А ще сьогодні раптом "навіяло" ще одну класичну ілюстрацію до роману Анетті й Іраклі.
Показать скрытый текст Леся Українка "Лісова пісня"
Мавка
(щиро)
Ти розкажи мені, я зрозумію,
бо я ж тебе люблю… Я ж пойняла
усі пісні сопілоньки твоєї.
Лукаш
Пісні! То ще наука невелика!
Мавка
Не зневажай душі своєї цвіту,
бо з нього виросло кохання наше!
Той цвіт від папороті чарівніший –
він скарби творить, а не відкриває.
У мене мов зродилось друге серце,
як я його пізнала. В ту хвилину
огнисте диво сталось…
(Раптом уриває.)
Ти смієшся?
Лукаш
Та справді, якось наче смішно стало…
Убрана по-буденному, а править
таке, немов на свято орацію!
(Сміється.)
Мавка
(шарпає на собі одежу)
Спалю се все!
Лукаш
Щоб мати гірше гризли?
Мавка
Та що ж, як я тобі у цій одежі
неначе одмінилась!
Лукаш
Так я й знав!
Тепер уже почнеться дорікання…
Мавка
Ні, любий, я тобі не дорікаю,
а тільки – смутно, що не можеш ти
своїм життям до себе дорівнятись.
Лукаш
Я щось не розберу, що ти говориш.
Мавка
Бач, я тебе за те люблю найбільше,
чого ти сам в собі не розумієш,
хоча душа твоя про те співає
виразно-щиро голосом сопілки…
Лукаш
А що ж воно таке?
Мавка
Воно ще краще,
ніж вся твоя хороша, люба врода,
та висловить його і я не можу…
(Смутно-закохано дивиться на нього і мовчить хвилинку.)
Заграй мені, коханий, у сопілку,
нехай вона все лихо зачарує!
Лукаш
Ей, не пора мені тепера грати!
Мавка
То пригорни мене, щоб я забула
осю розмову.
Лукаш
(оглядається)
Цить! почують мати!
Вони вже й так тебе все називають
накидачем…
Мавка
(спалахнула)
Так! хто не зріс між вами,
не зрозуміє вас! Ну, що се значить
«накинулась»? Що я тебе кохаю?
Що перша се сказала? Чи ж то ганьба,
що маю серце не скупе, що скарбів
воно своїх не криє, тільки гойно
коханого обдарувало ними,
не дожидаючи вперед застави?
Лукаш
Була надія, що віддячусь потім.
Мавка
І знов чудне, незрозуміле слово –
«віддячуся»… Ти дав мені дари,
які хотів, такі були й мої –
неміряні, нелічені…
Лукаш
То й добре,
коли ніхто не завинив нікому.
Ти се сама сказала – пам’ятай.
Социальные закладки