Что происходит, граждане? или Флуд на злободневные темы

[biong]

Любое цитирование или обсуждение укропного дятла, приведёт к банным процедурам.
Пример для тех кто не знает что это и как

Укробэ, быстрее на штурм! Скарее! Мабелезавать армийе! Мабалезавать менестерцтва! Мабелезавадь дебудадьё! Мабелезавать камиры и все говноканалы круглосуточной лжи! Аткрыть все гроницэ для вакцыны! Зилёны свет на всех пунктах пропуска! Вперед! На защиту укропыша!

Мало того что его надо чистить, так и ваши мудрости в туже степь



upd:
Идя навстречу пожеланиям форумчан и с учетом большого числа желающих обсудить горячие темы в... гхм, расширенном, так скажем, формате, тема открыта. Несмотря на то, что флуд в ней разрешен, прошу обратить внимание на раздел и на то, что он должен быть все же тематическим.
Модератор.


���� Офіційні державні канали для отримання інформації

Офіс Президента України https://www.facebook.com/president.gov.ua
Генеральний штаб Збройних сил України https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua
Кабінет Міністрів України https://www.facebook.com/KabminUA
Міністерство оборони України https://www.facebook.com/MinistryofDefence.UA
Міністерство внутрішніх справ https://www.facebook.com/mvs.gov.ua
Національна поліція України https://www.facebook.com/UA.National.Police
Державна служба надзвичайних ситуацій (ДСНС) https://www.facebook.com/MNS.GOV.UA
Державна прикордонна служба України https://www.facebook.com/DPSUkraine
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки https://www.facebook.com/StratcomCentreUA
Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України https://www.facebook.com/dsszzi
Сухопутні війська ЗС України https://www.facebook.com/UkrainianLandForces
Військово-морські сили ЗСУ https://www.facebook.com/navy.mil.gov.ua
Територіальна оборона ЗСУ https://www.facebook.com/TerritorialDefenseForces

���� Щодо руху транспорту та роботи інфраструктурної галузі

Міністерство інфраструктури України https://t.me/miUkraune
Укрзалізниця https://t.me/UkrzalInfo
Украерорух https://t.me/uksatse_official
Укравтодор https://www.facebook.com/Ukravtodor.Gov.Ua
Міжнародний аеропорт “Бориспіль” https://www.facebook.com/airportboryspil/
Адміністрація морських портів України https://www.facebook.com/uspa.gov.ua
Міжнародний аеропорт “Львів” https://www.facebook.com/lvivinternationalairport/
Державна служба України з безпеки на транспорті (ДСБТ) https://www.facebook.com/DSBT.UA

Закликаємо усіх громадян зберігати спокій і за можливості залишатися вдома.

#Україна_єдина
#Смерть_загарбникам
Київський район

✔Міська лікарня №8: Фонтанська дор., 110 – 752 кв.м.
✔Дитяча міська поліклініка №6:
- вул. Ак. Глушка, 32-а – 194 кв.м.
- вул. Ак. Філатова, 7-а – 787 кв.м.
✔Дитяча міська лікарня №2: вул. Дача Ковалевського, 81 – 618 кв.м.
✔Пологовий будинок №7:
- вул. Космонавтів, 11/13 – 175 кв.м.
- вул. Варненська, 25/2 – 165 кв.м.

Малиновський район

✔Міська клінічна лікарня №1
- вул. М'ясоїдівська, 32 – 989 кв.м; м;
- вул. Болгарська, 38 – 705 кв.м;
- вул. Старопортофранківська, 38 – 34 кв.м.
✔Міська клінічна лікарня №10:
- вул. Марш. Малиновського, 61-а та 71/1 – 2395 кв.м.
✔ЦПМСД №16: вул. Івана та Юрія Лип, 1 – 114 кв.м.
✔Дитяча міська поліклініка №5: вул. Ген. Петрова, 80 – 400 кв.м.
✔Дитяча міська поліклініка №7: вул. Старопортофранківська, 46 – 283 кв.м.
✔Пологовий будинок №1: пров. Слєпньова, 3 – 299 кв.м.
✔Центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом:
вул. От. Головатого, 30 – 687 кв.м.
✔Міський психдиспансер: 1-й Разумовський пров., 4 – 357 кв.м.

