тільки на папері в сумах значно менших потреби.
Це коротке спрощене описання схеми кидка всіх українських банків. Тобто, основними проблемою, завдяки якій стався такий кидок вкладників є те, що:
1) власник банку використовував банк в своїх приватних цілях і вимивав з нього гроші вкладників, отримаючи кредити на фірми-фантоми
2) керівництво банку порушувало інструкції НБУ і переслідувало не норми законодавства, а вимоги власника, свідомо вводячи в оману НБУ, малюючи зовсім не ті резерви, які відповідають реальним кредитним ризикам.
3) НБУ, яке має обовязок перевіряти звітність цього не робив, або робив халатно, чим спричинив накопичення ризиків до того рівня, коли банк більше не може робити вигляд, що нічого не сталося.
Таким чином, причиною банкрутства всіх українських банків є те, що власники руками клерків за бездіяльності/прикриття НБУ СВІДОМО вимивали гроші вкладників.
Що пропонував НБУ власникам таких банків після виявлення проблеми? - Доформувати резерви у відповідності з реальними ризиками і докапіталізуватися у відповідності до доформованих резервів. Тобто, власник мав внести гроші, що відповідають реальним ризикам у відповідності з сумою вкрадених коштів.
Тобто, власник мав віддати награбоване.
Відповідно, всі відмовлялись, гонтарєва ліквідовувала банки.
Те саме було і у випадку з Приватом з єдиною різницею в тому, що Приват просто так ліквідовувати не можна. Занадто він великий.
Тому докапіталізовувати Приват буде держава.
Відтак постають наступні запитання:
1) Скільки грошей було вкрадено "успішним бізнесменом" Коломойським?
2) Які джерела докапіталізації Привату?
В будь-якому випадку найгірше вже позаду. Бо найгіршим варіантом було би банкрутство Привату. Менш гіршим спільний бізнес 50/50.
А цей варіант теж досить поганий, оскільки на плечі держави лягають багатомільярдні борги, створені "патріотом" Коломойським, який скоріш за все уникне відповідальності за свої дії.
Тема: 
Политические разговоры на актуальные темы II
Ответить с цитированием
Сообщение от Yura 106
Социальные закладки