За час судового розгляду, заявник та волонтери змогли долучити як докази понад 1000 аркушів офіційних документів органів державної влади на підтвердження фактів:
1) вторгнення/нападу збройних сил Російської Федерації на територію України, а також окупацію та анексію частини території України;
2) блокади портів, узбережжя або повітряного простору, порушення комунікацій України збройними силами Російської Федерації;
3) нападу збройних сил Російської Федерації на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України;
4) засилання Російською Федерацією озброєних груп регулярних або нерегулярних сил, що вчиняють акти застосування збройної сили проти України;
5) вбивства громадян України.
Фактично, силами громадськості вперше створено об'єднану хронологію фактів підготовки Росією до вторгнення, самого вторгнення та подальшого вчинення злочинів проти України. Це підтверджується офіційними відповідями Генштабу ЗСУ, Міноборони, Міністерства внутрішніх справ, СБУ, Антитерористичного центру, органів розвідки та наявні у матеріалах розслідування ТСК Верховної Ради України. Також отримано всі матеріали, якими володіє Генеральна прокуратура в розрізі саме збройної агресії.
В ході судового розгляду було допитано ряд свідків. Зокрема, свідок Сенченко Андрій Віленович (у період окупації Криму і початку військових дій на Донбасі виконував обов'язки заступника глави Адміністрації Президента України) навів обставини бездіяльності вищого керівництва країни в епізодах звільнення заручників. Зокрема, наведено обставини бездіяльності глави адміністрації президента Бориса Ложкіна.
Примітно, що 9 лютого до суду надійшов факс з Адміністрації президента за підписом Б.Ложкіна з проханням відкласти засідання у справі з метою формування правової позиції та надання пояснень", а в подальшому
позиція Президента була сформована чітко - Президент просив відмовити у задоволенні заяви про встановлення факту збройної агресії Російської Федерації.
Цікаво, що дивну роль у процесі відіграло Міністерство внутрішніх справ: спочатку МВС розмістило в себе на сайті інформацію про володіння доказами присутності регулярних військ РФ на території України. Однак, після того як суд виніс ухвалу про витребовування таких доказів від МВС, у міністерстві надали відповідь, що не можуть їх надати, бо людина, яка їх розміщувала, - у відрядженні. Такі докази на дві вимоги суду з боку відомства А. Авакова не надані.
Тема: 
Политические разговоры на актуальные темы II
Ответить с цитированием
Сообщение от Myrddin
Социальные закладки