Приморський район

✔Міська лікарня №5:
- вул. Троїцька, 37 – 92 кв.м;
- вул. Троїцька, 38 – 83 кв.м;
- Лідерсовський б-р, 11 – 109 кв.м;
- пров. Червоний, 9 – 43 кв.м.
✔Міська клінічна інфекційна лікарня:
вул. Пастера, 5/7.
✔ЦПМСД №2: пров. Обсерваторний, 8 – 32 кв.м.
✔ЦПМСД №14: вул. Торгова, 29/31 – 1153 кв.м.
✔Дитяча міська поліклініка №3: вул. Єврейська, 11 – 549 кв.м.
✔Дитяча міська поліклініка №4: вул. Марш. Говорова, 26 – 64 кв.м.
✔Дитячий діагностичний центр ім. ак. Б.Я. Резніка: вул. Дворянська, 10 – 472 кв.м.
✔Пологовий будинок №5: вул. Маршала Говорова, 28 – 1229 кв.м. У пологовому будинку обладнано спецукриття на 180 людей.
✔Стоматполіклініка №1:
- Приморський б-р, 6 – 252 кв.м;
- вул. Степова, 15 – 122 кв.м;
- вул. Дігтярна, 17 – 124 кв.м.

Суворовський район

✔Міська клінічна лікарня №11: вул. Ак. Воробйова, 5 – 470 кв.м .
✔Дитяча міська клінічна лікарня №3: вул. Ак. Заболотного, 26-а – 1300 кв.м. ✔КДЦ (поліклініка) №29: вул. Ак. Заболотного, 32-а – 190 кв.м.
✔Дитяча міська поліклініка №2: вул. Ген. Бочарова, 59 – 318 кв.м.
✔Спеціалізований Будинок дитини №3 «Сонечко»: просп. Добровольського, 149/5 – 750 кв.м.

[Мулан]

Шото Панда гуманная к ночи ))

Карательные мишки тоже спать хотят)

[icy_flame]

по лицу аль пониже прицелишься?)

вообще-то я думала это будет серия))))

2 в 1 - чудовый вариант))

я вот думаю чего еще такого добавить для красоты)))) обсыпать лепестками роз? как думаешь?)))

Шото Панда гуманная к ночи ))

ты шо, я всегда гуманная, гуманность из мине так и преть, так и преть)))

Карательные мишки тоже спать хотят)

я бдю, как я могу спать после цвета сакуры?))) это творчество просто лишило мну покоя и сорвало оковы сна, воть))))

[<VIKUSIK>]

Бабич - как всегда прекрасен ))

https://www.facebook.com/aleksander.babich/posts/1113299908709293

[Lembet]

чего-то вспомнила энергичную панду в офисе)))) красавица, помощница))) может съездить?))))

Это что?

[<VIKUSIK>]

Карательные мишки тоже спать хотят)

Panda never sleeps

[icy_flame]

Блог із Луганська: ті, хто повертаються з Росії
Яна Вікторова Для ВВС Україна

17 квітня 2016

Сьогоднішній день почався з шепоту за моєю спиною в маршрутці: "Ти отримуєш українську пенсію?"

"Вже не отримую, з березня перестала". - "А де оформляла? В Біловодську? Ті, хто там оформляв, ще отримують". - "Так там і оформляла, але моє число виплат після 12-го, а виплатили в березні тільки тим, хто отримує до 9 числа. І все".

Вічна тема місцевих пенсіонерів. Я їжджу з ними в транспорті щодня. Говорять про те, хто від чого помер, де що купують, які продукти дешевші. І найважливіше питання - пенсії.

Якби це було можливо, я би сфотографувала цих старих. Їхні натруджені руки. Сором'язливе мереживо комбінацій з-під спідниць жінок. Втомлені обличчя. Смішні, безглузді наряди. Шкарпетки замість колготок, сумки і туфлі, які перейшли їм від онуків ...

Звісно, я не буду їх фотографувати, але вбираю у себе все те, що чую і бачу. І асимілююся у всьому - я теж частина цих доріг, цього приватного сектора, цих втомлених людей, безліч разів обманутих за своє довге життя. Чорні від землі руки, згаслий погляд. Ми ніби в далекій і забутій усіма резервації. Слухаємо новини і завмираємо.

Сьогодні по місцевому радіо крутили танго "Стомлені сонцем" і "Дельтаплан" Леонтьєва. Нам всім призначили старі пісні та фільми для настрою. А між треками сказали, що Україна спрямовує в зону АТО зомбовані підрозділи карателів, які проходять спеціальну підготовку в іноземних фахівців-найманців.

Водій зробив звук гучнішим, і всі ми, завмерши, слухали це. Люди похилого віку і школярі, які поверталися з уроків. Було щось іще, про викриті схеми корупції в місцевій податковій структурі та нові акції від громадського руху "Світ Луганщини"... І "Дельтаплан" - моя улюблена пісня; наче новини - просто новини ні про що.
Image copyright Yana Viktorova

Із Росії повернулася моя приятелька. Дев'ять місяців вона стійко намагалася збити масло в своєму глечику. Абсолютно тверезо розраховувала свій із хлопцем бюджет. Всі дев'ять місяців вони прожили в мінусі на дотації батьків, які їм правдами і неправдами передавали до Челябінська із Луганська.

Їхали з твердою впевненістю, що все у них вийде, що зможуть. Вони були молоді і повні сил. Готові братися за будь-яку роботу. Були певні, що усе винесуть.

Та виявилося, що все набагато складніше, ніж можна було собі уявити з Луганська, де життя - далеко не цукор. Їхали ж від труднощів, тікали до нового життя.

Складно було пройти дві медкомісії. Практично неможливо знайти роботу. Нікому не потрібні працівники з українським паспортом. Для роботодавців - це зайвий головний біль, складності оформлення. Після однієї вдалої співбесіди знайомій жбурнули в обличчя її "хохляцький" паспорт як щось інфіковане, а вона претендувала на роботу із розряду "хоч щось".

Протягли там дев'ять місяців. Він мив машини, вона по телефону продавала товар. Обоє з вищою освітою. Здивувалися звичаям, цінам, рівню культури.

Поспішали додому - до батьків, до свого міста. Не те щоб не впоралися, але всі дев'ять місяців вони прожили, не виправдовуючи свого перебування там.

Ходити гуляти - немає сил після роботи. Дивитися щось - потрібен час і гроші. І вийшло, що ні друзів, ні навіть хороших приятелів вони не залишили в Росії. Розбиті надії, витрачені гроші і сили, крок до дорослішання і впевненість, що треба будувати життя вдома.

"Важко, але вдома". Прикладів отаких безславних повернень безліч. Ох, як нелегко дається життя в сусідній країні.

Сусід-будівельник повернувся після півроку в Москві. Йому не дістався щасливий квиток. Спав в альтанці на вулиці, де з такими ж роботягами-невдахами натягнули плівку, щоб не мокнути під час дощу. Чекали зарплати. Тричі на день їли "Ролтон" - найдешевшу і просту в приготуванні страву. Зарплати так і не дочекалися.

Безславне повернення додому - запалі щоки, згаслий погляд. Звідси все бачиться інакше: якщо я можу, вмію, то чому нічого не вийшло там?

На ділі виявляється, що добре там, де нас немає. А вдома завжди добре - від того, що тут просто дім, навіть якщо цьому дому потрібен ремонт, навіть зі старим телевізором і старенькими меблями. Але вдома...

Безліч прикладів тих, хто повертається з Росії. Ті, хто їхали від гіршого життя, але повернулися, як виявилося, до кращого. Відігріваються вдома всім серцем, мовчать, а потім з новими силами починають шукати роботу вже тут, бо відступати вже нікуди. І всіх їх об'єднує спільна думка: більше вже нікуди не поїду.

І найбільша мрія: щоб було як раніше, як до війни, коли ми, виявляється, були щасливі, просто не знали про це

Про Росію розповідають схоже: "Складно, ніде не влаштуватися, дорого, безперспективно". Дивуються звичаям. Додають: "Ну, може, десь у Москві або Пітері все інакше".

Звідси теж усе тепер бачиться якось по-іншому. Наприклад, якість російських товарів, яких у нас вистачає. Ми ж, виявляється, до хорошого звикли. І нас не влаштовує, коли склад не відповідає смаку продукту, а метраж - реальній довжині.

Ми шукаємо по ринках звичні українські товари, беремо їх і вже вдома читаємо терміни реалізації. Ми замовляємо українські продукти, просимо привезти звичні і перевірені ліки. Сумуємо і мріємо про звичний і вже забутий смак масла, кетчупів, майонезу.

Споряджали рейди за продуктами в Станицю, поки її не закрили. Просили привезти буквально все. Ті щасливці, хто їздив туди, відгукувалися про такі поїздки пошепки, як і про пенсії.

Це наші великі секрети, про які знають усі, але про які не говорять уголос. Наші мрії - про світ, про роботу, про ситну їжу... Прості мрії простих людей.

І найбільша мрія: щоб було як раніше, як до війни, коли ми, виявляється, були щасливі, просто не знали про це.
http://www.bbc.com/ukrainian/blogs/2016/04/160417_luhansk_blog_or?ocid=socialflow_facebook

[icy_flame]

Это что?

https://www.youtube.com/watch?v=t9mxon4txFQ

[Lembet]

Блог із Луганська: ті, хто повертаються з Росії
Яна Вікторова Для ВВС Україна

17 квітня 2016

Сьогоднішній день почався з шепоту за моєю спиною в маршрутці: "Ти отримуєш українську пенсію?"

"Вже не отримую, з березня перестала". - "А де оформляла? В Біловодську? Ті, хто там оформляв, ще отримують". - "Так там і оформляла, але моє число виплат після 12-го, а виплатили в березні тільки тим, хто отримує до 9 числа. І все".

Вічна тема місцевих пенсіонерів. Я їжджу з ними в транспорті щодня. Говорять про те, хто від чого помер, де що купують, які продукти дешевші. І найважливіше питання - пенсії.

Якби це було можливо, я би сфотографувала цих старих. Їхні натруджені руки. Сором'язливе мереживо комбінацій з-під спідниць жінок. Втомлені обличчя. Смішні, безглузді наряди. Шкарпетки замість колготок, сумки і туфлі, які перейшли їм від онуків ...

Звісно, я не буду їх фотографувати, але вбираю у себе все те, що чую і бачу. І асимілююся у всьому - я теж частина цих доріг, цього приватного сектора, цих втомлених людей, безліч разів обманутих за своє довге життя. Чорні від землі руки, згаслий погляд. Ми ніби в далекій і забутій усіма резервації. Слухаємо новини і завмираємо.

Сьогодні по місцевому радіо крутили танго "Стомлені сонцем" і "Дельтаплан" Леонтьєва. Нам всім призначили старі пісні та фільми для настрою. А між треками сказали, що Україна спрямовує в зону АТО зомбовані підрозділи карателів, які проходять спеціальну підготовку в іноземних фахівців-найманців.

Водій зробив звук гучнішим, і всі ми, завмерши, слухали це. Люди похилого віку і школярі, які поверталися з уроків. Було щось іще, про викриті схеми корупції в місцевій податковій структурі та нові акції від громадського руху "Світ Луганщини"... І "Дельтаплан" - моя улюблена пісня; наче новини - просто новини ні про що.
Image copyright Yana Viktorova

Із Росії повернулася моя приятелька. Дев'ять місяців вона стійко намагалася збити масло в своєму глечику. Абсолютно тверезо розраховувала свій із хлопцем бюджет. Всі дев'ять місяців вони прожили в мінусі на дотації батьків, які їм правдами і неправдами передавали до Челябінська із Луганська.

Їхали з твердою впевненістю, що все у них вийде, що зможуть. Вони були молоді і повні сил. Готові братися за будь-яку роботу. Були певні, що усе винесуть.

Та виявилося, що все набагато складніше, ніж можна було собі уявити з Луганська, де життя - далеко не цукор. Їхали ж від труднощів, тікали до нового життя.

Складно було пройти дві медкомісії. Практично неможливо знайти роботу. Нікому не потрібні працівники з українським паспортом. Для роботодавців - це зайвий головний біль, складності оформлення. Після однієї вдалої співбесіди знайомій жбурнули в обличчя її "хохляцький" паспорт як щось інфіковане, а вона претендувала на роботу із розряду "хоч щось".

Протягли там дев'ять місяців. Він мив машини, вона по телефону продавала товар. Обоє з вищою освітою. Здивувалися звичаям, цінам, рівню культури.

Поспішали додому - до батьків, до свого міста. Не те щоб не впоралися, але всі дев'ять місяців вони прожили, не виправдовуючи свого перебування там.

Ходити гуляти - немає сил після роботи. Дивитися щось - потрібен час і гроші. І вийшло, що ні друзів, ні навіть хороших приятелів вони не залишили в Росії. Розбиті надії, витрачені гроші і сили, крок до дорослішання і впевненість, що треба будувати життя вдома.

"Важко, але вдома". Прикладів отаких безславних повернень безліч. Ох, як нелегко дається життя в сусідній країні.

Сусід-будівельник повернувся після півроку в Москві. Йому не дістався щасливий квиток. Спав в альтанці на вулиці, де з такими ж роботягами-невдахами натягнули плівку, щоб не мокнути під час дощу. Чекали зарплати. Тричі на день їли "Ролтон" - найдешевшу і просту в приготуванні страву. Зарплати так і не дочекалися.

Безславне повернення додому - запалі щоки, згаслий погляд. Звідси все бачиться інакше: якщо я можу, вмію, то чому нічого не вийшло там?

На ділі виявляється, що добре там, де нас немає. А вдома завжди добре - від того, що тут просто дім, навіть якщо цьому дому потрібен ремонт, навіть зі старим телевізором і старенькими меблями. Але вдома...

Безліч прикладів тих, хто повертається з Росії. Ті, хто їхали від гіршого життя, але повернулися, як виявилося, до кращого. Відігріваються вдома всім серцем, мовчать, а потім з новими силами починають шукати роботу вже тут, бо відступати вже нікуди. І всіх їх об'єднує спільна думка: більше вже нікуди не поїду.

І найбільша мрія: щоб було як раніше, як до війни, коли ми, виявляється, були щасливі, просто не знали про це

Про Росію розповідають схоже: "Складно, ніде не влаштуватися, дорого, безперспективно". Дивуються звичаям. Додають: "Ну, може, десь у Москві або Пітері все інакше".

Звідси теж усе тепер бачиться якось по-іншому. Наприклад, якість російських товарів, яких у нас вистачає. Ми ж, виявляється, до хорошого звикли. І нас не влаштовує, коли склад не відповідає смаку продукту, а метраж - реальній довжині.

Ми шукаємо по ринках звичні українські товари, беремо їх і вже вдома читаємо терміни реалізації. Ми замовляємо українські продукти, просимо привезти звичні і перевірені ліки. Сумуємо і мріємо про звичний і вже забутий смак масла, кетчупів, майонезу.

Споряджали рейди за продуктами в Станицю, поки її не закрили. Просили привезти буквально все. Ті щасливці, хто їздив туди, відгукувалися про такі поїздки пошепки, як і про пенсії.

Це наші великі секрети, про які знають усі, але про які не говорять уголос. Наші мрії - про світ, про роботу, про ситну їжу... Прості мрії простих людей.

І найбільша мрія: щоб було як раніше, як до війни, коли ми, виявляється, були щасливі, просто не знали про це.
http://www.bbc.com/ukrainian/blogs/2016/04/160417_luhansk_blog_or?ocid=socialflow_facebook

А почки-то уже отпали.... Нафига им теперь повернутись додому пить боржоми?

[icy_flame]

А почки-то уже отпали.... Нафига им теперь повернутись додому пить боржоми?

ну не под клеенкой же спать)

[Lembet]

https://www.youtube.com/watch?v=t9mxon4txFQ

А-а-а... вот оно что. Ну ты эта... с едой поосторожнее!! А то знаю.. читал уже про "греблю обеими лапами". Как бы чего не вышло, например как тут:

[Мулан]

ну не под клеенкой же спать)

По моему, если прозрачная пленка, то очень духовно - всевидящее око кириллушки заботливым телом укутывает заблудшие души и тихо шепчет в немытые уши: путен бох, ты чуток потерпи и воздастся тебе палатами богатыми да пищей сытной)

[icy_flame]

А-а-а... вот оно что. Ну ты эта... с едой поосторожнее!! А то знаю.. читал уже про "греблю обеими лапами". Как бы чего не вышло, например как тут:

уже... уже вышло((((( ни почесаться, ни прислониться(((((( все раз и в пыль((((( ох, аффекты мои тяжкие((((

По моему, если прозрачная пленка, то очень духовно - всевидящее око кириллушки заботливым телом укутывает заблудшие души и тихо шепчет в немытые уши: путен бох, ты чуток потерпи и воздастся тебе палатами богатыми да пищей сытной)

та ну, к лету идет, душно)))

[ODESIT]

Интересная версия про мэра Вышгорода, в которую я верю больше чем то кино по тв

Liza Bogutskaya
3 ч ·

Друзья. У меня появилось немного времени описать ситуацию в Вышгороде.
Итак. Вы знаете, что мэру города суд вынес меру пресечения- 2 месяца под стражей и 5 миллионов- залог.
Теперь сначала.
Мэр Вышгорода, Алексей Момот избран абсолютным большинством горожан. Это не приезжий, не залетный и не навязанный админресурсом человек. Он родился и вырос в Вышгороде. До того, как стал мэром- был народным депутатом.
Еще до того, как он стал мэром, успел полюбиться как депутат жителям города. За свой небольшой срок городского головы он успел сделать слишком много для того, чтобы сейчас против него прокуратура на скорую руку сварганила провокацию.
Теперь по сути.
1-го апреля этого года в фирму застройщика ( о нем отдельный разговор) был нанят на работу заместитель, который уже через неделю отнес заявление в СБУ о том, что якобы мэр города вымогает взятку с застройщика размером 1 млн евро. 14 апреля все СМИ взорвались информацией о том, что Алексей Момот- хабарник. Голова СБУ Грицак продемонстрировал Украине фотографию с кучей евро на столе и с мужиком на заднем плане. Была показана еще одна фотка, где этот мужик уткнулся носом в пол лежа. Фотографии реальные, но к мэру Вышгорода они совершенно не имеют отношения. Это все- равно, что сфотографировать стоячего и лежачего Виктора Павлика и сказать, что на фото- взяточник Кличко. Было продемонстрировано видео, на котором в машину запихивают товарища в белом свитере. Но была одна фотография, которая соответствовала действительности: мэр в пиджаке за своим рабочим столом, подписывает постановление об аресте. Там его лицо, зачем-то закрыли черным кружком. Видимо для того, чтобы его не узнать и не понять, что на всех фотках и видео- разные люди.
Итак, сегодня в суде прокурор признал, что вот за тем столом с кучей стопок евро лежали всего две- с купюрами достоинством в 500 евро. Остальные- муляж. Этот факт зафиксирован активистами, что были в суде.
Все доказательства прокуратуры сводятся к тому, что какой-то Аркадий передал какие-то деньги Василию, а Василий ими должен был поделиться с мэром Вышгорода, чтобы тот дал разрешение на застройку. Интересен тот факт, что по тому вопросу, на который опирается прокуратура, мэр и не должен был ставить свою подпись. Это не в его компетенции.
Судья вчера дала задание прокурору привести в суд свидетеля, который заявил, что он то ли Аркадий, то ли Василий, который как раз собирался поделиться средствами с миллиона евро с мэром города. Сегодня этот свидетель не пришел, прокурор заявил, что тот болен и ограничился словами. Решил, что этого достаточно для суда, справка о состоянии здоровья свидетеля не нужна. Закрадывается вопрос: а был ли мальчик? Был ли Аркадий, или был ли Василий. Тем более, что фотки, которые демонстрировал Грицак к мэрии Вышгорода никакого отношения не имеют. Это непонятное здание находится в Киеве. Мало того, эти деньги, якобы, были сняты со счета в банке. А ну-ка, скажите мне, дорогие, сколько можно снимать денег в банке за один день и теперь посчитайте, сколько лет надо, чтобы снять в банке миллион евро?
Понимая эту очевидную абсурдность, прокурор меняет сумму на ходу до 300 000 евро, а потом на 200 000 долларов. Но все дело в том, что даже 200 000 долларов- это по курсу даже 25 грн- составляет 5 млн грн. По закону Украины коррупционные дела, где суммы взяток превышают 650 000 грн должна рассматривать НАБУ и антикоррупционная прокуратура, но никак не генпрокуратура с ее ньзмейкером куценко.
После того, как адвокаты заявили о передаче дела в НАБУ, прокурор сказал о том, что дело будет рассматривать прокуратура Киевской области, поскольку им оно поступило, когда была озвучена сумма взятки в 500 000 грн. А такую сумму в НАБУ не передают. Таким образом, сумма неопознанной взятки с миллиона евро прошла курс в 300 000 евро, потом в 200 000 долларов, потом в 500 000 грн. Тем не менее, не смотря на все доводы адвокатов, судья несколько раз отправлялась в нарадчу комнату совещаться видимо, с прокурором Киевской области, а может и с самим Куценко, но в результате, объявила сегодня беспрецендентное решение: залог в 5 млн и (или) содержание под стражей 2 месяца. Когда судья объявляла вырок, прокурор даже не смеялся. Он ржал в голос. Это я видела сама в зале суда. Интересно, что когда вчера ему в перерыве кто-то позвонил, понимая, что дело разваливается на глазах и стал, видимо, уговаривать прокурора придумать еще что-то, тот ответил: "Я уже не могу менять версию. Над нами и так уже смеются"
Итак, друзья: дело не только шито белыми нитками, а рублено ржавым топором.
Мэр наступил на горло коррупции и она решила его сожрать. Теперь скажу вам самое интересное: В Вышгороде- золотая земля. И часть таких элитнейших участков принадлежит прокуратуре. Эти участки были ими получены еще при прежних мэрах и прежних властях незаконно и ни копейки за эти земли в бюджет города не пошло. Понимая, что мэр и депутаты настроены на решительную борьбу с коррупцией и они могут потерять свои Межигорья, они решили избавиться от мэра самым грязным способом.
Скажу честно: я проживаю в Вышгороде- год. И я горжусь этим. Я горжусь людьми, которые вышли к мэрии 14 апреля почти ночью. Я горжусь тем, что живу в среде людей, которые не просто будут отстаивать свой конституционный выбор, они будут бороться за то, чтобы мэра вернули, чтобы СМИ принесли публичные извинения, чтобы прокурора Киевской области Бондаренко- посадили, и Грицах чтобы как минимум, понял, что все, абсолютно все материалы, которые ему подаются- он должен изучать. Ведь он- голова СБУ, а не просто говорящая голова.
И последнее. О конкретно моем участии во всей этой истории. Вышгород- это Крым в миниатюре. Природа, глубокая история, компактность... Я знаю точно: если мы сейчас отстоим Вышгород- Крым вернется. Вышгород для меня- маркер. И самое последнее- о людях. Я нигде не видела таких людей. Только крымские татары могут так самозабвенно отстаивать правду. Так болеть за свою землю, за свой выбор, за свое будущее на своей земле могут только Вышгородчане и крымские татары.
В-общем так: Чрезвычайное положение в Вышгороде началось. И на защиту мэра встает вся громада. Куценке лучше уходить на покой, пока еще открыты воздушные мосты. Вся региональная мерзота будет разбита!!!!!!!

фб

[NNB]

Блог із Луганська: ті, хто повертаються з Росії
Яна

Це наші великі секрети, про які знають усі, але про які не говорять уголос. Наші мрії - про світ, про роботу, про ситну їжу... Прості мрії простих людей.

І найбільша мрія: щоб було як раніше, як до війни, коли ми, виявляється, були щасливі, просто не знали про це.
http://www.bbc.com/ukrainian/blogs/2016/04/160417_luhansk_blog_or?ocid=socialflow_facebook

Читаешь такое и сердце болит.Несчастные люди,загнанные в глухой угол.Все разрушено: дом,жизнь,мечты.А как прекрасно было мечтать! О прекрасной жизни,как в кино(ведь в настоящей стране с настоящим лидером все давно так живут,а им досталась доля кормить неблагодарную недострану).О большой прекрасной пенсии (желательно в паре с маленькой от ненавистной страны).О признании своей значимости и исключительности,ведь до сих пор никто их услышать не хотел (и только один великий и всемогущий услышал и пришел...). Смотришь на это и понимаешь,что эти взрослые люди по сути дети.Их восприятие мира и отношение к последствиям поступков детское.Как мило и смешно слушать мечты,фантазии,требования малыша.В каждой семье живут такие воспоминания. Как страшно столкнуться с людьми-детьми.Они шепотом обсуждают свои ужасные проблемы:пенсии,работу,продукты и развалившуюся жизнь.Вспоминают,как хорошо было раньше.И совсем не думают и не осознают,что между "раньше" и "несбывшимися мечтами",лежит кровь,слезы, боль,смерть,вдовство,сиротство,разруха и даже упущенные возможности той прежней страны.Это все мы будем помнить долго и совсем без радости.Но они,как дети этого не поймут.Мне их не жалко.Если человек по каким-то причинам не смог развиться и быть сознательным,то он должен быть признан ограничено дееспособным.

[ODESIT]

"Але не варто сподіватися на це занадто сильно. Гройсман - це людина Порошенка, який залежить від парламентської коаліції, створеної силами президента і Яценюка, яка була слабо скріплена їх бажанням уникнути національних виборів (дострокових виборів Ради). Порошенко вважає за краще керувати через лояльних людей і приховані угоди, так як він заплямував себе розкриттям так званих панамських документів, згідно з якими він відкрив офшорний рахунок в 2014 році. Багато з міністрів в новому уряді - це пережитки минулого, і Генеральна прокуратура - ключ до будь-якої боротьби з корупцією - як очікується, перейде під управління іншого союзника Порошенка"

"Яценюк залишає після себе деякі гідні законодавчі досягнення. І українці, як продемонстрували готовність до інтеграції із Західною Європою, так і виступають проти корупції, залишаються активною силою через громадські організації. Один з їхніх лідерів - Міхеїл Саакашвілі, колишній президент Грузії, якого Порошенко призначив на пост губернатора Одеси, і який розвивається як самостійний учасник кампанії по боротьбі з корупцією. Так починається нова глава в каламутній пострадянській історії України. Гройсман знає, що має бути зроблено, і Порошенко більше не може звинуватити суперника в кабінеті прем'єр-міністра в провалі. Вони знають, що західна підтримка і допомога висять на волосинці. найкращий варіант для них - робити те, що уряд повинен був робити з самого початку",

The New York Times

[Irgl]

Кто то сегодняшнее хоку Пономаря читал про жизнь - боль? Смайлики убрала после фоток выше, эта пад...а пророшеновская стихи пишет про боль...из Канады, он видимо вообще мозгами поехал.

капец... его вообще специалисты проверяли? философов доморощенный)))))

скоро в блоге Пономаря-реклама шампуня,зубной пасты,мужского белья и салона красоты в Броварах)

да оставьте вы его.. совсем чувак запутался в своих опусах - куда танкеры подрейфовали, в какую корзину яблоки упали, где кава, где помогать, где смачно.. )) про механическую пьесу - совсем позабыл.. )) вот даже винтик и шестерёнку со своей мехпнической пьесы загубил.. )) :

Эксперт: по иску ЮКОСа может быть арестована часть средств ФНБ

Председатель арбитражного третейского суда Москвы Алексей Кравцов в интервью журналу «Огонек» рассказал о перспективах конфискаций у России по «делу ЮКОСа»: «Я думаю, что наши зарубежные активы на €50 млрд, которые требует ЮКОС, уже определены. Частично, как мы видим, они арестованы, но будут и новые аресты. Тим Осборн, глава Group Menatep Limited, представляющей в Гааге интересы бывших акционеров ЮКОСа, говорит, что у них все идет по плану». При этом многие активы уже арестованы. «В России об этом не знают, но по иску ЮКОСа французские приставы уже арестовали имущество Российской Федерации на €1 млрд»,— поясняет господин Кравцов. При этом активы арестовываются не только во Франции, но и в Бельгии и Австрии.
Особую угрозу Алексей Кравцов видит в ситуации, когда решение начнут исполнять США. Прежде всего, под угрозой окажется Фонд национального благосостояния (ФНБ), считает он. «Примерно $80 млрд хранятся в одном из частных американских банков, в каком именно — это тщательно скрывается. Сумма достаточная, чтобы вообще покрыть весь иск ЮКОСа. Наши деньги хранятся фактически в недружественной стране. Еще недавно никто не мог предположить, что Европа будет на нас косо смотреть, а вот так случилось... О необходимости перевода эти денег в Россию говорилось давно. Но воз и ныне там»,— сожалеет эксперт. По его мнению, юристы американской компании White & Case, представляющие Россию на суде, действуют неэффективно, хотя уже получили за свои услуги $8 млн.
kommersant.ru[

Гыгы - так пусть хранят в Абхазии.. или Преднистровье ..

бодрое утро, бандеровцы! ))

[22r]

да оставьте вы его.. совсем чувак запутался в своих опусах - куда танкеры подрейфовали, в какую корзину яблоки упали, где кава, где помогать, где смачно.. )) про механическую пьесу - совсем позабыл.. )) вот даже винтик и шестерёнку со своей мехпнической пьесы загубил.. )) :

Эксперт: по иску ЮКОСа может быть арестована часть средств ФНБ
Гыгы - так пусть хранят в Абхазии.. или Преднистровье ..

бодрое утро, бандеровцы! ))

Лучше в дэнэре или лэнэре...

[Irgl]

"Ми надали багато нелетальних озброєнь. Близько трьох мільярдів доларів у вигляді позик і інших форм фінансової допомоги. Ми інвестуємо в реформу правосуддя і антикорупційну програму. Час покаже, що така політика і ізоляція Росії принесуть очікувані результати", - сказала Пауер.

это она про кого кому? ))

отсюда - Пауер пояснила, чому США не дають Україні летальну зброю

[Федорович]

Украинцам придется платить даже за выключенный свет – эксперт

Picture

Эксперты допускают, что в ближайшее время украинцам придется платить за свет независимо от того, пользуются они электричеством или нет. Об этом сообщает "Обозреватель".

По словам эксперта по вопросам энергетики Валентина Землянского, будет введена абонентская плата за присоединение квартиры или дома к электросети:

— Рано или поздно будет принят закон о рынке электроэнергии Украины, в котором предусмотрена такая же штука, как и с газом: вы будете обязаны платить абонентскую плату за присоединение к сетям.

Эксперт подчеркнул, что платить за свет украинцы будут в зависимости от объема мощности, которая заведена на квартиру.

Кроме того, Землянский отметил, что все потребители будут платить по единой цене.

"Мы сейчас дружно движемся к единому тарифу: мы должны получить где-то 1,78 грн/кВт в итоге. С таким тарифом должны быть убраны всякие социальные нормы и все должны платить одинаково. Так что если выйдем на уровень рыночных тарифов, то выше мы платить не будем", — заявил эксперт.

[Irgl]

Лучше в дэнэре или лэнэре...

ну там ваще - железобетонно!

и будут у нас под боком новые маленькие Швейцарии.. )) или свои оффшорчики ))